Ухвала суду № 102799038, 27.01.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.01.2022 Справа № 554/381/22

У Х В А Л А

27 січня 2022 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Микитенко В.М., за участю секретаря Струкової І.П., розглянувши заяву про самовідвід судді Січиокно Т.О. від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000002567 від 30.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України, -

в с т а н о в и в:

24 січня 2022 року отримано заяву судді Січиокно Т.О. про самовідвід від розгляду вказаного вище кримінального провадження, яке мотивовано тим, що на теперішній час у неї склалися приятельські відносини з ОСОБА_2 , який займає посаду в.о. начальника ТУ ДСА України в Полтавській області. В рамках розгляду кримінального провадження № 42018000000002502 щодо ОСОБА_2 , яка тісно пов`язана із вказаним одними і тими ж фактичними обставинами, задовольнявся її самовідвід що в сукупності впливає на її неупередженість при розгляді даного провадження.

У судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і, відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства (далі - Конвенція) кожен при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 5статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Занд проти Австрії" (заява №7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року) комісія звернула увагу на те, що стаття 6 Конвенції передбачає "всю організаційну систему судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції".

Окрім того, у рішеннях у справі "Посохов проти Росії" (заява № 63486/00) від 4 березня 2003 року та у справі "Федотова проти Росії" (заява № 73225/01) від 13 квітня 2006 року Європейський суд з прав людини також вказав, що суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані.

Отже, з огляду на наведене, можна стверджувати, що "судом, встановленим законом" (пункт 1 ст. 6 Конвенції) не вважається суд, який розглядає справу, не дивлячись на наявність підстав для заявлення самовідводу.

Із зазначеного вище, належить зробити висновок, що самовідвід - це обов`язок, зокрема судді, метою якого є гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, який попереджає можливість скасування рішення з мотивів незаконності складу суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява судді Січиокно Т.О. про самовідвід від розгляду кримінальному провадженні № 42020000000002567 від 30.12.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.383, ч.2 ст.384 КК України є вмотивованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2ст.82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

Керуючись ст. ст.75,80-81 КПК України,-

п о с т а н о в и в:

Заяву про самовідвід судді Січиокно Т.О. - задовольнити.

Відвести суддю Січиокно Т.О. від участі в розгляді кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000002567 від 30.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України.

Матеріали кримінального провадження № 42020000000002567від 30.12.2020 року (справа № 554/381/22) передати до канцелярії суду для вирішення питання щодо автоматичного розподілу між суддями відповідно до ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Микитенко