Рішення № 102826342, 20.01.2022, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/2328/21

Провадження № 2/293/174/2022

20 січня 2022 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Черняхові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Черняхівської селищної ради Житомирської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

16.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Поданий позов позивач обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_2 . У вказаному будинку разом з ним зареєстрований ОСОБА_2 , який є племінником його покійної дружини. Відповідач вже більше двадцяти років в даному будинку не проживає, комунальні платежі не сплачує, особистих речей в будинку не залишив. Зазначає, що відповідач з 1997 по 2000 роки навчався в Головинському ВПТУ за спеціальністю електрозварювальник. Після закінчення навчання відпрацював 1,5 місяці на виробництві, робота йому не сподобалась і він поїхав додому у Хмельницьку область. Посилаючись на те, що відповідач в даному будинку не проживає, однак зареєстрований, що створює позивачу перешкоди у здійсненні ним права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою суду від 23.11.2021 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 10:00 год. 14.12.2021. Також задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати судового збору на 50 відсотків і відстрочку його сплату на один місяць, але не більше як до ухвалення рішення по справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Черняхівську селищну раду Житомирської області (12301, майдан рад, 2, смт.Черняхів, Житомирська область)(а.с.15).

30.11.2021 Черняхівська селищна рада подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника Черняхівської селищної ради. Щодо рішення суду покладаються на розсуд суду (а.с.19). Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 23.11.2021 Черняхівська селищна рада надала довідку про склад осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.20).

14.12.2021 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.01.2022 (а.с.23).

20.01.2022 позивач позов підтримав та просив його задовольнити. Вказав, що відповідач є племінником його покійної дружини, яка зареєструвала його в будинку на прохання ОСОБА_2 приблизно у 2000 році, оскільки він навчався в Головинському училищі, після закінчення якого поїхав додому у Хмельницьку область. З того часу позивач його не бачив і зв`язку з ним не підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив. Заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Черняхівського районного суду Житомирської області веб-порталу судової влади України.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали, що вони проживають в сусідньому селі в смт. Головино, неподалік від позивача ОСОБА_1 , та знають, що після смерті дружини, він проживає сам. Їм відомо, що в будинку позивача прописаний племінник його дружини, однак він в с.Сліпчиці не проживає більше двадцяти років. Після навчання в Головинському училищі поїхав до себе додому у Хмельницьку область.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження, норми права та мотиви суду

Відповідно до свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 03.06.2010, виданого виконкомом Сліпчицької сільської ради Черняхівського району ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5).

Згідно довідки Сліпчицького старостинського округу Черняхівської селищної ради №286 від 25.08.2021 ОСОБА_2 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично не проживає (а.с.7).

Під час судового розгляду судом не встановлено поважних причин відсутності відповідача за місцем реєстрації з 2000 року в будинку по АДРЕСА_2 .

Факт не проживання відповідача у вказаному вище будинку більше року підтвердили також свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Частиною 1 статті 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).

Права власника житлового будинку, квартири визначені статтями 383 Цивільного кодексу України та 150 Житлового кодексу України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 статті 405 ЦК України визначено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-ІУ зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Також зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/ перебування осіб в Україні визначають Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 (далі - Правила).

Так, відповідно до п. 26 Правил - зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, в тому числі, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а також інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Як роз`яснено у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року, вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. ( ст.ст. 71, 72, 116, 156, ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою. Право на реєстрацію у житловому приміщенні є похідним від наявності права на користування житлом.

Відповідно до висновків Верховного суду України у справі № 6-709цс16 (аналогічна № 6-158цс14) було висловлено позицію: власник житла усуває перешкоди в користуванні цим житлом зареєстрованою особою шляхом подання позову про визнання такої особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що право власності позивача порушується, реєстрація відповідача чинить позивачу перешкоди у користуванні власністю, а тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі. Доказів, які б спростували вищезазначене, відповідачем суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

Ухвалою суду від 23.11.2021 ОСОБА_1 зменшено сплату судового збору на 50 відсотків та відстрочено його сплату на один місяць, але не більше як до ухвалення рішення по справі.

20.01.2022 позивач надав квитанцію №0.0.2426598399.1 від 20.01.2022 про сплату судового збору в розмірі 454,00 грн.

В зв`язку з цим, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 454,00 грн, а решту частину судового збору в розмірі 454 грн. стягує з нього на користь держави.

Керуючись ст.ст. 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 – 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано: 28.01.2022.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО