Рішення № 102834526, 27.01.2022, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1739/21

Провадження №2-о/443/10/22

РІШЕННЯ

іменем України

27 січня 2022 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Гніздичівська селищна рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій просить встановити факт її постійного проживання разом із батьком ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 до дня смерті і на день смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтування вимог.

В обґрунтування вимог заявниця, посилається на те, що вона із батьком ОСОБА_5 , сестрами ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та мамою ОСОБА_4 з 15.03.1979 постійно проживали разом в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . 13 листопада 1997 року батько зареєструвався до родинного господарства в с. Зарічне, але продовжував постійно проживати в АДРЕСА_1 . 22 жовтня 2021 року мати заявниці ОСОБА_4 і її сестри ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заявами-відмовами нотаріально посвідченими відмовилися від спадкування батькової спадкової частки, та відмовилися від своїх часток в майні колишнього колгоспного двору, одночасно згідні аби все майно в АДРЕСА_1 , було визнано судом її власністю в порядку спадкування. Вважаючи, що її спадкові права порушено заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 09.11.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано заявниці строк для усунення недоліків /а.с.19-20/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 25.11.2021 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання призначено на 10.12.2021 /а.с.47-48/.

10.12.2021 розгляд справи відкладено на 27.01.2022 для надання можливості заявниці надати документи./а.с. 62-65/.

Розгляд справи по суті відбувся 27.01.2022 за відсутності сторін.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Заявниця, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує.

Представник заінтересованої Гніздичівської селищної ради, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Клопотань не надходило.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги визнають.

В судовому засіданні 10.12.2021 заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заявлені вимоги визнали, а також будучи допитаними в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду пояснили, що заявниця ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на момент смерті останнього.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці та свідків у судовому засіданні 10.12.2021, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до витягу з погосподарської книги с. Ганнівці від 22.10.2021 №328 виданим виконавчим комітетом Гніздичівської селищної ради, будинковолодіння АДРЕСА_1 рахувалося колгоспним двором і станом на 30.06.1990 склад сім`ї був слідуючий: голова двору ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_4 , зять ОСОБА_5 , онука ОСОБА_9 , онука ОСОБА_6 , онука ОСОБА_7 /а.с.12/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 31.01.2013 виконавчим комітетом Рудянської сільської ради Жидачівського району Львівської області ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 56 років./а.с.5/.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 24.11.1979 ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний запис №31, а її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 /а. с.6/.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 07.11.1998 Рудянською сільською радою Жидачівського району Львівської області ОСОБА_10 та ОСОБА_9 уклали шлюб 07.11.1998 про що зроблений відповідний запис №8. Після одруження дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_11 » /а.с.6/.

Відповідно до довідки від 22.10.2021 №327 виданої виконавчим комітетом Гніздичівської селищною ради, ОСОБА_5 постійно проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . До дня смерті і на день смерті з ОСОБА_5 по даній адресі в АДРЕСА_1 були зареєстровані і проживали: дружина ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_10 , онук ОСОБА_12 , онука ОСОБА_13 . Заборони та арешт на нерухоме майно, яке належало померлому по даних виконкому Гніздичівської селищної ради немає. Від ОСОБА_5 заповіту у виконкомі Гніздичівської селищної ради не складалося і не посвідчувалося /а.с.11/.

Згідно довідки від 12.10.2021 № 192 виданої Журавненською селищною радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_5 до дня смерті і на день смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований в АДРЕСА_2 . В Зарічненській сільській раді від померлого ОСОБА_5 заповіту не посвідчувалося. Померлий ОСОБА_5 на день смерті був зареєстрований в будинку по АДРЕСА_2 з сім`єю: племінниця ОСОБА_14 , племінник ОСОБА_15 , син племінниці ОСОБА_16 , син племінниці ОСОБА_17 /а.с.16/.

Постановою про відмову у вчинені нотаріальних дій від 21.10.2021 № 384/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що вона пропустила піврічний термін. /а.с.4/.

При вирішенні вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

В силу вимог ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи п ро встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Приписами Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявниці за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявницею та оцінені судом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Надані заявницею докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета заявлених вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами та підтверджуються показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які в судовому засіданні підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 на момент смерті останнього.

Встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем необхідно заявниці для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, так як відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Беручи до уваги, що заявниця позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268,293, 315 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Гніздичівська селищна рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити, факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г. Равлінко