Постанова № 102795742, 27.01.2022, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

справа № 428/92/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

судді Бароніна Д.Б.,

за участі секретаря судового засідання Корнєвої Ю.П.,

особи, яка притягається

до відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проходить військову службу та займає посаду старшого офіцера відділення ВІБДР Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст наданих до суду протоколів, процесуальні дії суду, позиції учасників справи

1.1. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНС 2/2313 військовослужбовець військової служби за контрактом Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку, перебуваючи на посаді старшого офіцера відділення ВІБДР Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку, майор ОСОБА_1 , будучи залученим до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь в операції об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій га Луганській областях, під час дії в Україні особливого періоду, був виявлений начальником Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку полковником ОСОБА_2 24.12.2021 о 15 год. 26 хв. на території Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, б. 2/1, при виконанні ним обов`язків військової служби, у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу газоаналізатору АлкоФор 405, с/н W1908050088, згідно даних якого вміст алкоголю у видихаємому майором ОСОБА_3 повітрі складав 2,35 проміле.

Таким чином, майор ОСОБА_4 перебував на території Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку 24.12.2021 о 15 год. 26 хв. та виконував обов`язки військової служби у стані алкогольного сп`яніння.

1.2. В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП визнав та пояснив, що дійсно у нього була млява розмова та запах алкоголю з порожнини рота в день огляду на стан сп`яніння. Однак, на нього вже накладено дисциплінарне стягнення, його позбавили частини заробітної плати, він щиро кається та просить звільнити його від відповідальності у зв`язку із малозначністю правопорушення.

2. Релевантні джерела права

2.1. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

2.2. Згідно ч. 5 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 3 ст. 172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

2.3. Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 205/1993/17-ц викладено правовий висновок про те, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників

3.1. Суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доводиться: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення ДНС 2/2313 від 25.12.2021; письмовими поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 30.12.2021; актом №353 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного заходу від 24.12.2021; квитанцією з газоаналізатору «АлкоФор 405»; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки №06-1/24652-1 від 16.11.2021; актом службового розслідування від 11.01.2022.

Статус військовослужбовця ОСОБА_1 підтверджується копією посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 , виданого 26.05.2012. Наявність в Україні умов особливого періоду підтверджується джерелами права, наведеними у пункті 2.3. цієї постанови.

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки останній, являючись військовослужбовцем, виконував обов`язок військової служби у нетверезому стані в умовах особливого періоду.

4. Накладення стягнення та вирішення інших процесуальних питань

4.1. При призначенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а саме наступне: ОСОБА_1 не є інвалідом, проходить військову службу у Луганському зональному відділі Військової служби правопорядку під час дії особливого періоду, згідно даних у протоколі про адміністративне правопорушення до адміністративної відповідальності не притягувався, до нього була застосована сувора догана в рамках службового розслідування, проте він позитивно характеризується за місцем проходження служби.

Обставиною, що згідно зі ст.ст. 34-35 КУпАП, пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення суд визнає щире каяття правопорушника. Обставин, що обтяжують відповідальність, суд не знаходить.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи правопорушника, майнового стану, ступеню вини, обставин, що пом`якшують його відповідальність, а також характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, в мінімально можливому розмірі згідно санкції ст. 173 КУпАП, що, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд не вбачає.

4.2. Суд також не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності згідно статті 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

Із урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі № 688/1553/19, суд вважає, що специфіка визначення малозначності діяння полягає у встановленні обов`язкової сукупності трьох умов:

1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу правопорушення, передбаченого КУпАП, тобто всіх тих передбачених у законі об`єктивних і суб`єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) КУпАП характеризують певний склад правопорушення;

2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного правопорушення. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду;

3) малозначне діяння не повинно бути суб`єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди.

Суд враховує, що адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП було вчинено ОСОБА_1 в умовах особливого періоду. При цьому, ОСОБА_1 є офіцером, а також проходить службу у Військовій службі правопорядку. Тобто, ОСОБА_1 за своїми службовими обов`язками має запобігати або припиняти вчинення правопорушень іншими військовослужбовцями та бути прикладом додержання законів для інших військовослужбовців.

За таких обставин суд вважає, що вчинене ОСОБА_1 діяння становить значну суспільну небезпеку та явно посягає на додержання належного порядку проходження військової служби, а тому звільнити ОСОБА_1 від відповідальності згідно статті 22 КУпАП неможливо.

4.3. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 15, 23, 26, 33-35, 36, 172-20, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655 (три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. (отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр./21081100; код отримувача в ЄДРПОУ 37991110; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UА468999980313010106000012499; код класифікації доходів бюджету 21081100).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до правопорушника може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Д.Б. Баронін