Рішення № 102829292, 21.01.2022, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/61/2022

130/1575/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2022 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П., Чорногор Я.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Жмеринської міської ради, Виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області (як орган опіки і піклування), Тячівська районна державна адміністрація (як орган опіки і піклування), Служба у справах дітей Тячівської міської ради Закарпатської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась в суд з цим позовом, в якому просила зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у вільному спілкуванні та участі у вихованні ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_6 при зустрічах та за допомогою будь-яких засобів зв'язку (телефонні дзвінки, листування).

Визначити графік участі ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_6 наступним чином: побачення позивача з сином, ОСОБА_6, кожної п'ятниці місяця з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин неділі за місцем проживання або за місцем знаходження позивача без обов'язкової присутності відповідача з обов'язковим здійсненням позивачем супроводу дитини з місця її проживання/навчання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання; побачення позивача з сином, ОСОБА_6, щороку у день народження позивача з 12 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин з обов'язковим здійсненням позивачем супроводу дитини з місця її проживання/ навчання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання; побачення Позивача з сином, ОСОБА_6, щороку у день народження дитини шляхом чергування років. Черговість визначається наступним чином: - ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - з позивачем; - ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - з відповідачем; спільний щорічний відпочинок Позивача з сином, ОСОБА_6, влітку у період з 01 липня до 31 липня та взимку у період з 01 грудня 15 грудня, без обов'язкової присутності відповідача з обов'язковим здійсненням позивачем супроводу дитини з місця її проживання на відпочинок та повернення дитини за місцем її проживання; побачення позивача з сином, ОСОБА_6, під час усіх святкових заходів в освітніх закладах та/або інших місцях за домовленістю з відповідачем; побачення позивача з сином, ОСОБА_6, без присутності відповідача з 12 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин годин під час святкових днів та релігійних свят, враховуючи також вихідні дні, внаслідок святкових днів та релігійних свят, що визначаються постановою Кабінету Міністрів України на відповідний рік.

Стислий виклад позиції позивача.

31.01.2015 ДДР АЦС Печерського РУЮ у м. Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Під час перебування у зареєстрованому шлюбі народився син ОСОБА_6 Оскілки шлюбні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не складались, задля збереження психічного здоров'я дитини сторони почали проживати окремо. Відповідно до рішення суду від 04.04.2018 місце проживання дитини після розірвання шлюбу було визначено разом з матір'ю дитини, якій відновлено дошлюбне прізвище «ОСОБА_5». Не зважаючи на рішення суду, між батьками продовжують існувати спірні правовідносини з приводу участі у вихованні дитини кожного із батьків. В подальшому позивачу було визначено графік спілкування з дитиною.

Так, ОСОБА_4 в грудні 2018 року звернувся до Дарницького районного суду з позовом про визначення місця проживання дитини, який відповідно до ухвали суду було залишено без розгляду. Позивач неодноразово звертався до поліції з приводу перешкоджання відповідачем виконання позивачем своїх батьківських обов'язків по відношенню до син. Крім того, позивач звертався до працівників поліції і з приводу домашнього насильства відповідача по відношенню до їх спільної дитини.

Враховуючи вищевикладене позивач дійшов висновку, що самостійно вирішити спірну ситуацію він не в змозі, а тому звернувся до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації з відповідною заявою про визначення графіку зустрічей з малолітнім сином, у відповідь на яку було встановлено графік спілкування батька з сином, після встановлення якого відповідач злісно перешкоджала зустрічам позивача з дитиною з приводу чого позивач звертався з заявою до поліції. Відповідач систематично порушувала графік побачення позивача з сином, перешкоджала у спілкуванні позивача з сином. У відповідь на надіслані листи на адресу відповідача з приводу врегулювання питання участі батька у вихованні сина, ним отримано лист про відмову у зустрічі позивача з малолітнім сином. Відповідь на подальші письмові звернення позивача на адресу відповідача та її представника останнім отримана взагалі не була.

Позивач на даний час вичерпав усі компромісні способи вирішення конфліктів, які спричинені відповідачем та з метою дотримання прав та інтересів свого малолітнього сина, повноцінного виконання позивачем свого батьківського обов'язку виховувати дитину позивач був змушений звернутись до суду з даною позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Стислий виклад заперечень відповідача.

14.07.2021 в судовому засіданні відповідач надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав того, що своїми діями, зокрема ізоляцією їх спільної дитини відповідач завдав як їй особисто так і сину Павлу психологічної травми. Крім того, жодних перешкод у спілкуванні з сином вона позивачу не чинила, натомість позивач на побачення з дитиною привозив молодиків спортивної статури, які переслідували її сім'ю. Так, відповідно до рішення суду відносно позивача було винесено обмежувальний припис, визнано його кривдником та заборонено наближатись до неї. В даний час дитина не пам'ятає батька, а скоєне ним, на думку позивача, викрадення, залишило глибоку травму дитині.

25.10.2021 від представника відповідача ОСОБА_5 до суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 з підстав того, що запропонований позивачем спосіб участі у вихованні дитини не враховує найкращих інтересів дитини, не відповідає правовому принципу рівності обох батьків у вихованні дитини та порушує його права, визначенні СК України, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Пояснення по суті позову від третіх осіб.

Представник залученої в якості третьої особи служби у справах дітей Тячівської міської ради в судове засідання не з'явився у наданій до суду заяві просив розгляд справи проводити у відсутність представника. До заяв додав акт обстеження умов проживання та акт оцінки потреб сім'ї ОСОБА_4

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

23.06.2021 ухвалою суду в задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову відмовлено.

25.06.2021 ухвалою судді відкрито провадження у даній справі. Справа призначена до підготовчого засідання на 14.07.2021.

14.07.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про встановлення додаткового строку для подачі доказів.

14.07.2021 підготовче засідання відкладено на 20.09.2021 за клопотанням представника відповідача для виклику свідків.

18.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

16.09.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Службу у справах дітей Тячівської районної державної адміністрації.

20.09.2021 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, яке як і клопотання про залучення до участі у справі третьої особи було судом задоволено. Залучено до участі у справі у якості третьої особи Тячівську районну державну адміністрацію та виконавчий комітет Жмеринської міської ради, зобов'язано їх надати висновки щодо обстеження умов проживання.

20.09.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.10.2021.

30.09.2021 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

06.10.2021 від представника третьої особи - служби у справах дітей Жмеринської міської ради надійшла заява про роз'яснення ухвали суду.

25.10.2021 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

26.10.2021 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення.

08.10.2021 від представника третьої особи Тячівської районної державної адміністрації надійшло клопотання про залучення до участі у справі орган опіки та піклування Тячівської територіальної громади та висновок органу опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради про встановлення порядку та способу участі ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_6

27.10.2021 ухвалою суду клопотання задоволено, залучено до участі у справі Службу у справах дітей Тячівської міської ради. Підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті на 03.12.2021.

15.11.2021 до суду надійшов акт обстеження умов проживання ОСОБА_4 та акт оцінки потреб сім'ї ОСОБА_4

22.11.2021 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

03.12.2021 в судовому засіданні допитані свідки. За клопотанням представника позивача винесена додаткова ухвала. В судовому засіданні оголошено перерву до 21.01.2022.

21.01.2022 представники третіх осіб, належним чином повідомлені про час ті місце розгляду справи в судове засідання не з'явились. Заздалегідь подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, за погодженням зі сторонами, на підстав ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розглянув справу у відсутність представників третіх осіб.

Доводи учасників судового засідання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Вказала, що відповідач перешкоджає позивачу у вихованні спільної дитини, незважаючи на встановлення відповідного графіку. Позивач неодноразово звертався до відповідних органів з приводу участі у вихованні дитини.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, додатково вказали, що жодних доказів на підтвердження того, що відповідач перешкоджає позивачу у вільному спілкуванні з дитиною суду не надано. В свою чергу спосіб участі батька у вихованні дитини не відповідає інтересам самої дитини, адже батько з власної ініціативи змінив місце проживання дитини всупереч рішення суду. Крім того, позивачем було вчинено протиправні дії, наслідком яких було винесення обмежувального припису щодо нього.

Відповідач ОСОБА_5 погодилась з думкою представників та просила відмовити у задоволені позову в повному обсязі

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_6 зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (Т.1 а.с.11).

Як вбачається з копії рішення Дарницького районного суду м. Києва шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_5 присвоєно дошлюбне прізвище «ОСОБА_5». Місце проживання дитини визначено разом з матір'ю (Т.1 а.с. 16-17; 124-126).

Згідно копії ухвали Дарницького районного суду від 22.07.2019 позовну заяву ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини залишено без розгляду (Т.1 а.с.18,18 зворот).

Відповідно до копії листа Головного управління національної поліції у м. Києві зафіксовано численні звернення до працівників поліції ОСОБА_4 з приводу перешкоджання ОСОБА_5 зустрічам з сином ОСОБА_6 (Т.1 а.с.19,19 зворот).

Як вбачається з копій заяв ОСОБА_4 до начальника служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві Державної адміністрації останній просив притягнути ОСОБА_5 до відповідальності за не виконання рішення органу опіки та піклування щодо його участі у вихованні дитини та спілкування з нею (Т.1 а.с.20,21).

Службою у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві Державної адміністрації повідомлено ОСОБА_4 щодо відсутності затвердженого порядку для складання протоколу про адміністративні правопорушення за ч.5 ст. 184 КУпАП (Т.1 а.с.22).

Згідно копії розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 19.03.2019 №163 про визначення участі батька у вихованні його дитини, визначено участь ОСОБА_4 у вихованні його дитини ОСОБА_6 та встановлено графік спілкування з сином. Одночасно зобов'язано матір дитини ОСОБА_5 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дитини та спілкування з нею (Т.1 а.с.23).

Згідно копії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15.07.2019 вирішено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання задовольнити частково. Відібрати у ОСОБА_4 малолітню дитину Дудлу П.П., ІНФОРМАЦІЯ_1, та негайно повернути матері ОСОБА_5 (Т.1 а.с.24-27; 127-134).

Заявою від 25.05.2021, адресованої ОСОБА_5 та ОСОБА_7 позивач ОСОБА_4 повідомляв про виявлений намір прибути для спілкування з дитиною у дату та час, визначені розпорядженням № 163, яким встановлено графік спілкування батька з дитиною (а.с.28).

Відповідно до копії листа адвоката ОСОБА_1, адресованої ОСОБА_5 та ОСОБА_7, остання повідомляла про створення перешкод ОСОБА_5 у побаченні батька з дитиною, в результаті чого, визначена графіком зустріч батька ОСОБА_4 з сином не відбулась (Т.1 а.с.29).

Як вбачається з копії рішення виконавчого комітету Жмеринської міської радим від 20.02.2020 №62 ОСОБА_5 надано дозвіл на зміну прізвища малолітнього ОСОБА_6 з ОСОБА_6 на ОСОБА_6 (Т1 а.с.30-31).

Згідно копії листа Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві, адресованого керівнику служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної державної адміністрації у м. Києві від 15.01.2019 № 844/125/48-19, у зв'язку з надходженням заяви ОСОБА_4 щодо перешкоджання побаченню з сином ОСОБА_6 виникла необхідність у направленні соціального працівника спільно з дільничним офіцером поліції для здійснення перевірки за адресою проживання ОСОБА_5 (Т.1 а.с.32, 32 зворот).

Відповідно до копії листа адвоката ОСОБА_1 від 10.06.2021, яка діє в інтересах ОСОБА_4, остання зверталась до начальника служби у справах дітей Жмеринської міської ради щодо невиконання ОСОБА_5 рішення орану опіки та піклування (Т.1 а.с.34,34 зворот), аналогічне звернення щодо жорстокого поводження з дитиною надійшло від ОСОБА_4 на адресу служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації 15.01.2020 (Т. 1 а.с.33).

Як вбачається з листів адресованих ОСОБА_4 через представників ОСОБА_1, ОСОБА_8, представник ОСОБА_5 ОСОБА_9 повідомляв, що ОСОБА_5 у зв'язку з ситуацією яка склалась вважає неможливим проведення зустрічі ОСОБА_4 з малолітнім ОСОБА_6 у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_4 (Т.1 а.с.38-40).

Згідно копії листа начальника Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, адресованого ОСОБА_1 від 01.06.2021, останній повідомляв про неможливість надання матеріалів перевірки, зареєстровані в Журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення № 2866 від 23.05.2021 (Т.1 а.с.43).

ОСОБА_4 неодноразово звертався до ОСОБА_5 з листами про дату та час його прибуття в м. Жмеринка задля спілкування зі своїм сином без її участі, у зв'язку з чим просив погодити дані зустрічі у визначені дні та час, відповідно до розпорядження № 163, яким встановлено графік спілкування батька з сином (Т.1 а.с.105-109).

До відзиву на позовну заяву відповідач додала: копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6 серії НОМЕР_2; копію рішення Дарницького районного суду м. Києві від 04.04.2018; копію рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15.07.2019; копію заяви адресованої Голові Дарницької районної в м. Києві адміністрації та органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 21.11.2019, в якій остання просила переглянути та скасувати розпорядження Дарницької районної в м. Києві Державної адміністрації №163 про визначення участі батька у вихованні його дитини від 19.03.2019; копію листа ГУНП у м. Києві Дарницького управління поліції від 22.11.2017; копію листа слідчого управління від 17.10.2019 № 11070/24-2019, адресованого представнику потерпілої ОСОБА_5, адвокату ОСОБА_7; копію постанови про залучення потерпілого; копію відповіді КП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 «Дарницького району м. Києва» щодо дитини ОСОБА_6; письмові пояснення ОСОБА_5; копію заяви свідка; копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань; копію постанови про залучення потерпілого від 29.06.2021; копію ухвали Жмеринського міськрайонного суду від 14.06.2021 про вправлення описки; довідку про склад сім'ї, характеризуючі дані на дитину ОСОБА_6 та копію висновку психологічного обстеження ОСОБА_6 (Т.1 а.с.123-161).

До заяви про забезпечення позову представник позивача надала заяви від 23.06.2021, 16.06.2021, 29.06.2021, 06.07.2021, 13.07.2021, 20.07.2021, 03.08.2021, 17.08.2021, 07.09.2021, адресовані ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо наміру ОСОБА_4 зустрітись із сином, відповідь на які позивачем не отримано (Т.2 а.с.29-41).

Відповідно до копії листа «Дошкільного навчального закладу №31 Вінницької міської ради» ОСОБА_6 є вихованцем групи загального розвитку дошкільного закладу, мати ОСОБА_5 піклується про дитину, забезпечує соціальний розвиток та забирає дитину з даного дошкільного навчального закладу (Т.1 а.с.185-187).

Відповідно до копії листа Державної прикордонної служби України ОСОБА_6, а пізніше ОСОБА_6 неодноразово перетинав кордон України (Т.2 а.с.68), свідоцтво про народження 22.09.2021 серії НОМЕР_3 видано повторно на ім'я ОСОБА_6 (Т.2 а.с.69).

Згідно копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 було внесено відомості про злочин, попередня кваліфікація ч.1 ст.129 КК України. Кримінальне провадження за даним фактом закрито, про що винесено відповідну постанову (Т.2 а.с.81,82).

Висновком органу опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 20.10.2021 № 02-5/10-5160, який затверджений рішенням виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 21.10.2021 № 330 визнано за доцільне визначити батькові ОСОБА_4 для зустрічей з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та прийняття участі у її вихованні наступний графік: щоп'ятниці з 11:00 год. до 13:00 год. за місцем проживання дитини, за обов'язкової участі представника органу опіки та піклування або практичного психолога КЗ «Центр надання соціальних послуг» та за обов'язкові присутності матері дитини (Т.2 а.с.91-93). Відповідно до протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини виконкому Жмеринської міської ради №7 на засіданні окрім членів комісії були присутні мати ОСОБА_5 та батько ОСОБА_4 (Т.2 а.с.94-95).

Як вбачається з акту обстеження умов проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 для дитини створені всі необхідні умови проживання (Т.2 а.с.96).

Згідно акту обстеження умов проживання батька ОСОБА_4, АДРЕСА_2, проведеного службою у справах дітей Тячівської міської ради, в родині панує затишна атмосфера. Дитина може перебувати в даній сім'ї на період встановлення днів та годин зустрічей з батьком. Батько та бабуся здатні забезпечувати потреби дитини, що стверджується висновком оцінки потреб сім'ї, складеного за результатами оцінки потреб сім'ї (Т.2 а.с.116-135).

Також, в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які фактично підтвердили лише про факт довготривалого конфлікту між позивачем та відповідачем після розірвання їх шлюбу та про намір позивача побачити дитину за місцем проживання матері, на їх думку в досить агресивній формі.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування.

Мотиви суду. Норми права застосовані судом.

Згідно ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Olsson v. Sweden" (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року, § 78).

Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення Європейського Суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» та рішення від 27 листопада 1992 року у справі «Олссон проти Швеції», в яких зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради №02-5/10-5160 від 20.10.2021 року визнано доцільним встановити батькові дитини ОСОБА_4 наступний порядок його побачень з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та прийняття участі у її вихованні наступний графік що п'ятниці з 11:00 год. до 13:00 год. за місцем проживання дитини, за обов'язкової участі представника органу опіки та піклування або практичного психолога КЗ «Центр надання соціальних послуг» та за обов'язкові присутності матері дитини.

Даний висновок суд вважає не достатньо обґрунтованим, адже у матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання ОСОБА_4 своїх батьківських обов`язків, вад здоров`я, неможливість утримувати дитину та приділяти достатню увагу його вихованню, освіті та духовному розвитку. Разом з цим, вказаний висновок не містить даних щодо негативного ставлення дитини до батька, неналежного поводження батька з сином, а бо ж обставин впливу поведінки батька на психо-емоційне середовище дитини. У висновку не наведено мотиви, якими керувався орган опіки та піклування, рекомендувавши суду встановити порядок побачень дитини з батьком у присутності матері та лише за місцем її проживання. У ньому відсутні посилання на фактичні обставини, які мають істотне значення при вирішенні даного спору. Зі змісту висновку, його складено на основі розглянутих наявних матеріалів справи та з урахуванням думки обох батьків, однак в документі відсутні посилання на конкретні докази, які б підтверджували встановлення саме такого порядку участі позивача у спілкуванні з сином.

Крім цього, на переконання суду, даний висновок суперечить інтересам дитини, оскільки ним не забезпечується право дитини на належні та рівні умови спілкування з батьком. З огляду на вказане, суд вважає за необхідне відступити від рекомендацій органу опіки та піклування.

Верховний Суд наголошує, що визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам кожної конкретно взятої справи, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами існують тривалі напружені конфліктні відносини, які носять особистий характер, у зв`язку з даними обставинами загострились взаємовідносини і така ситуація не дає можливості мирним шляхом вирішити питання порядку спілкування з дитиною, який мав би влаштовувати кожну із сторін, що зумовлює вирішення даного питання в судовому порядку, дані конфліктні відносини вочевидь не сприяють позивачу у реалізації можливості регулярно спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. Факт наявності конфлікту сторони не заперечували, проте жодних обставин, які б свідчили про негативну поведінку батька відносно дитини, судом не встановлено; не знайшли свого підтвердження доводи відповідачки про агресивну поведінку батька чи негативний вплив на фізичний, психоемоційний стан, розвиток дитини. Жодного процесуального рішення з приводу протиправної поведінки позивача відносно свого сина суду не надано та за показами сторін таке рішення відсутнє.

Напротивагу чому активна поведінка батька, а саме: звернення до Служби у справах дітей задля вирішення спору, звернення до правоохоронних органів через невиконання рішення служби про встановлення графіку побачень з сином, численні листи, направлені на адресу відповідача щодо надання йому можливості зустрічей з сином, а також звернення до суду з даним позовом, свідчить про те, що незважаючи на те, що сторони припинили сімейні відносини, не проживають разом, мають досить напружені стосунки між собою, відповідач має намір та бажання спілкуватися зі своїми сином, брати участь у його вихованні та житті, на що має право на рівні з матір'ю.

Перешкоджання позивачеві у спілкуванні з дитиною з боку відповідача беззаперечно порушують його права в частині рівності таких прав на участь у вихованні сина та спілкуванні з ним, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання позивача не чинити таких перешкод підлягають до задоволення.

Суд зауважує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає його інтересам. Між тим з батьків, хто проживає окремо і дитиною має існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Діти мають рости під опікою і відповідальністю обох батьків, а тому участь позивача у вихованні дитини, спілкуванні між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а буде відповідати і інтересам дитини.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі зібраних доказів, приймаючи до уваги те, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування з дитиною, а також беручи до уваги дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дитини та виходячи з інтересів дитини і вимог статей 157, 158 СК України, суд, врахувавши інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини на час вирішення цього питання, режим її розпорядку дня, дійшов висновку про часткове задоволення позову та визначення судом способу спілкування батька з дітьми, дотримуючись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дітей.

Визначений судом спосіб участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком у формі встановлення порядку спілкування відповідає інтересам дитини, сприятиме уникненню між сторонами конфліктів, забезпечить спокійний психологічний розвиток та зростання дитини, створить умови для виконання батьком, який проживає окремо, обов`язку на виховання дитини та здійснення його права на особисте спілкування із донькою, відповідатиме вимогам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Саме такий спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі вихованні дитини.

Суд вважає, що встановлюючи порядок побачень батька з сином слід враховувати інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дочкою. При цьому, суд також враховує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам.

Суд наголошує, що для дитини вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання останньої, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється.

Суд звертає увагу сторін на те, що саме батьки несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з батьком. З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

ЄСПЛ вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Розподіл судових витрат між сторонами.

Про стягнення судових витрат сторони не заявляли.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 11, 12, 13, 19, 141, 76-81, 83, 89, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди у вільному спілкуванні та участі у вихованні ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_6.

Визначити спосіб участі батька у вихованні та безперешкодному спілкуванні з сином за таким графіком:

- побачення батька ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6 першої та третьої суботи кожного місяця з 10 год. до 20 год., другої та четвертої неділі місяці з 10 год. до 20 год. за місцем проживання матері чи її перебування, без обов'язкової присутності матері, з обов'язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання до матері;

- побачення батька ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6 щороку у день народження батька з 10 год. до 20 год., якщо це випадає на вихідний (неробочий) день, якщо день народження батька випадає на робочий день, побачення батька з дитиною має відбуватися у перший вихідний день тижня, на який припадає день народження, з обов'язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання до матері;

- побачення батька ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6 у день народження сина шляхом чергування років. Черговість визначається наступним чином: батькові у рік, який закінчується на непарне число, мати у рік, який закінчується на парне число;

- спільний щорічний відпочинок батька ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6 в період літніх канікул протягом двох тижнів, в період зимових канікул протягом тижня з ночівлею по місцю проживання батька чи його перебування на відпочинку разом з сином;

- побачення батька ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6, під час усіх святкових заходів в освітніх закладах та/або інших місцях за домовленістю з матір'ю;

- побачення батька ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6, без присутності матері з 10 год. до 20 год. під час святкових днів та релігійних свят, враховуючи також вихідні дні, що визначаються постановою Кабінету Міністрів України на відповідний рік. Черговість визначається наступним чином: батькові у рік, який закінчується на парне число, мати у рік, який закінчується на непарне число.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_4), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5), Виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області(місцезнаходження: 23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4, ЄДРПОУ 34227893), Служба у справах дітей Жмеринської міської ради (місцезнаходження: 23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Київська, 1, корп. А ЄДРПОУ 38051926), Тячівська районна державна адміністрація (місцезнаходження: 90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 30, РНОКПП 04053832), Служба у справах дітей Тячівської міської ради Закарпатської області (місцезнаходження: 90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Шевченка, 2, РНОКПП 44113068).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 28.01.2022