Ухвала суду № 102818937, 24.01.2022, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №711/9517/19

1-в/705/48/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,

представника установи виконання покарань Вовка С.А. (у режимі відеоконференції з ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92»),

засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції з ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92»),

прокурора Чабана Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)», погоджене з головою спостережної комісії при Уманській районній державній адміністрації Черкаської області, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, одруженого, з неповною середньою освітою, такого, що до арешту проживав по АДРЕСА_1 , засудженого вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2020 року, який змінений ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 червня 2020 року, за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 361 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» за погодженням з головою спостережної комісії при Уманській районній державній адміністрації звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.04.2020, який змінений ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25.06.2020, засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 361 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.03.2018 і призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених ОСОБА_1 за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.02.2019, вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.10.2019 і за новим вироком, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. Зараховано у строк покарання, остаточно визначеного за сукупністю злочинів, покарання, відбуте частково за вироками Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.02.2019 та 09.10.2019. Строк покарання обчислюється з 09.04.2020. У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховано покарання, відбуте частково за попередніми вироками у період з 06.09.2018 по 09.04.2020. Початок строку відбування покарання – 06.09.2018. Кінець строку відбування покарання – 06.09.2023.

ОСОБА_1 відбув 2/3 строку покарання. Під час утримання в СІЗО м. Черкаси характеризувався негативно, до праці не залучався, заохочень не мав, 4 рази порушував режим утримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника СІЗО, стягнення погашені у встановленому законом порядку. З 07.10.2019 відбуває покарання в ДУ «СВК № 92» та характеризується позитивно, режим відбування покарання не порушує, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня установи, стягнень не має. Виконує обов`язки днювального житлової зони та відділення СПС № 4, за що 3 рази заохочувався правами начальника установи. У ставленні до представників адміністрації колонії ввічливий та тактовний, виконує їх законні вимоги. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує позитивно, робить належні висновки. Бере активну участь у суспільно-корисному житті відділення та установи в цілому. За характером спокійний. У середовищі засуджених не конфліктний, підтримує рівні та доброзичливі стосунки із засудженими тільки позитивної спрямованості. Має заборгованість за вироком суду на користь ТОВ «Манівео Швидака Фінансова Допомога» на відшкодування матеріальної шкоди 3500 грн, але з державної служби документи не надходили. Провину у скоєному злочині визнає повністю, розкаюється.

Представник адміністрації установи виконання покарань Вовк С.А. у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні просив суд клопотання задовольнити. Вказав, що працевлаштований, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Представник спостережної комісії, повідомлений про день, час та місце судового розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився.

Прокурор Чабан Є.Ю. у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що поведінка засудженого протягом усього строку відбування покарання, кількість стягнень та заохочень, а також час їх застосування не свідчать про його виправлення. Крім того, до засудженого раніше вже застосовувалось умовно-дострокове звільнення і він знову вчинив умисний злочин.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, враховуючи думку представника адміністрації, засудженого та прокурора, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що саме по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.

Одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно-корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці, як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду подання. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка – це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намагання своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 50 КК України покарання має на меті виправлення засуджених та запобігання нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого – процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Відповідно до вимог п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким»: оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, то суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Крім того, відповідно до п. 2 вказаної Постанови умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

ОСОБА_1 вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.04.2020, який змінений ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25.06.2020, засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 361 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.03.2018 і призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених ОСОБА_1 за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.02.2019, вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.10.2019 і за новим вироком, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

На думку суду, засуджений не довів зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці протягом усього строку відбування покарання, що він підлягає умовно-достроковому звільненню. Враховуючи особу засудженого; його поведінку за весь період відбування покарання, а саме те, що засуджений негативно характеризувався під час відбування покарання в СІЗО м. Черкаси; посередню характеристику від 01.04.2021, яка міститься в матеріалах особової справи; відповідно до довідки про заохочення та стягнення від 01.04.2021 засуджений не мав жодних заохочень та стягнень, хоча відповідно до характеристики від 06.01.2022 на засудженого було накладено 4 стягнення в період 2019-2020 років; а також те, що всі заохочення, а саме від 06.07.2021, 01.10.2021 та 04.01.2022 засудженим отримано в період настання пільги, та в цей же період він став позитивно характеризуватись; раніше звільнявся умовно-достроково та вчинив новий умисний злочин, суд вважає, що наведене в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 не став на шлях виправлення і перевиховання, а його поведінка з дотримання вимог режиму відбування покарання не є такою, що може на даний час бути підставою для умовно-дострокового звільнення.

З огляду на зазначене, посилання в судовому засіданні засудженого на те, що він виправився, з урахуванням положень ст. 81 КК України, не дають можливості дійти безумовного висновку, що засуджений ОСОБА_1 своєю поведінкою довів своє виправлення, зокрема, що цілі покарання були досягнуті та виправлення засудженого настало раніше строку, визначеного вироком суду. У зв`язку з чим відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92» щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 81 КК України та ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня оголошення ухвали, а засудженим – протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання зупиняє її виконання.

Суддя О.І.Єщенко