Рішення № 102828600, 24.01.2022, Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

24 січня 2022 року м. Чернігів справа № 927/1003/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Дубини О. М.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краншип»,

код ЄДРПОУ 32428972, вул. Успенська, буд. 39/1, 1-2 поверх, офіс 2/4, м. Одеса, 65048

Відповідач: Приватне підприємство «Промінь К»,

код ЄДРПОУ 38049090, вул. Космонавтів, буд. 36, с. Савин, Козелецький район, Чернігівська область, 17072

Предмет спору: про стягнення 18 435 655,58 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краншип» звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Промінь К», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 17 264 276,00 грн, з яких 15 012 413,91 грн заборгованості за поставлений товар, 1 501 241,39 грн штрафу за порушення строків оплати вартості поставленого товару та 750 620,70 грн штрафу за невидачу та нереєстрацію в Реєстрі аграрних розписок фінансової аграрної розписки.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 27.09.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 09.12.2021 суд прийняв подану ТОВ «Краншип» заяву про збільшення позовних вимог, у якій він, крім вже заявлених до стягнення сум, просив суд стягнути з ПП «Промінь К» 472 171,26 грн пені за період з 02.09.2021 по 08.11.2021 та 699208,32 грн - 25% за користування грошовими коштами за аналогічний період.

Отже, з урахуванням прийняття судом збільшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Рішенням господарського суду від 21.12.2021 позов задоволено повністю та стягнуто з ПП «Промінь К» на користь ТОВ «Краншип» 15 012 413,91 грн заборгованості за поставлений товар, 2 251 862,09 грн штрафу та 258 964,14 грн витрат зі сплати судового збору.

Проте під час ухвалення рішення судом не було вирішено позовні вимоги про стягнення з відповідача 472 171,26 грн пені за період з 02.09.2021 по 08.11.2021 та 699 208,32 грн - 25% річних за користування грошовими коштами за аналогічний період.

Стаття 244 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість суду ухвалити додаткове рішення у разі, якщо 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За своєю правовою природою додаткове рішення є одним з передбачених законодавством способів внесення доповнень до прийнятого судового рішення, шляхом вирішення питань, які судом не було розглянуто при ухваленні рішення.

До позовної заяви позивач додав заяву у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про намір подати докази щодо судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

24.12.2021 представник позивача – адвокат Куриленко М. В. направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат з доданими до неї документами, у тому числі доказами їх направлення відповідачу. У поданій заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 60 370,60 грн, яку отримано судом, що розглядав справу, 06.01.2022.

Ухвалою суду від 06.01.2022 заяву представника ТОВ “Краншип” про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат прийнято до розгляду; судове засідання для ухвалення додаткового рішення призначено на 13.01.2022 об 11:30; відповідачу запропоновано надати суду свої доводи або заперечення (у разі наявності) стосовно вказаної заяви.

У зв`язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці у період з 10.01.2022 по 21.01.2022, судове засідання, призначене на 13.01.2022 об 11:30, не відбулося.

Згідно з п. 11 рішення зборів суддів Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2020 зі змінами заяви, розгляд яких передбачено ст. 244 ГПК України розподіляються раніше визначеному у судовій справі судді не залежно від причин його відсутності на роботі, за виключенням звільнення чи припинення повноважень судді.

За приписами ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи наведене, останнім днем для розгляду заяви представника ТОВ “Краншип” про ухвалення додаткового рішення є 24.01.2022.

Ухвалою суду від 24.01.2022 судове засідання для ухвалення додаткового рішення призначено на 24.01.2022 о 15:30. Також цією ухвалою повідомлено сторін про час та місце розгляду зазначеної заяви, тобто їх явка у судове засідання 24.01.2022 обов`язковою не визнавалась.

Копія ухвали суду від 24.01.2022 була вручена особисто представникам позивача та відповідача у приміщенні Господарського суду Чернігівської області 24.01.2022, про що ними зроблена відповідна відмітка на цій ухвалі.

Отже, представники сторін були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання для ухвалення додаткового рішення, проте у судове засідання 24.01.2022 не з`явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на те, що явка сторін у це судове засідання обов`язковою не визнавалась, а їх неявка не перешкоджає розгляду заяви, судове засідання 24.01.2022 проводилось за відсутності позивача та відповідача (їх представників).

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача пені.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати за поставлений на загальну суму 15 012 413,91 грн товар, позивач нарахував та заявив до стягнення 472 171,26 грн пені за період з 02.09.2021 по 08.11.2021.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Сторони у п. 4.3 договору купівлі-продажу № 22/04-2 від 22.04.2021 (далі – Договір) погодили, що за порушення Покупцем строку оплати вартості Товару, Продавець має право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, дійшов висновку про правильне її нарахування, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 472 171,26 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 25% річних за користування грошовими коштами.

Також позивач на підставі п. 4.5 Договору нарахував та заявив до стягнення 699 208,32 грн - 25% річних за користування грошовими коштами за період з 02.09.2021 по 08.11.2021.

В силу положень статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.5 Договору якщо сторонами не буде встановлена в майбутньому попередня оплата Товару, вважається, що Товар проданий в кредит.

Якщо Товар проданий Продавцем Покупцю в кредит, то в разі порушення Покупцем строку оплати Товару, визначеного в п. 2.4 даного Договору, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю проценти за користування грошовими коштами в розмірі 25% річних, нарахованих на вартість Товару, строк оплати якого пропущений, за кожний день порушення.

У п. 2.4 Договору сторони встановили, що оплата Товару здійснюється у строк до 01 вересня 2021 року.

При цьому, як встановив суд, поставка спірного товару на загальну суму 15 012 413,91 грн була здійснена позивачем відповідачу у період з 28.04.2021 по 28.08.2021.

Отже, така поставка товару відбулась не на умовах попередньої оплати, а тому цей товар вважається таким, що проданий в кредит.

Оскільки відповідач у встановлений у Договорі термін не оплатив вартість товару, проданого в кредит, у відповідача в силу положень ст. 694, 536 ЦК України виникло право на нарахування процентів за користування грошовими коштами у розмірі, зазначеному у Договорі.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку процентів за користування грошовими коштами, дійшов висновку про правильне їх нарахування, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 699 208,32 грн - 25% річних за користування грошовими коштами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача підлягає судовий збір, сплачений позивачем за подання заяви про збільшення позовних вимог, у розмірі 17 570,69 грн.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно із с. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До позовної заяви позивач додав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, відповідно до якого розмір таких витрат складає 60 000,00 грн.

24.12.2021, тобто у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, представник позивача направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію договору про надання правничої допомоги від 31.08.2021, укладений з адвокатом Куриленком М. В. (далі – Договір від 31.08.2021); копію акту здачі-приймання від 24.12.2021; копію рахунку №03 від 24.12.2021 на суму 60 370,60 грн; копію платіжного доручення №2230 від 24.12.2021 про сплату 60 370,60 грн; деталізацію вчинених адвокатом дій для надання правової допомоги за Договором від 31.08.2021; роздруківки квитанцій від 07.09.2021 №87RT-A5Z1-R7AE, №858Q-3EEK-ATYE про сплату за отримання відомостей з ЄДР на загальну суму 190,00 грн, копії фіскальних чеків Укрпошти від 20.09.2021 на загальну суму 108,60 грн; копію експрес-накладної Нової пошти від 29.09.2021 на суму 72,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 Договору від 31.08.2021, укладеного між ТОВ «Краншип» (далі - Клієнт) та адвокатом Куриленком М. В. (далі – Адвокат), з огляду на неналежне виконання ПП «Промінь К» своїх зобов`язань щодо оплати коштів за товар за Договором купівлі-продажу №22/04-2 від 22.04.2021, що спричинило порушення законних прав інтересів Клієнта, враховуючи невирішення особисто Клієнтом і ПП «Промінь К» суперечки з цього приводу, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується Доручення, під час строку дії Договору здійснити належний комплекс дій з метою захисту порушених вказаною особою прав та інтересів Клієнта, зокрема:

а) представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції (місцевому суді) під час здійснення господарського судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

б) складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

в) інші види адвокатської діяльності, не заборонені та нерозривно пов`язані із причиною Доручення за цим Додатком, в тому числі збір доказів, підготовка справи тощо,

а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокату правничу допомогу та відшкодувати його витрати, пов`язані з виконанням цього Договору.

У п. 2 Договору від 31.08.2021 зазначені повноваження Адвоката.

Згідно з п. 3 Договору від 31.08.2021 за надання правничої допомоги за цим Договором сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги, визначеної в Договорі, у розмірі 60 000,00 грн та відшкодувати Адвокату понесені витрати, пов`язані та необхідні для виконання цього Договору.

Гонорар адвоката сплачується частинами у такому порядку:

1) 30 000,00 грн – протягом п`яти робочих днів з дати укладання цього Договору;

2) 30 000,00 грн плюс суму витрат Адвоката – протягом трьох робочих днів з дати ухвалення судом першої інстанції рішення у справі.

Виконання Клієнтом своїх грошових зобов`язань за цим Договором здійснюється в безготівковій формі на підставі відповідного рахунку Адвоката.

Цей Договір діє з дати його укладення та до 01.03.2022 включно (п. 7 Договору від 31.08.2021).

Отже, ціну (вартість) правничої допомоги у Договорі від 31.08.2021 визначено у фіксованому розмірі (незалежно від кількості часу (годин), який адвокат витратить на надання правничої допомоги, та від кількості наданих послуг).

24.12.2021 Адвокат та позивач підписали акт здачі-приймання, у якому зазначено, що Адвокат належним чином надав і передав, а Клієнт прийняв правову допомогу, предмет якої визначений у п. 1 Договору від 31.08.2021, а Клієнт прийняв цю правову допомогу. Загальний розмір гонорару Адвоката за цим актом становить 60 000,00 грн без ПДВ, а загальний розмір витрат Адвоката, пов`язаних з наданням правової допомоги - 370,60 грн.

Згідно з деталізацією вчинених адвокатом дій для надання правової допомоги за Договором від 31.08.2021 адвокатом виконані наступні види робіт: підготовка позову до ПП «Промінь К» про стягнення заборгованості; підготовка заяви про усунення недоліків позову; підготовка заяви про збільшення позовних вимог; підготовка відповіді на відзив; підготовка клопотання про залишення зустрічного позову без руху; підготовка та подання адвокатського запиту до ГУ ДПС в Чернігівській області; ознайомлення з матеріалами справи через Електронний суд; підготовка до судового засідання 02.12.2021 (надання суду оригіналів документів); підготовка клопотання про приєднання доказів; перебування у Господарському суді Чернігівської області у зв`язку із участю у судовому засіданні; підготовка клопотання про витребування інформації у ГУ ДПС у Чернігівській області; ознайомлення з повним текстом ухвали від 09.12.2021.

Адвокат виставив позивачу рахунок №03 від 24.12.2021 на оплату гонорару та відшкодування його витрат на загальну суму 60 370,60 грн, який останній оплатив згідно з платіжним дорученням №2230 від 24.12.2021.

Також, окрім гонорару, представник позивача просить стягнути з відповідача витрати адвоката на поштові послуги та на отримання відомостей з ЄДР у загальному розмірі 370,60 грн.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат (наведений правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Таким чином, за правилами статті 74 ГПК України розмір таких судових витрат, як заявлені представником позивача до відшкодування поштові послуги та плата за отримання відомостей з ЄДР у загальній сумі 370,60 грн, має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності цих витрат.

З наданих представником позивача документів вбачається понесення ним поштових витрат та витрат з оплати відомостей з ЄДР у загальній сумі 370,60 грн, що підтверджується наявними квитанціями, фіскальними чеками, поштовою експрес-накладною.

Проте суд вважає, що поштові витрати понесені у зв`язку з направленням до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви у розмірі 72,00 грн не підлягають відшкодуванню відповідачем, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана заява була подана до суду представником позивача – адвокатом Куриленком М. В. з метою усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі суду від 27.09.2021 про залишення позовної заяви без руху, які полягали у поданні до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на висновки суду, викладені у мотивувальній частині ухвали, та доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 258 964,14 грн.

Вимоги щодо надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу встановлені у ст. 124, 162 ГПК України, а вимоги щодо надання доказів сплати судового збору при поданні позовної заяви - у ст. 164 ГПК України.

Відповідно до приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може займатись адвокатською діяльністю за умов наявності стажу роботи в галузі права не менше двох років, складання кваліфікаційного іспиту, проходження стажування, що свідчить про наявність у нього необхідних професійних знань у галузі права для здійснення такої діяльності, у тому числі щодо вимог, які висуваються до підготовки та подання позовної заяви.

Таким чином, поштові витрати адвоката Куриленка М. В. у розмірі 72,00 грн не відповідають критерію розумної необхідності та виникли внаслідок неналежної підготовки адвоката позивача під час складання та подання позовної заяви до суду.

Інші витрати представника позивача у загальному розмірі 298,60 грн є обґрунтованими та доведені належними і допустимими доказами.

Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 60 298,60 грн.

Відповідачу в ухвалі суду від 06.01.2022, яку його представник отримав 10.01.2022, було запропоновано надати суду свої доводи та заперечення стосовно поданої представником позивача заяви, проте відповідач, маючи достатньо часу, своїм правом не скористався та заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу суду не подав.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що витрати позивача на правову допомогу у розмірі 60 298,60 грн відповідають встановленим критеріям.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов задоволено повністю, стягненню з відповідача підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 60 298,60 грн.

Усього розмір судових витрат, який підлягає стягненню з відповідача, становить 77 869,29 грн (60 298,60 + 17 570,69).

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги в частині стягнення з Приватного підприємства “Промінь К” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Краншип” 472 171,26 грн пені та 699208,32 грн - 25% річних за користування грошовими коштами задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Промінь К” (код ЄДРПОУ 38049090, вул. Космонавтів, буд. 36, с. Савин, Козелецький район, Чернігівська область, 17072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Краншип” (код ЄДРПОУ 32428972, вул. Успенська, буд. 39/1, 1-2 поверх, офіс 2/4, м. Одеса, 65048) 472 171,26 грн пені, 699208,32 грн - 25% річних за користування грошовими коштами та 77 869,29 грн судових витрат.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 28.01.2022.

Суддя В. В. Шморгун