Рішення № 102834655, 27.01.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7850/21

пр.№ 2/464/343/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: судді Шашуріної Г.О.,

секретаря судового засідання Бенцак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 464/7850/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

у с т а н о в и в:

Представник позивача – адвокат Цьвок Б. І. від імені та в інтересах останнього звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить визнати виконавчий напис № 26392, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білим А. М. від 10 вересня 2021 року таким, шо не підлягає виконанню. В обґрунтування позову покликається, що виконавчий напис вчинено з порушеннями норм чинного законодавства, яке діяло на момент його вчинення, зокрема нотаріус при вчиненні напису керувався законом, який був нечинним та незаконним, а також недотримання умов, щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 11 листопада 2021 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 11 листопада 2021 року визнали заяву про забезпечення позову таку слід повернути заявнику.

Ухвалою судді від 19 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони у судове засідання призначене на 11:30 год 24 січня 2022 року не з`явилися.

Позивач бере участь у справі через свого представника ОСОБА_2 , який скористався правом, наданим ч.3 ст.211 ЦПК України, подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності та позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач та треті особи у судове засідання повторно не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення такого. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст.223 ЦПК України.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч.4 ст.223 ЦПК України).

За умовами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наявності всіх наведених вище умов суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.

З`ясувавши обставини справи, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.ст.12, 81 ЦПК України).

30 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» та позивачем позикодавцем укладено договір кредитної лінії № IU1412510.

10 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О. вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 26392) про задоволення вимог відповідача шляхом стягнення з позивача за період з 11 січня 2021 року по 06 серпня 2021 року: 16 000,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 42 007,00 грн –прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом, що становить загальну суму 58 007,00 грн.

Між сторонами виник спір стосовно дотримання приватним нотаріусом вимог діючого законодавства при вчиненні виконавчого напису.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з приписів ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно». Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Виходячи з приписів ч.5 ст.254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (у відповідній редакції). Судове рішення є обов`язковим до виконання (ст.129-1 Конституції України).

За умовами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи даний позов, суд бере до уваги наступний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Наведені законодавчі положення та обставини справи свідчать, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, що зумовлює визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Суд погоджується з доводами позивача.

Водночас відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому справа вирішується за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Спосіб захисту щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідає положенню ст.16 ЦК України, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Порушене саме відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку, адже справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/3452/17).

Відомості, які б спростували даний висновок суду, який узгоджується із такими засадами цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України), відсутні.

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 1 362 грн зі сплати судового збору.

Також, позивачем заявлено про відшкодування за рахунок відповідача 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до акта наданих послуг до договору від 05 листопада 2021 року позивач зазначає вид роботи представництво інтересів клієнта у судових засіданнях – сума 500 грн. Однак, як вбачається з матеріалів справи представник позивача скористався правом, наданим ч.3 ст.211 ЦПК України, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та судовий розгляд здійснювався у відсутності учасників справи. Відтак у цій частині заяви слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Разом з тим, вивчивши подані докази в підтвердження понесення судових витрат у сумі 3 500 грн (юридичні консультації, підготовка адвокатських запитів, підготовка позовної заяви, заяви про забезпечення позову) суд не знаходить підстав для відмови у такому відшкодуванні, оскільки ґрунтуються на положеннях ст.137 ЦПК України, неспівмірності таких не встановлено, адже стороною відповідача відповідне клопотання не заявлено.

Відтак з урахуванням задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень ч.7 ст.158 ЦПК України у зв`язку із ухваленням рішення про задоволення позову вжиті заходи забезпечення позову ухвалою від 19 листопада 2021 року, за відсутності вмотивованого клопотання учасника справи про скасування таких, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 10 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 26392 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» на користь ОСОБА_1 1 362 грн судового збору та 3 500 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

Роз`яснити, що заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС», код ЄДРПОУ 43449827, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3а

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, м. Київ, пр-т Григоренка, 15, прим. 3

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий Андрій Миколайович, м.Львів, вул. Стрийська, 98, оф. 104

Повне рішення суду складено 27 січня 2022 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.6 ст.259, ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Г.О.Шашуріна