Рішення № 102788286, 10.01.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15397/21

Провадження № 2/752/2709/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.01.2022 року суддя Голосіївського районного суду м.Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є новим власником квартири АДРЕСА_1 . Позивачу стало відомо про те, що у придбаній ним квартирі зареєстровані відповідач-1 ОСОБА_2 , відповідач-2 ОСОБА_3 , відповідач-3 ОСОБА_4 , які не є членами сім`ї позивача і ніколи ними не були. Позивач вказує, що відповідачі вже довгий час проживають в Російській Федерації, набули громадянства цієї країни, не мають намірів повертатися до України та проживати у вказаній квартирі. Будь-які речі відповідачів за місцезнаходженням квартири відсутні, останні не мають фізичної та матеріальної можливості знятися з місця реєстрації за вказаною адресою самостійно. Разом з цим, наявність реєстрації відповідачів перешкоджає реалізації права власності на нерухоме майно в повному обсязі.

Посилаючись на викладені обставини позивач просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.06.2021 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідачі не скористалися своїм правом та не направили до суду відзив на позовну заяву.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178, ст. 181 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 24.04.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявка Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1350, ОСОБА_1 набув у приватну власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Право власності позивача на зазначену квартиру підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 254264330 від 24.04.2021.

Як вбачається з вказаного договору, ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діяв ОСОБА_6 , передала у власність позивача квартиру АДРЕСА_1 .

У пункті 1.2 договору купівлі-продажу квартири від 24.04.2021 зазначено, що нерухоме майно належало ОСОБА_2 на підставі: - ј частка - Свідоцтво про право власності на житло, видане 09.04.1998 Органом приватизації державного житлового фонду Старокиївського району, згідно з розпорядженням (наказом) від 09.04.1998 № 11875, зареєстрованого 09.04.1998 в бюро технічної інвентаризації міста Києва та записано в реєстрову книгу за № 4102; ѕ частки - Договір дарування ѕ частин квартири, посвідчений 23.12.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. за реєстровим № 3147.

Відповідно до інформації Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА № 64436390 від 25.06.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 22.05.1984 по теперішній час. Довідкою Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА № 64436430 від 25.06.2021 підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 03.03.1998 по теперішній час. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 27.08.2004 по теперішній час, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА № 64436408 від 25.06.2021.

Позивач зазначив, що представник відповідача-1, на її прохання неодноразово звертався до Відділу з питань реєстрації місця проживання Голосіївської РДА з заявою про зняття з місця проживання від 20.05.2021. З метою продажу квартири, відповідач-1 уповноважила свого представника знімати з реєстраційного обліку будь-яких осіб, зареєстрованих у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , для чого видала довіреність ОСОБА_6 від 11.09.2020, що посвідчена приватним нотаріусом міста Москви Кузнєцовим І.Н., яка була в подальшому перекладена на українську мову. Проте, 21.05.2021 у знятті з реєстрації відповідача-1 за заявою представника було відмовлено на підставі п. 11 абз. 1.

Як зазначає позивач між сторонам відсутні будь-які домовленості щодо користування квартирою, відповідачі в квартирі фактично не проживають, не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не приймають.

Відповідачі не є членами сім`ї позивача, не проживають у квартирі, право власності на яку набуто ним на підставі Договору купівлі-продажу від 24.04.2021.

Факт реєстрації відповідачів перешкоджає повноцінній реалізації права власності позивачем, а саме заважає на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним майном, що призводить до порушення прав позивача.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», - закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Згідно із ст. 150 ЖК України, а також відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб, розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач фактично в квартирі не проживає, а позивач, в свою чергу, є законним власником житлового приміщення, вважає, що позовні вимоги про визнання відповідачів такими, що втратили право користування квартирою є законною, обґрунтованою та доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, солідарно з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Старокиївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 09.09.1997, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Печерським РУ ГУ МВС в м. Києві 30.07.1996, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 30.11.1995, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) - такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Старокиївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 09.09.1997, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Печерським РУ ГУ МВС в м. Києві 30.07.1996, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 30.11.1995, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 302 (триста дві) грн 66 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.Ю. Мазур