Рішення № 102792269, 27.01.2022, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1017/21

Номер провадження 2/167/72/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

27 січня 2022 року місто Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Н.В. Шептицької,

з участю секретаря судового засідання Л.О. Матвійчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства « Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

20.12.2021 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи свій позов тим, що 11.12.2020 року сторони уклали Кредитний договір № CL – 296206, згідно якого позивач зобов`язувався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язувалася в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Відповідно до пунктів Кредитного договору відповідач прийняла на себе обов`язок повернути Банку кредит у повному обсязі і порядку і строки, передбачені договором та додатковими договорами.

Відповідно до умов Кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, Банк вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 29.11.2021 року заборгованість за Кредитним договором становить 77 392, 83 гривень, у тому числі: 70 795, 08 гривень – боргу по тілу кредиту; 6 597, 75 гривень – заборгованість по процентах, які позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати, понесені позивачем при сплаті судового збору, і витрати на професійну правову допомогу у розмірі 11 025, 2663 гривень.

28.12.2021 року на запит суду від 21.12.2021 року (ас 32) надійшла відповідь від уповноваженої особи про місце реєстрації відповідача (ас 33), оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ, згідно частини 1 статті 27 ЦПК України.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 29.12.2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, судовий розгляд призначено на 27.01.2022 року.

Позивач був вчасно і належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ас 38).

Відповідач була вчасно і належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( ас 39).

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подала.

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, на підставі статті 280 ЦПК України.

У відповідності до вимог частини 2статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позовної заяви по суті, суд встановив наступне.

У судовому засіданні встановлено, що 11.12.2020 року сторони уклали Кредитний договір № CL – 296206, згідно якого позивач зобов`язувався надати відповідачу кредит на поточні потреби в сумі 72 000 грн на поточний рахунок строком на 60 місяців і терміном до 10.12.2025 року, а відповідач зобов`язалася в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом за процентною ставкою – 55 % річних, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Відповідно до пунктів Кредитного договору відповідач прийняла на себе обов`язок повернути Банку кредит у повному обсязі і порядку і строки, передбачені договором та додатковими договорами.

Відповідно до умов Кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, Банк вправі вимагати дострокового погашення кредиту, а позичальник зобов`язана достроково погасити кредит та інші нарахування.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 29.11.2021 року заборгованість за Кредитним договором становить 77 392, 83 гривень, у тому числі: 70 795, 08 гривень – боргу по тілу кредиту; 6 597, 75 гривень – заборгованість по процентах.

Дані обставини підтверджуються: Кредитним договором № CL – 296206 від 11.12.2020 року ( ас 5-7), графіком платежів за Кредитним договором та розрахунком сукупної вартості кредиту ( ас 7 зв), паспортом відповідача ( ас 8), довідкою про місце реєстрації проживання особи – відповідача ( ас 9), розрахунком заборгованості станом на 29.11.2021 року за Кредитним договором № CL – 296206 від 11.12.2020 року ( ас 10), меморіальним ордером № 67433685 від 11.12.2020 року на суму 72 000, 00 гривень ( ас 11), рухом коштів по рахунку з 11.12.2020 року по 29.11.2021 року ( ас 12 – 14), досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань від 26.10.2021 року ( ас 15), Статутом АТ « Кредобанк» ( ас 21 – 22), випискою з ЄДРЮО ( ас 23).

Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом щодо надання відзиву на позовну заяву, у тому числі і з спростуванням встановлених при розгляді справи обставин, спростуванням розрахунку заборгованості за Кредитним договором або відсутності заборгованості як такої, тощо.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ « Кредобанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з приписами статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем були порушені умови Кредитного договору, позовні вимоги АТ « Кредобанк» є обґрунтованими, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість, яка виникла у неї станом на 29.11.2021 року, в сумі 77 392, 83 гривень, у тому числі: 70 795, 08 гривень – боргу по тілу кредиту; 6 597, 75 гривень – заборгованість по процентах.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2 270, 00 гривень.

В частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 11 025, 2663 гривень, то суд виходить з такого.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини 1, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 року в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд дійшов висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Із наведеного вище слідує, що сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Відповідно до вимог статтей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем до позовної заяви додано Договір про надання правової допомоги від 01.09.2021 року ( ас 24 – 26), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000550 (ас 27), копію Довіреності № 12201 від 26.10.2021 року (ас 28).

Разом з тим, жодних доказів оплати витрат на правничу допомогу та доказів обсягу наданих адвокатом послуг АТ « Кредобанк» позивачем надано не було.

За таких обставин вимога щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 11 025, 2663 гривень не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 81, 83, 247, 258, 259, 263-264, 268, 280, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Акціонерного товариства « Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість сумі 77 392 ( сімдесят сім тисяч триста дев`яносто дві) гривні 83 ( вісімдесят три) копійки, з яких: 70 795 ( сімдесят тисяч сімсот дев`яносто п`ять) гривень 08 ( вісім) копійок – заборгованість за тілом кредиту; 6 597 ( шість тисяч п`ятсот дев`яності сім) гривень 75 ( сімдесят п`ять) копійок – заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство « Кредобанк», місцезнаходження: 79026, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 78, ЄДРПОУ 09807862.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки обліку платника податків: НОМЕР_1 .

Дата складення повного тексту рішення 27.01.2022 року.

Головуючий суддя Н.В. Шептицька