Рішення № 102798488, 27.01.2022, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/940/21

Провадження № 2/364/26/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2022 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Моргун Г. Л.,

за участі секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, справу за позовом

Акціонерного товариства «Акцент - Банк» ( АТ «А-Банк»)

(адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080, засоби зв`язку: № тел. 0800500809)

представник позивача : Шкапенко Олександр Віталійович

(адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_1 )

до ОСОБА_1

( РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_3 )

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16.11.2021 року позивач звернувся до суду із названою позовною заявою, у якій вказує, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг 08.01.2020 року звернувся до ПАТ «Акцент-Банк» з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг. На підставі анкети-заяви відповідачу було надано кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів на користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до виявленого бажання йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Боржник не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, а відтак станом на 16.10.2021 року загальний розмір заборгованості складає 13815,59 грн.

Позивач, посилаючись на вказані вище обставини та на ст. ст. 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629,1050,1054 ЦК України, ст. ст. 4, 23, 28,175, 276 ЦПК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08.01.2020 року у розмірі 13815,59 гривень та судові витрати у розмірі 2270,00 гривень.25.11.2021 року судом відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження по справі без виклику сторін на 28.12.2021 року.

18.01.2022 року позивач на виконання ухвали суду про відкриття провадження надав оригінал анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку.

Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження у справі та про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу було роз`яснено його право подати протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження письмову заяву із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження та про подання відзиву на позовну заяву, що стверджено поштовим повідомленням (а.с.33). Зазначеним правом відповідач не скористався, відзиву на позовну заяву не надіслав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін не надав.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не надходило.

Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує, про що зазначено у позовній заяві (а.с. 5).

Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Суд розглядає справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивача, за відсутності відзиву відповідача на позовну заяву, оглянувши оригінал анкети заяви наданий позивачем ( копія якої міститься в матеріалах справи на зворотній стороні а.с. 8), дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Матеріали справи вказують, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ «А-Банк» де підписав заяву від 08.01.2020 року № б/н. Відповідно до виявленого бажання йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, що стверджено дослідженим оригіналом анкети - заяви. Підписана заява-анкета, фактично є кредитним договором, підтверджує те, що відповідач погодився на умови надання кредитних послуг АТ «А-Банк».

Відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с. 7-8), у відповідача наявна заборгованість перед позивачем станом на 16.10.2021 року, яка становить 13 815,59 грн та складається із:

- 9 231,54 грн. - заборгованість за кредитом;

- 4 584,05 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Публічне акціонерне товариство «Акцент Банк» - ПАТ "Акцент Банк" правонаступником якого є акціонерне товариство "Акцент Банк" - АТ "А-Банк".

Суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані стороною позивача. Відповідач свою позицію щодо заявлених позовних вимог суду не надав, а відтак виходячи з положень ч. 4 ст. 12 ЦПК України, самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступних міркувань.

Так, частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ «А-Банк» вказує на те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету, а умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач обґрунтовував її тим, що ПАТ «Акцент Банк» та відповідач уклали кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

На підтвердження умов договору банк надав суду копію анкети-заяви, паспорт споживчого кредиту програмою «Кредитна картка», тарифи по картці «Зелена», розрахунок заборгованості ( а.с. 7, 8, 9, 10-16, 17-23). Однак, зазначені документи не підтверджують погодження сторонами умов кредитування. Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію та не містить даних про умови кредитування, решта наданих позивачем документів не містять підпису відповідача, тобто відсутнє його погодження (згода).

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову у справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Відповідно, у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» процентів та неустойки за договором кредиту.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, з урахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду позивач має право лише на повернення сум фактично отриманих коштів.

За наведених обставин відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, ПАТ «Акцент Банк» дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Сам по собі факт користування відповідачем грошовими коштами не дає підстав вважати, що з відповідачем погоджені розмір відсотків, пені та штрафів, порядок та підстави їх нарахування. З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9231,54 грн.

Підсумовуючи вищевикладене та встановлені судом обставини, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, АТ «А-Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року, а відповідно до ст.13 Закону України « Про судоустрій та статус суддів» враховуються судом .

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» суми заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.10.2021 року в розмірі 9231,54 грн. Вимога позивача, щодо стягнення 4584,05 гривень - заборгованості по відсоткам не підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 1520,90 грн з розрахунку, що вимоги позивача задоволено на 67 відсотків від заявлених .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» ( АТ «А-Банк»)( 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080 НОМЕР_4, МФО 307770) заборгованість за кредитом у розмірі 9231,54 грн та судові витрати у розмірі 1520,90 грн, всього - 10752 (десять тисяч сімсот п`ятдесят два) гривень 44 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г. Л. Моргун