Рішення № 102837474, 20.01.2022, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/9421/21

Провадження №2/442/259/2022

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді – Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання – Кравців Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, –

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідачів: не з`явилися

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшов позов АТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому позивач просить на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором № E/V від 05.10.2007 в сумі 2 420 доларів США, що станом на 13.10.2021 складає 63 742 грн 80 к. та судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що АТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1 05.10.2007 уклали кредитний договір E/V 3268 (надалі – Договір). Згідно договору АТ КБ „ПриватБанк” зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000,00 [Долар США] на термін до 05.10.2010, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати. ОСОБА_1 повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_1 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. АТ КБ „ПриватБанк” свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 [Долар США]. В порушення умов кредитного Договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки. 20.04.2009 АТ КБ „ПриватБанк” звернувся до Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави Відповідача. 08.10.2009 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області було винесено рішення про звернення стягнення на предмет застави. Зазначає, що винесення рішення Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 08.10.2009 не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання. Прострочена сума заборгованість становить 6 462,54 [Долар США]. Оскільки, з Відповідача в рахунок погашення заборгованості було звернуто стягнення за кредитним договором за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана в рішенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.10.2009, тобто за період з 05.10.2007 по 15.04.2009, то за період після подання позовної заяви від 20.04.2009, з 21.04.2009 по 13.10.2021 Відповідач мас заборгованість у розмірі 2 420,00 [Долар США], яка складається з наступного: 2 420,00 [Долар США] – 3% річних від простроченої суми. Вказує, що в забезпечення виконання зобов`язання за Договором E/V 3268 між АТ КБ „ПриватБанк” було укладено Договір поруки, з поручителем ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договором ОСОБА_1 . Відповідно до умов Договору поруки, а саме п. 5, Позивачем було направлено на адресу Відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за Договором E/V 3268. Згідно з п. 6 Договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п`яти календарних днів з моменту її отримання. Вимога, що була пред`явлена до поручителів щодо виконання забезпеченого зобов`язання, залишена без задоволення. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Сторони в судове засідання не з`явились. Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує у повному обсязі. Проти ухвалення у справі заочного рішення – не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про слухання справи по останньому відомому місцю проживання та під розписку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи по останньому відомому місцю проживання та на офіційному веб-сайті судової влади України. При таких обставинах суд визнав неявку відповідачів не поважною, провівши розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05.10.2007 у письмовій формі між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1 була укладена кредитна угода E/V 3268.

Згідно з п. 2.1.1. кредитної угоди позивач зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит шляхом видачі готівки через касу, у вигляді Траншів кредиту, у розмірі 10 000,00 дол. США, строком до 05.10.2010 на споживчі цілі, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 16,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 „Позика. Кредит. Банківський вклад” ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.10.2009 по цивільній справі № 2-1780/09 позов задоволено; передано в заклад ЗАТ КБ „ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_3 належне їй на праві власності заставлене майно, а саме: автомобіль ВАЗ (модель: 21043, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ), та фасувальний станок „Селон” для фасування цементу, 2006 p/в, транспортер рейковий „Борт”, 2005 р/в, телевізор Supra HQ 16?54 см, сер. № 3599621, 2005 p/в, музичний центр Panasonic SA-AH230? 5-CD, CD-R, CD-RW, DVD-R, DVD-RW, cep. № 25447110, 2006 p/в, супутниковий набір Лорта-055, сер. № 365521, 2002 р/в, відеомагнітофон Supra NV-FJ-80, сер. № 35454, 2005 р/в, холодильник Nord, 3 камерний, 210 см, сер. № 258912, 2001 p/в, пральна машина Варта 3620, сер. № б/н, 1998 р/в, стійка меблева коричневого кольору, 7 секційна, 2002 p/в, стіл темно коричневого кольору, 1999 р/в, 6 секційна шафа, світло коричневого кольору, 2002 p/в, диван сірого кольору (шкірозамінник), м`яка частина бордового кольору (диван і чотири крісла), 2003 р/в, стінка кухонна, 6 секційна, 2001 р/в, куток кухонний, зеленого кольору, 2000 р/в, товар в обороті, згідно переліку станом на 02.10.2007 (полоса, профнастил, балка, лист Х/К, лист Г/К, кутник); звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою № E/V–3268 від 05.10.2007 в сумі 7 162,35 доларів США на предмет застави: на автомобіль ВАЗ (модель: 21043, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ), фасувальний станок „Селон” для фасування цементу, 2006 p/в, транспортер рейковий „Борт”, 2005 р/в, телевізор Supra HQ 16?54 см, сер. № 3599621, 2005 p/в, музичний центр Panasonic SA-AH230? 5-CD, CD-R, CD-RW, DVD-R, DVD-RW, cep. № 25447110, 2006 p/в, супутниковий набір Лорта-055, сер. № 365521, 2002 р/в, відеомагнітофон Supra NV-FJ-80, сер. № 35454, 2005 р/в, холодильник Nord, 3 камерний, 210 см, сер. № 258912, 2001 p/в, пральна машина Варта 3620, сер. № б/н, 1998 р/в, стійка меблева коричневого кольору, 7 секційна, 2002 p/в, стіл темно коричневого кольору, 1999 р/в, 6 секційна шафа, світло коричневого кольору, 2002 p/в, диван сірого кольору (шкірозамінник), м`яка частина бордового кольору (диван і чотири крісла), 2003 р/в, стінка кухонна, 6 секційна, 2001 р/в, куток кухонний, зеленого кольору, 2000 р/в, товар в обороті, згідно переліку станом на 02.10.2007 (полоса, профнастил, балка, лист Х/К, лист Г/К, кутник); стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сухі. 551,50 грн та витрат на ІТЗ в сумі 30,00 грн.

У вказаному рішенні судом зроблено висновок, що відповідач ОСОБА_1 прострочила повернення чергової частини, умовами кредитної угоди передбачено щомісячне повернення, тому позивач має право на дострокове повернення. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. В разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов`язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 12, 76, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 у справі № 522/16724/16 (провадження №61-28810св1 зробив наступний правовий висновок, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог, передбачених ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що прострочена сума заборгованості становить 6 462,54 доларів США та надав суду розрахунок 3% річних за період з 21.04.2009 по 13.10.2021 саме на цей розмір заборгованості.

Разом з тим позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявної у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості в розмірі 6 462,54 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судовому захисту підлягає лише порушене, невизнане чи оспорюване право, свободи чи інтереси, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 6 462,54 доларів США, а тому три проценти річних, розраховані позивачем на вказану суму заборгованості не підлягають стягненню на користь акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”.

Окрім того, суд зазначає, що у повідомленні від 17.08.2021 № 30.1.0.0/2-W40, направленому відповідачам, АТ КБ „ПриватБанк” вказав, що прострочена сума заборгованості за кредитним договором E/V 3268 становить 58 697,68 доларів США.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 договору поруки № 1 від 05.10.2007 ОСОБА_2 зобов`язується перед АТ КБ „ПриватБанк” відповідати за виконання зобов`язань ОСОБА_1 згідно Кредитної угоди № E/V 3268 від 05.10.2007 в межах належного йому на праві власності майна: автомобіль ВАЗ (модель: 21043, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ), на суму 28 280,00 UAH (двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок), що згідно курсу валют НБУ станом на 05.10.2007 становить 5 600,00 USD. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і припиняється з виконанням своїх зобов`язань в повному об`ємі.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 6-1006цс16 викладено висновок, що умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

На час звернення з позовом про звернення стягнення в травні 2009 року вважається, що настав строк виконання Кредитної угоди № E/V 3268 від 05.10.2007 в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Оскільки з даним позов про стягнення заборгованості АТ КБ „ПриватБанк” звернулось 28.11.2021, тобто більш, як через 12 років з моменту настання строку виконання в повному обсязі Кредитної угоди № E/V 3268 від 05.10.2007, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука ОСОБА_2 припинилася.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк „ПРИВАТБАНК” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 „Д”; ідентифікаційний код:14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Ю.С. Кучаковський