Рішення № 102830993, 16.11.2021, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/3966/20

Номер провадження 2/676/355/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді - Швець О.Д.

участю секретаря - Чекашкіної О.Л.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Галюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Хмельницької обласної дирекції, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання договору іпотеки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до АТ акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Хмельницької обласної дирекції, Гафарової К.В., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Другої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори про визнання договору іпотеки недійсним В обгрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 676/3791/16-ц скасовано рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 07 листопада 2017 року за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , третя особа Друга Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора про звернення стягнення на предмет іпотеки, позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково та ухвалено нове рішення, яким на користь названого позивача звернуто стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 . Позивачу про дану справу не було відомо. Спірний житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 був предметом майнової застави на забезпечення виконання кредитного договору № 122008/0ю від 12 січня 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 на суму 24 300 доларів США. 12 січня 2008 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_8 був укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 86, за умовами якого в забезпечення виконання ОСОБА_3 обов`язків за кредитним договором ОСОБА_8 як чоловік останньої, передав банку в заставу житловий будинок АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 іпотекодавець ОСОБА_8 помер. Вважає, що укладений між її колишнім чоловіком ОСОБА_8 та ПАТ АБ «Укргазбанк» договір іпотеки є незаконним з огляду на наступне. 06.11.1981 року між позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був зареєстрований шлюб. Рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30 січня 2003 року у справі № 2-98 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був розірваний. В період шлюбу 04 травня 1999 року був придбаний у спільну сумісну власність житловий будинок АДРЕСА_1 . 02 травня 2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 був укладений шлюб. Передача спірного житлового будинку в іпотеку відбулось без згоди ОСОБА_2 як співвласника іпотечного будинку в зв`язку з чим були порушені вимоги ст. 60, 65, 68, 70 СК України, ст. 355, 368, 369 ЦК України. Таким чином невідповідність договору іпотеки актам цивільного законодавства, є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, ч. 1 ст. 205, ст. 215 ЦК України. Крім того за наявності рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду № 2-1767/09 від 03.07.2009 р. про стягнення солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_8 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк 23 612 дол. США та 2159,00 грн. заборгованості за кредитним договором та рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду № 676/3791/16-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, просить визнати недійсним Договір іпотеки від 12 січня 2008 року, укладений між відповідачем ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_8 , зареєстрований в реєстрі за № 86, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Рибаком С.Й. з моменту його укладення.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 29.09.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 27.07.2021 р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити.

Представник АТ АБ «Укргазбанк» в суді позов не визнав, заперечив проти його задоволення, надав відзив на позов. Заперечує проти задоволення позову, заперечення мотивує тим, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди іншого подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у тому разі, якщо той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна та третя особа – контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема третя особа знала чи за обставинами не могла не знати про те, що майно належить на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, хто відчужує майно, не отримав згоду на вчинення такого правочину другого з подружжя. Спірне майно на момент укладення договору належало ОСОБА_8 , а на даний час відповідачу та третім особам (рішення № 676/3791/16-ц), які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8 . Вважає, що на день укладення договору іпотеки не потрібна була згода позивачки. Позивачем не доведено підстав порушення банком прав та інтересів позивача, адже вона не є власником цього майна. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 12 січня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступником якого є АТ АБ «Укргазбанк») та ОСОБА_8 укладений кредитний договір № 122008/0ю за умовами якого ОСОБА_8 отримав кредит в сумі 24 300 доларів США на строк з 12 січня 2008 р. по 09 січня 2015 р. зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 11,90% річних.

Згідно з договором іпотеки від 12 січня 2008 р. в забезпечення виконання зобов`язань за дійсним договором банком прийнято в іпотеку нерухомість, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м., житловою 33,7 кв. м.

Спірний житловий будинок був придбаний 4 травня 1999 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу, у спільну сумісну власність ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .

Право власності на домоволодіння зареєстровано 18.12.2007 р., що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30 січня 2003 року розірваний шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.11.1981 року.Рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30 січня 2003 року у справі № 2-98 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був розірваний.

02 травня 2006 року ОСОБА_8 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується свдіоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 від 02.05.2006 р.

Частинами першою та другою статті 16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі (земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України, пункт 1 частини першої статті 4, частина перша статті 5 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном.

Розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

За вимогамичастинпершої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Згідно з частиною третьою статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.

Стаття 578 ЦК України та частина друга статті 6 Закону № 898-IV передбачають, що майно, яке є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою всіх співвласників. Умовою передачі співвласником нерухомого майна в іпотеку своєї частки в спільному майні без згоди інших співвласників є виділення її в натурі та реєстрація права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає доведеним у судовому засіданні факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_2 , пов`язаних з правом власності на спірну квартиру , яка була передана ОСОБА_8 в іпотеку , без її письмової згоди.

Згідно зі статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочина стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена Законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених Законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальнее настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року звернуто стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м., жилою площею 33,7 кв. м. (глиновалькований жилий будинок «А-1», кам`яний сарай «Б», дерев`яний сарай «В», дерев`яна вбиральня, кам`яна огорожа), який належав ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на підставі договору купівлі-продажу від 4 травня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Ткачук Аллою Олксіївною (зареєстрований в реєстрі за № 495), номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 16043362. Предмет іпотеки підлягає реалізації із застосуванням процедури продажу, встановленої статею 38 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІУ «Про іпотеку», шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем, з отриманням банком витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з отриманням банком кадастрового номера земельної ділянки та реєстрацією правочину в установленому законом порядку, а також наданням Публічному акціонерному товариству акціонерному банку «Укргазбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу майна. Початкова ціна предмета іпотеки для реалізації – не нижче 491 269 грн. З вартості предмета іпотеки Публічному акціонерному товариству акціонерному банку «Укргазбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 23697280) має бути сплочена заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № 122008/0ю від 12 січня 2008 року, яка виникла станом на 26 лютого 2009 року в розмірі 23 612 доларів 41 цент США та 2 159 грн. 01 коп., з яких: 22 274 долари 97 центів США – неповернутий кредит, 1337 доларів США 44 центи США - проценти, 938 грн. 25 копійок – пеня за прострочення повернення кредиту, 1220 грн. 76 коп. - пеня за прострочення сплати процентів.

Згідно з положеннями статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 СК України).

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер.

Як встановлено судом, з заявами про прийняття спадщини звернулись і є спадкоємцями першої черги за законом, дружина ОСОБА_3 сини ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_5 .

Тобто ОСОБА_2 свої права на спірний будинок після смерті ОСОБА_8 не заявляла.

При оцінці обраного позивачем способу захисту суд приходить до висновку, що визнання договору іпотеки від 12 січня 2008 року за наявності постанови Хмельницького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року про зверення стягнення на предмет іпотеки, не вчиненням ОСОБА_2 дії щодо виділу своєї частки в спірному будинку як спадковому майні не забезпечить поновлення порушеного права позивача.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Керуючись ст. ст. 1216, 1222, 203, 215, 358, 369, 372 ЦК України, ст., 60, 65, 68, 70 СК України, ст.ст. 258-265 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Хмельницької обласної дирекції, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Другої Кам`янець-Подільської державної нотарілаьної контори про визнання договору іпотеки недійсним - відмовити.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Хмельницької обласної дирекції, ЄДРПОУ 23697280, юридична адреса: вул. Свободи, 22, м. Хмельницький.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Друга Кам`янець-Подільська державна нотарілаьна контора, юридична адреса: Пушкінська, 44, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2021 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.