Рішення № 102818604, 28.01.2022, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/846/21

номер провадження 2/546/62/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Дашко В.М. звернувся 09.09.2021 до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Як вказує позивач, відповідачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 08.11.2013. Відповідачка при підписанні анкети – заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачка ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети – заяви, що підтверджується підписом у анкеті – заяві, де є відповідні запевнення відповідачки щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді.

Відповідно до виявленого бажання, відповідачці було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується Випискою по рахунку, яка додається до позову) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідачка отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 11000,00 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідачка при укладенні договору дала свою згоду щодо прийняття будь – якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах кредитного ліміту.

У порушення умов кредитування відповідачка не виконує належним чином зобов`язання, в результаті чого станом на 16.08.2021 виникла заборгованість в сумі 14017,60 грн, яка складається з наступного: 11262,31 - заборгованість за кредитом, та 2755,29 - заборгованості за відсотками за користуванням кредиту.

Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст. 509, 525-527, 530, 610, 615, 629,1050, 1054 ЦК України, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

Згідно листа Виконавчого комітету Решетилівської міської ради від 20.09.2021, місце проживання відповідачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 101).

Ухвалою судді від 24.09.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 29.10.2021, яке було відкладене у зв`язку з неявкою відповідачки на 02.12.2021. У зв`язку з відсутністю підтвердження про вручення судової повістки відповідачці про виклик до суду судове засідання було відкладене на 28.01.2022.

У судове засідання 28 січня 2022 року представник позивача не з`явився, разом з позовною заявою подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 87).

Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання 29.10.2021, 02.12.2021 та 28.01.2022 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи (29 жовтня 2021 року) була повідомлена належним чином (а.с.109). Судові повістки про виклик відповідачки в судові засідання 02 грудня 2021 року та 28 січня 2022 року повернулися до суду без вручення з поштовими відмітками «за закінченням терміну зберігання» (а.с.а.с. 120,121). Однак враховуючи, що відповідачка була сповіщена про дату першого судового засідання 29.10.2021, копію позовної заяви з додатками та судову повістку отримала, відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому ЦПК України, не подала, будь-яких заяв чи клопотань не надсилала, тобто, достеменно знаючи про перебування справи в суді, не цікавилася ходом розгляду її розгляду, суд вважає, що за таких обставин можливо розглядати справу за відсутності відповідачки.

Отже, за письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, доходить висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіпідлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08 листопада 2013 між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_2 шляхом підписання Анкети – заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, укладено кредитний договір (а.с. 18).

У анкеті - заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.

До заяви банком додано копію витягу з Умов і правил надання банківських послуг та копію витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.а.с. 22, 23-57). Дані витяги не містить підпису відповідачки.

Відповідно до довідки Приватбанк про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н): старт карткового рахунку 02.10.2011 № НОМЕР_1 ; 26.01.2015 – кредитний ліміт було встановлено у розмірі 0,00 грн; 18.05.2016 - збільшення кредитного ліміту до 3000,00 грн; 23.05.2017 - збільшення кредитного ліміту до 6000,00 грн; 19.10.2017 - збільшення кредитного ліміту до 11000,00 грн; станом на 01.06.2020 кредитний ліміт – 0,00 грн (а.с. 16).

Відповідачці ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було видано кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 02.10.2011, терміном дії до 09/14, № НОМЕР_2 , дата відкриття 08.11.2013, терміном дії до 09/17, № НОМЕР_3 , дата відкриття 15.05.2017, терміном дії до 05/21, № НОМЕР_3 , дата відкриття 28.08.2017, терміном дії до 05/21 (а.с. 17).

Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , остання користувалася наданою карткою, знімаючи готівкові кошти, розраховуючись за продукти, здійснювала перекази грошових коштів на інші рахунки (а.с.а.с. 65-84).

18 червня 2020 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування з використанням кредитної картки: строк договору - 240 місяців; строк кредитування - до 240 місяців; мета отримання кредиту - споживчі потреби; а також процентні ставки у межах пільгового періоду та поза межами пільгового періоду, порядок повернення кредиту та наслідки порушення зобов`язань з повернення кредиту (а.с.а.с. 19-21).

Згідно з наданим банком розрахунком, у відповідачки ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 16.08.2021 виникла заборгованість в сумі 14017,60 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту – 11262,31 грн та заборгованості за простроченими відсотками – 2755,29 грн (а.с. 14-15).

Вказаний розрахунок заборгованості приймається судом до уваги, оскільки вказана в ньому сума заборгованості за кредитом не спростована відповідачем, як і не було надано відповідачем власного розрахунку заборгованості. Клопотань від сторони відповідача про проведення судової економічної експертизи до суду не надходило.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як на підставу своїх позовних вимог про погашення заборгованості за договором, позивач посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», які не були підписані відповідачкою ОСОБА_1 .

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» розуміла ОСОБА_1 , ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяву.

Надані позивачем умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, оскільки така заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Однак, враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 11262,31 грн, що становить заборгованість за тілом кредиту.

Щодо наданого позивачем паспорту споживчого кредиту, суд зазначає наступне.

Зазначені у цьому Паспорті споживчого кредиту (а.с. 19 на звороті, а.с. 20) процентна ставка та інші штрафні санкції за порушення умов договору не містять підпису позичальника, а тому не можуть свідчати про узгодження цих умов кредитного договору між сторонами, що вимагає положення статей 3, 627 ЦК України, так як підпис позичальника міститься лише в кінці (а.с.21), на якому взагалі відсутня будь – яка інформація щодо умов кредиту.

Висновок суду базується на позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20-ц (провадження № 61-14573св20).

Крім цього, відповідно до змісту паспорта, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Отже, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Водночас Паспорт споживчого кредиту підписаний лише 18 червня 2020 року, в той час як кредитний договір було укладено 08 листопада 2013 року.

Як встановлено судом, анкета-заява, що підписана відповідачем, не містить домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та посилань на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.

За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту не підтверджує наявність домовленості сторін щодо розміру відсотків, неустойки.

Таким чином позовна вимога в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками в сумі 2755,29 грндо задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

До поданого позову позивачем додано платіжне доручення № PROM7BDJR9 від 27.08.2021 про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн (а.с. 1).

Відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір по даній справі в розмірі 2270,00 грн було зараховано до Державного бюджету України (а.с. 96).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, на суму 11262,31 грн, тобто 80,34% від суми позову, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1823,72 грн.

На підставі ст. 526, 527, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 633, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 08 листопада 2013 року в сумі в сумі 11262 (одинадцять тисяч двісті шістдесят дві) грн 31 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1823 грн 72 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідачці направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Представник позивача - Дашко Володимир Миколайович, робоча адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідачка – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Ю.В. Зіненко