Ухвала суду № 102804667, 25.01.2022, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/181/22

Провадження № 1-кс/191/36/22

У Х В А Л А

іменем України

25 січня 2022 року м. Синельникове

Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінської Т.В.,

за участю секретаря – Силкіної О.Г.

прокурора – Гетьман Н.Г.

слідчого – Андріяш А.В.

підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове клопотання старшого слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Андріяш А.В., погодженого прокурором Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області Гетьман Н.С., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного :

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, маючого повну середню загальну освіту, працездатного, не працючого, не навчається, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх або інших осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання, раніше судимого:

- 10.01.2014 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263 , ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяцям позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано не відбутий строк покарання 6 місяців за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.02.13, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Звільнився 05.05.2016 з П`ятихатської ВК Дніпропетровської області (№122), за ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 25.04.2016 року за ст. 81 КК України, умовно-достроково, не відбутий строк – 1 рік 3 місяці 10 днів;

- 13.03.2017 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 2 місяцям позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 10.01.2014 та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі настрок 3 роки 4 місяці;

- 24.04.2017 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 395 КК України до арешту на строк 3 місяці, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання поглинуто покаранням за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.03.2017 року до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці;

- 22.06.2017 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 309 КК України, ст. 395 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки 2 місяці, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано 3 місяці за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.03.2017 року до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці. Звільнений 20.01.2021 року з Солонянської ВК Дніпропетровської області (№21) по відбуттю строку покарання;

- 30.10.2021 року до Синельниківського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

а також перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12022041390000016 від 07.01.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даному матеріалу,-

В С Т А Н О В И В :

Клопотання про обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022041390000016 від 07.01.2022 року відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Підозрюваний в судове засідання прибув самостійно.

З клопотання слідчого вбачається, що 28.12.2021 року у ОСОБА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, який будучи обізнаним, про те, що в середині будинку АДРЕСА_2 , де проживає його знайомий ОСОБА_2 , маються цінні речі, якими можна заволодіти на свою користь, раптово виник корисливий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Так, 28.12.2021 року у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_1 , прибув на територію домоволодіння АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій виниклий злочинний умисел, направлений на протиправне, повторне, таємне викрадення чужого майна, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, впевнившись, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , шляхом розбиття металопластикового вікна, проник до вказаного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав наступне майно: мобільний телефон марки SamsungM315F/DSN, мобільний телефон марки SonyXpepiaF5122, пістолет «Flobert» cal. 4mm/ made in Turkey, НОМЕР_1 , механічні часи 3 шт.

В подальшому, ОСОБА_1 разом з викраденим майном, вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 143/22 від 17.01.2022 року складає: мобільний телефон марки SamsungM315F/DSN - 4139 грн. 40 коп., мобільний телефон марки SonyXpepiaF5122 – 3179 грн. 40 коп., пістолет «Flobert» cal. 4mm/ made in Turkey – 1377 грн. 00 коп., бінокльWAterPrc – OF– 550 грн. 00 коп., залишив місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 , матеріальний збиток на загальну суму 9245 грн. 80 коп.

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці вступив у попередню змову з невстановленою в ході досудового розслідування особою, направлену на умисне, таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 05.01.2022 року приблизно о 20 годині 30 хвилин (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , разом з невстановленою під час досудового розслідування особою, прибули на територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де розподілили між собою ролі вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 , спочатку проникає в приміщення будинку через розбите вікно, звідки здійснює крадіжку цінних речей, з подальшим її переданням невстановленій під час досудового розслідуванням особі, через – хвіртку вікна будівлі. У свою чергу, невстановлена під час досудового розслідування особа, відповідно до розподілених ролей, повинна була перебувати на вулиці та чекати на ОСОБА_1 , і отримувати від нього викрадені речі. Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи при цьому мету незаконного збагачення, впевнившись у тому, що їхні дії носять таємний характер, ОСОБА_1 , шляхом розбиття скла вікна, спочатку проник до будівлі що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , намагався викрасти наступне майно, а саме: електронасос для відкачування води ГОСТ 26287-84 220 В-50Г 695, та набір посуду марки «HOFFMAYER», які він приготував до винесення з приміщення. Під час його перебування в приміщенні будинку сусіди почули шум, який виник внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та невстановленої під час досудового розслідування особи, та про вчинення кримінального правопорушення телефоном повідомили потерпілу ОСОБА_4 . Вчинивши вищевказані злочинні дії, ОСОБА_1 не довів свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, до кінця, з причини, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений на місці скоєння злочину (в приміщенні будинку) працівниками поліції.

Своїми умисними злочинними діями,згідно висновку експерта № 203/22 від 19.01.2021 року, ОСОБА_1 міг спричинити ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 2699 грн. 00 коп., яка складається з вартості електронасосу для відкачування води ГОСТ 26287-84 220 В-50Г 695, яка на момент вчинення кримінального правопорушення становила 1300 грн. 00 коп. та вартості набору посуду марки «HOFFMAYER», вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення становила 1399 грн. 00 коп.

Крім того, 09.01.2022 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_1 , проходячи повз будинок АДРЕСА_3 , побачив через паркан приміщення гаража. Усвідомлюючи, що у вказаному гаражі мається майно, яким можна таємно заволодіти, ОСОБА_1 , визначив вказане майно для себе, як предмет яким можна таємно заволодіти на свою користь і у нього раптово виник прямий злочинний умисел направлений на умисне, таємне, повторне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_5 . Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на протиправне, повторне, таємне викрадення чужого майна, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, впевнившись, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , шляхом підірву шиферу на даху гаражу, проник до вказаного гаражу розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав наступне майно: велосипед зеленого кольору марки «Україна», п`ять спінінгів для риболовлі марки «Крокодил» розміром 2,40 м., три котушки для спінінгу розміром 40 м., три котушки для спінінгу «Кобра» розміром 100 м.. В подальшому, ОСОБА_1 разом з викраденим майном, вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 141/22 від 17.01.2022 року складає: велосипед зеленого кольору марки «Україна» - 700 грн. 00 коп., п`ять спінінгів для риболовлі марки «Крокодил» розміром 2,40 м. загальною вартістю - 756 грн. 20 коп., три катушки для спінінгу розміром 40 м. загальною вартість - 225,72 грн., три котушки для спінінгу «Кобра» розміром 100 м загальною вартістю - 237 грн. 12 коп., залишив місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 , матеріальний збиток на загальну суму 1919 грн. 04 коп. 20 січня 2022 року оголошено та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 , до вчинення вказаних кримінальних правопорушень підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у :

- протоколі допиту потерпілої ОСОБА_3 від 28.12.2021 року;

- протоколі огляду місця події від 28.12.2022 року,

- протоколом пред`явлення особи впізнання за фотознімками від 18.01.2022 року із потерпілою ОСОБА_3 ;

- висновку експерта про проведення судової товарознавчої експертизи №143/22 від 17.01.2022 року;

- протоколі допиту потерпілого ОСОБА_5 від 14.01.2022 року;

- протоколу огляду місця події від 10.01.2022 року;

- висновку експерта про проведення судової товарознавчої експертизи №141/22 від 17.01.2022 року;

- протоколі огляду місця події від 05.01.2022 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено з поверхні дерев`яної шафи в розташованої в залі кімнати три сліди папілярних ліній;

- протоколі допиту потерпілої ОСОБА_4 від 14.01.2022 року;

- висновку експерта про проведення судової товарознавчої експертизи №203/22 від 19.01.2022 року;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 20.01.2022 року;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 20.01.2022 року;

- протоколом пред`явлення особи впізнання за фотознімками від 20.01.2022 року із потерпілою ОСОБА_8 ;

- протоколом пред`явлення особи впізнання за фотознімками від 20.01.2022 року із свідком ОСОБА_6 ;

- протоколом пред`явлення особи впізнання за фотознімками від 20.01.2022 року із свідком ОСОБА_7 ;

- повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 20.01.2022 року;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до п. п. 1-10, 12 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий зазначив наступне : вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення (злочину). Згідно з рішенням ЄСПЛ від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п. 32, Series А, № 182 термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальні правопорушення (злочини). Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної (обґрунтованої) підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній особі у разі визнання її винуватою у вчинені кримінального правопорушення в якому вона підозрюється. Вказана обставина повинна бути врахована судом при вирішенні питання щодо обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, оскільки останній підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років; відсутність будь-яких медичних застережень, що не дають змоги вирішувати питання про обрання щодо підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; відсутність на утриманні підозрюваної особи малолітніх, неповнолітніх або інших непрацездатних осіб; відсутність у підозрюваної особи постійного місця роботи та будь-якого місця роботи взагалі. Відсутність будь-яких відомостей про навчання підозрюваної особи; наявність відомостей про негативну репутацію щодо підозрюваної особи. Відсутність відомостей про майновий стан підозрюваної особи; відсутність відомостей про порушення умов запобіжного заходу підозрюваною особою; наявність відомостей про повідомлення підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчий вважає, що обґрунтовано існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5

ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може : переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на підозрюваних та ключових свідків у кримінальному провадженні з метою зміни змісту їх показів; вчинити інше умисне, корисливе кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана особа не має постійного місця роботи, а також джерела доходу, є раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, але належних висновків для себе не зробила та на шлях виправлення не стала. У зв`язку з цим, вважає, що мета застосування запобіжних заходів у межах кримінального провадження може бути досягнута виключно у випадку застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що виключить можливість настання у кримінальному провадженні вищезазначених ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також може запобігти спробам підозрюваної особи: переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою у даному випадку не зможе виключити можливість настання ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на підозрювану особу процесуальних обов`язків.

У зв`язку з цим, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Пояснив, що не має визначеного місця проживання. Має місце реєстрації, але будинок розвалений, тому не має можливості там проживати.

Суд, заслухавши думку слідчого та прокурора, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали в межах вирішення заявленого клопотання, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволення з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи клопотання слідчого, погодженого з прокурором, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» передбачає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. У рішенні ЄСПЛ по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року зазначено, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Згідно з рішенням ЄСПЛ від 30.08.1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальні правопорушення. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід – необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. У справі «Феррарі-Браво проти Італії» ЄСПЛ зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою. Рішенням ЄСПЛ у справі «Сельчук проти Туреччини» визначено, що підставою виникнення ризику вчинення нових правопорушень може бути попередня судимість.

При вирішенні заявленого клопотання слідчий суддя враховує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів проти власності, раніше неодноразово судимий за умисні аналогічні злочини, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, 10.12.2021 року засуджений Синельниківським міськрайонним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки, що свідчить про його схильність до вчинення нових злочинів, а також суд враховує систематичність злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, за місцем реєстрації характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, стійких соціальних зв`язків, постійного джерела доходу та визначеного місця проживання не має. Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням того, що у даному кримінальному провадженні наявні наведені ризики та обставини, що є підставою для застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним застосувати запобіжний захід підозрюваному у виді тримання під вартою терміном на 60 днів і тільки такий вид і міра запобіжного заходу зможе забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та досягнення дієвості цього провадження. За таких обставин підстав для обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу судом не встановлено.

Крім того, згідно правил ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України суд визначає підозрюваному розмір застави у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 196-198 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Андріяш А.В. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків на строк шістдесят днів, а саме, до 25 березня 2022 року, включно. Ухвала припиняє свою дію 26 березня 2022 року.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначити заставу у розмірі 49620 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 26239738, Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ , Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Повний текст ухвали буде складено 31.01.2022 року.

На ухвалу може бути подана апеляція протягом п`яти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя Т. В. Прижигалінська