Рішення № 102803299, 27.01.2022, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2091/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.,

за участю секретаря судового засідання Новицької А.І.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області 14.12.2021 року з позовом до відповідача Вилківської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мата позивача ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 3,68 га, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області та яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач є сином спадкодавця та в порядку ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем, за законом.

Земельна ділянка площею 3,68 гектарів, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, належна спадкодавцю, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ОД № 070769, виданого 03 серпня 2004 року Кілійською районною державною адміністрацією.

Під час звернення до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Позивачу було надано роз`яснення, згідно якого було встановлено, що позивачем був пропущений строк для прийняття спадщини.

На даний час у позивача виникла необхідність у оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд:

- встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 , 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 3,68 гектарів, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ОД №070769, виданого 03 серпня 2004 року Кілійською районною державною адміністрацією, яка зареєстрована в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 6952, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Вилківської міської ради в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву згідно якої просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін, ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні у зв`язку з визнанням відповідачем позову та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04.04.1964 року Лісківським сільським ЗАГС Ізмаїльського району встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані (далі викладено мовою оригіналу): « ОСОБА_3 и ОСОБА_2 », актовий запис № 5 від 04.04.1964 року, /а. с. 9/.

Шлюб (далі викладено мовою ориганалу): « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований 06.03.1992 року виконавчим комітетом Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, що підтверджується актовим записом № 06 від 06.03.1992 року.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ОД № 070769, виданого 03.08.2004 року Кілійською районною державною адміністрацією встановлено, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Кілійського району Одеської області від 09.07.2004 року № 364 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,68 гектарів у межах згідно з планом, яка розташована на території Десантненської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6962 /а.с. 10/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 09.06.2005 року виконкомом Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 28 від 09.06.2005 року /а.с. 7/.

Згідно акту депутата Вилківської міської ради від 14.12.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно станом на 2005 рік проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, ОСОБА_1 доглядав та піклувався за ОСОБА_2 до дня смерті та проводив поховання /а.с. 14/.

Відповідно до інформації щодо оформлення спадщини за вих. № 312/01-16 від 13.12.2021 року, виданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку, та не поданням доказів щодо фактичного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 11/.

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за вих. № 209/01-16 від 28.12.2021 року встановлено, що спадкова справа, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Стосовно встановлення юридичного факту, суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 N 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, щодо встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 , 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стосовно визнання права власності на земельну ділянку за позивачем, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та він позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно його право на спадщину підлягає судовому захисту, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. ст. 12, 81, 207, 259, 263, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1261, 1268 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 , 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 3,68 гектарів, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ОД № 070769, виданого 03 серпня 2004 року Кілійською районною державною адміністрацією, яка зареєстрована в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 6962, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников