Ухвала суду № 102788280, 11.01.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/25976/21

провадження №: 2-з/752/31/22

У Х В А Л А

Іменем України

11.01.2022 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 в особі представника звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в якому просив визнати договір іпотеки № 5289 від 28.11.2007, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 припиненим, зняти заборону відчуження майна та вилучити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

У грудні 2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією права власності на нерухоме майно, державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державною реєстрацією обтяжень речових прав на нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 57,8 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Свою заяву представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивує тим, що існує загроза втрати майна, а саме: трикімнатної квартири, загальною площею 57,8 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , адже кредитор може в будь-який момент скористатися правом звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Крім того, при задоволенні даної заяви про забезпечення позову, у відповідача по справі не можуть з`явитися збитки спричинені забезпеченням позову, які б підлягали відшкодуванню за рахунок позивача, а отже, вважає, що за таких обставин застосування зустрічного зобов`язання є недоцільним.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підстави вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При розгляді заяви про забезпечення позову, судом встановлено, що позивач просить шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а саме заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією права власності на нерухоме майно, державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державною реєстрацією обтяжень речових прав на нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 57,8 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що є блокуванням та підміною рішення суду. Так у разі задоволення заяви про забезпечення позову зазначеним шляхом, позивачем буде досягнуто мети майбутньої позовної заяви про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, тобто без вирішення спору по суті.

Крім того, зазначений спосіб забезпечення впливають на права власника майна на вільне володіння та користування ним до розгляду справи по суті. Разом з цим, в матеріалах, доданих до заяви про вжиття заходів забезпечення позову, відсутні будь-які відомості (факти), які можуть свідчити про те, що в майбутньому неможливо виконати рішення суду.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разу невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.Ю. Мазур