Рішення № 102796808, 18.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2022Справа № 910/14994/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Сабалдаш О. В., розглянувши господарську справу у порядку спрощеного позовного провадження

за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Державного підприємства "Спецагро"

про стягнення 564 663,76 грн.

за участю представників:

від позивача: Сірик Д. О.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва із позовом звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", позивач) до Державного підприємства "Спецагро" (далі - ДП "Спецагро", відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 564 663,76 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов угоди про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 532942 від 08.02.2021, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові КП "Київтеплоенерго" просить стягнути з ДП "Спецагро" заборгованість в сумі 509 672,00 грн., пеню у сумі 14 637,68 грн., 5 % штрафу у сумі 25 483,60 грн., інфляційні втрати у сумі 11 942,94 грн. та 3 % річних у сумі 2 927,54 грн., що разом становить 564 663,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У строк, передбачений законом, відповідач надав суду відзив, у якому позов не визнав, вказав, що до та після відкриття провадження у справі ДП "Спецагро" частково сплатило заборгованість за угодою, яку позивач при розрахунку боргу не врахував. Також не погодився із нарахуванням пені та штрафу за несвоєчасну сплату послуг постачання теплової енергії, оскільки, відповідно до ч. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-ІХ, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 18.01.2022, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності суду не надав. У минулому судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, вважав, що позов задоволенню не підлягає.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що у зв`язку з наявною у ДП "Спецагро" заборгованістю за договором № 532942 від 08.02.2021 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.04.2021 у сумі 708 341,74 грн., КП "Київтеплоенерго" (підприємство) та ДП "Спецагро" (споживач) уклали угоду № Р-532942/2021/04 від 29.04.2021 про реструктуризацію цієї заборгованості (далі - угода).

Відповідно до п. 1 зазначеної угоди споживач визнає та підтверджує перед КП "Київтеплоенерго" заборгованість за договором № 532942 від 08.02.2021 у сумі 708 341,74 грн., у тому числі: у сумі 14 999,99 грн. - залишок боргу за рішенням Господарського суду міста Києва за період з 01.02.2020 по 01.08.2020 (п. 1.1 угоди); 693 341,75 грн. - заборгованість за договором, що виникла у період з 01.08.2020 по 01.04.2021 (п. 1.2 угоди).

У разі порушення споживачем (невиконання та/або неналежне виконання) угоди остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних втрат, які споживач зобов`язується оплатити (п. 8 угоди).

Угода вступає в дію з дня її підписання сторонами і діє до 31.08.2021 (п. 10).

Додатком до угоди сторони погодили графік погашення заборгованості протягом квітня - серпня 2021 кожного місяця до 25 числа (у квітні - до 30.04.2021) у сумі по 138 668,00 грн.

Також судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо внесення платежів у строки, передбачені угодою про реструктуризацію заборгованості, виконав неналежним чином, оплатив їх частково - у сумі 198 669,74 грн. (14 999,99 грн. залишок боргу за рішенням Господарського суду міста Києва + 183 669,75 грн. за договором № 532942 від 08.02.2021), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 49 від 30.04.2021, № 72 від 17.05.2021, № 182 від 11.06.2021, № 221 від 30.06.2021, № 290 від 26.07.2021, № 362 від 16.08.2021 та довідкою позивача щодо заборгованості за спожиту теплову енергію.

Посилаючись на вказані обставини, позивач вказує, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 509 672,00 грн. (708 341,74 грн. - 198 669,74 грн.).

Разом з тим, судом встановлено, що під час розгляду справи по суті відповідач сплатив частину боргу, а саме - 110 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 473 від 08.10.2021, № 666 від 31.12.2021, наявними у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі закривається у разі відсутності предмету спору.

Враховуючи сплату відповідачем заборгованості в сумі 110 000,00 грн. під час розгляду справи, відповідне грошове зобов`язання припинилося, а тому провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що частина заборгованості - у сумі 53 429,57 грн. була сплачена відповідачем до відкриття провадження у справі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 390 від 01.09.2021, № 395 від 03.09.2021, № 404 від 06.09.2021, № 421 від 17.09.2021, № 434 від 22.09.2021 та банківською випискою з рахунку відповідача, що свідчить про відсутність порушеного права позивача на час відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, позовні вимоги КП "Київтеплоенерго" в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 53429,57 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином судом встановлено, що несплаченим у відповідача залишився борг на суму 346 242,43 грн. (509 672,00 грн. - 110 000,00 грн. - 53 429,57 грн.), про що свідчить також довідка позивача від 18.01.2022.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки доказів, які б свідчили про сплату цієї частини заборгованості, відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ДП "Спецагро" заборгованості в сумі 346 242,43 грн. підлягають задоволенню.

У зв`язку із простроченням зобов`язання за угодою про реструктуризацію, позивач просить стягнути з відповідача 5 % штрафу у сумі 25 483,60 грн. відповідно до п. 8 угоди.

За змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 8 угоди споживач зобов`язаний сплатити підприємству штраф за невиконання ним умов угоди у розмірі 5 % від суми непогашеної заборгованості, визначеною угодою.

Отже, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання та в силу наведених приписів закону, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафу підлягають задоволенню.

Здійснивши перерахунок заявленої штрафної санкції, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 % штрафу у сумі 22 812,12 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки під час його розрахунку позивач помилково врахував суму основного боргу, сплачену до відкриття провадження у справі (53 429,57 грн.).

Також, врахувавши п. 8 угоди, відповідно до якого умови реструктуризації втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу, у тому числі і штрафних санкцій та матеріальних втрат, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 14 637,68 грн., нараховану за період з 26.04.2021 по 30.06.2021, на підставі укладеного сторонами договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 532942 від 08.02.2021.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.3 договору № 532942 від 08.02.2021 у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти замовник сплачує учаснику штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення терміну виконання зобов`язань.

Водночас, з 17.03.2020 підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-ІХ, встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Доводи позивача, що вказана норма не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки в даному випадку має місце не надання житлово-комунальної послуги відповідачу, а постачання теплової енергії у гарячій воді/парі, на виконання договору закупівлі, суд відхиляє враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що теплова енергія, як товар, не використовується для її безпосереднього споживання споживачами комунальних послуг, а визначає перелік саме господарських і технологічних потреб, де її застосування можливе, а саме: для опалення (послуг з централізованого опалення), підігріву питної води (послуг централізованого постачання гарячої води), інших господарських і технологічних потреб (використання, наприклад, у промисловому виробництві).

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг» (далі - ЖКП) здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості ЖКП згідно із законодавством та умовами договору на надання ЖКП. Такому праву прямо відповідає визначений вказаним Законом обов`язок споживача оплачувати надані ЖКП за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити вартість ЖКП, якщо вони фактично користувалися ними.

Матеріалами справи підтверджено, що з 30.08.2018 надання послуг ДП "Спецагро" з постачання теплової енергії у гарячій воді здійснює КП "Київтеплоенерго" на підставі договору № 532942, укладеного між КП "Київтеплоенерго" та ДП "Спецагро".

При цьому, відповідно до додатків до договору № 532942 від 30.08.2018 постачання теплової енергії у гарячій воді здійснювалось на об`єкт відповідача за адресою: вул. Б. Грінченка, 1 (адміністративний будинок), згідно із особовим рахунком № 532942.

Отже, оскільки у заявлений період позивачем фактично надавались послуги ЖКП відповідачу, то між сторонами виникли правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Суд враховує, що 11.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який діє і на час розгляду даної справи. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів № 641 від 22.07.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-2019), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в країні продовжено карантин з 01.08.2020 по 19.12.2020, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 - карантин продовжено до 31.12.2021, який на даний час триває.

Отже, оскільки періодом, за який нарахована пеня за прострочення зобов`язання з оплати теплової енергії у гарячій воді є 26.04.2021-30.06.2021, то пеня у сумі 14 637,68 грн. задоволенню не підлягає, враховуючи норми Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-ІХ.

Стосовно стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційної складової боргу в сумі 11 942,94 грн. та 3 % річних у сумі 2 927,54 грн., нараховані за період з 26.04.2021 по 30.06.2021, то суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення матеріальних втрат, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 2 927,54 грн. та інфляційна складова боргу в сумі 8 109,11 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, враховуючи встановлену судом суму основної заборгованості.

За таких обставин позовні вимоги КП "Київтеплоенерго" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Державного підприємства "Спецагро" про стягнення 564 663,76 грн. в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 110 000,00 грн. закрити.

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Державного підприємства "Спецагро" про стягнення заборгованості у сумі 454 663,76 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Спецагро" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 24, ідентифікаційний код 38516592) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) борг у сумі 346 242 (триста сорок шість тисяч двісті сорок дві) грн. 43 коп., штраф у сумі 22 812 (двадцять дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 12 коп., інфляційні втрати 8 109 (вісім тисяч сто дев`ять) грн. 11 коп., 3 % річних у сумі 2 927 (дві тисячі дев`ятсот двадцять сім) грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 701 (п`ять тисяч сімсот одна) грн. 37 коп.

У решті вимог - відмовити.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 18 січня 2022 року.

Повний текст рішення складений 25 січня 2022 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.