Ухвала суду № 102830010, 27.01.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2452/21

1-і/308/6/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:

в особі головуючого судді Дергачової Н.В.,

при секретарі судового засідання Стегней К.В.,

за участю:

прокурора Голича М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Кучеренка В.О.,

перекладача Сабов Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Ужгород клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Голича Миколи Михайловича про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 1-кп/308/218/21 (справа № 308/2452/21), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 120200701700000249 від 25.02.2020 року за обвинувальним актом про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України, та

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженцю с. Концово, Ужгородський район, Закарпатська область, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з початковою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2022 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Голича Миколи Михайловича у кримінальному провадженні № 12020070170000249, відомості про яке внесені до ЄРДР 25.02.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 60 діб.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

Під час судового розгляду ризики, передбачені ст. 177 КПІК України, не зменшились, та дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , оскільки обвинувачується у вчиненні під час іспитового строку нового злочину ти самим не виконав покладені на нього обов`язки; ОСОБА_1 , може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; ОСОБА_1 , може незаконно перешкоджати встановленню інших можливих свідків та інших співучасників даного злочину; ОСОБА_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини; ОСОБА_1 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також під час продовження відносно ОСОБА_1 , запобіжного заходу слід врахувати і наступні обставини: 1) зібрані вагомі докази про вчинення ОСОБА_1 , кримінального правопорушення.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022 року для продовження строку тримання під вартою визначено головуючого суддю Дергачову Н.В.

Як зазначено у абз. 5 п. 20 – 5 Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

У судовому засіданні 27.01.2022 року прокурор клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченого Деметер А.М. заперечив проти клопотання, просив обрати щодо свого підзахисного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 , підтримав позицію свого захисника.

Як вбачається з електронної системи документообігу суду Д - 3 за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2021 року було визначено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Концово, Ужгородського району Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з початковою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 60 діб, а саме до 03 травня 2021 року включно.

При цьому судом, що стосується обвинуваченого ОСОБА_1 , встановлено, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_1 згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2020 року (справа № 308/1911/20) застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, як вбачається із змісту зазначеної ухвали, слідчий суддя виходив із тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В подальшому, строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжувався, включно до 06.03.2021 року.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів судом встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч. 1ст.122 КК України, частина яких, у відповідності до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що матеріали кримінального провадження містять достатньо переконливих доказів щодо можливого вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 інкримінованих їм злочинів.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Що стосується обвинуваченого ОСОБА_1 , суд врахував характер висунутого йому обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч. 1ст.122 КК України, що мають підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, відсутність у нього постійного місця роботи та джерела доходу, майновий стан обвинуваченого.

Разом з цим, суд бере до уваги тяжкість покарання за ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч. 1ст.122 КК України, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вказаних злочинах, враховує те, що докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено, та з урахуванням наведених даних, суд вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього, суд вважає, що застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією ОСОБА_1 від суспільства буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.

За таких обставин, виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та з огляду на тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу обвинуваченого, суд вважає, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_1 та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

У подальшому зазначений строк неодноразово продовжувався судом, останній раз за ухвалою від 01.12.2021 року – до 28.01.2022 року включно.

Згідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, суд, враховує тяжкість покарання за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1ст. 122 КК України, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вказаних злочинах, враховує те, що судовий розгляд кримінального провадження ще не завершений, те, що він обвинувачується в скоєнні тяжких злочинів із застосуванням насильства щодо потерпілого, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлено, що на цей час не зменшилися та продовжують об`єктивно існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_1 під важкістю відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

Відтак суд вважає, що цьому етапі розгляду кримінального провадженні наявні всі підстави для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 25 березня 2022 року включно.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 369-372 КПК України та абз. 5 п. 20 – 5 Перехідних положень КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 25 березня 2022 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору і надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)», - для відому та виконання.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий Н.В. Дергачова