ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| "19" вересня 2007 р. | 11:10 | Справа № 17/544/07
Позивач звернувся з адміністративним позовом стягнення заборгованості з єдиного податку з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі -Відповідач) зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 24.06.2005 р за НОМЕР_1. Відповідач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва 06.07.2005 р за № 906. 14.12.2005 р. відповідачем було подано до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності № 4085, згідно з якою відповідач просив перевести його на спрощену систему оподаткування на 2006 р. та обрав вид діяльності "60.23 Інші автомобільні пасажирські перевезення". Застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється Указом Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 р. N 746 (далі - Указ), що має статус законодавчого акта, статтею 2 якого встановлено, що ставка єдиного податку у фіксованих сумах для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 та більше 200 грн. на місяць. Крім того, цією статтею визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності самостійно приймають рішення щодо обрання способу оподаткування доходів за єдиним податком шляхом придбання свідоцтва про сплату єдиного податку. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає до податкового органу письмову заяву, таким чином він погоджується на сплату єдиного податку на відповідний вид діяльності, у сумі, встановленій місцевою радою. Тобто з цих підстав сума єдиного податку вважається узгодженою, а платник податку зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання в строки не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалась попередня сплата єдиного податку таким чином, Указом визначено граничний строк сплати єдиного податку. У заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач зазначив дату переходу на спрощену систему оподаткування та підтвердив граничні терміни сплати єдиного податку та суму єдиного податку, належної до щомісячної сплати. Рішенням Миколаївської Міської ради від 13.06.2003р. № 12/43 для виду діяльності "60.23 Інші автомобільні пасажирські перевезення " встановлено ставку єдиного податку в розмірі 65,00 грн. Однак, в порушення вимог чинного податкового законодавства (абз.6 п.2 Указу), Відповідач не сплатив в установлені строки суму податкового зобов'язання з єдиного податку, в результаті чого заборгованість Відповідача перед бюджетом по сплаті єдиного податку складає 515,01 грн. а саме: 60,01 грн. - податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку по строку сплати 20.04.2006р; 65,00 грн. - податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку по строку сплати 20.05.2006р; 65,00 грн. - податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку по строку сплати 20.06.2006р; 65,00 грн. - податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку по строку сплати 20.07.2006р; 65,00 грн. - податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку по строку сплати 20.08.2006р; 65,00 грн. - податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку по строку сплати 20.09.2006р; 65,00 грн. - податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку по строку сплати 20.10.2006р; 65,00 грн. - податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку по строку сплати 20.11.2006р; Відповідно до пп. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181, "узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків". Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону №2181, "активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду". Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з”явився, відзив по суті позовних вимог не надав. Таким чином, позовні вимоги ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі. Керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Позовні вимоги державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва задовольнити повністю. 2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_2) 515 грн., 01 коп., заборгованості в доход Державного бюджету (р/р 34210379700003, код платежу 16050200, ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 23626096). Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо не подано заяву про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги. Постанову може бути оскаржено в порядку, встановленому ст. 186 КАС України.
|