
єдиний унікальний номер справи 531/2252/21
номер провадження 2/531/70/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2022 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого – судді Попова М.С.,
за участю секретаря – Клименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , за участі представника позивача – адвоката Карлаш Івана Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича №12178, виданий 16.06.2021 року про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 25000,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу стало відомо, що приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гуріною Тетяною Вікторівною відкрито виконавче провадження № 67063757 щодо виконання виконавчого напису № 112178 від 16.06.2021 року про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 25000,00 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис здійснений приватним нотаріусом Бригідою В. О. вчинений з порушенням норм чинного законодавства та не підлягає виконанню, оскільки вказаний виконавчий напис було вчинено щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який не посвідчено нотаріально.
26.10.2021 року, після усунення позивачем недоліків, ухвалою суду відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано від приватного нотаріуса копії виконавчого напису нотаріуса та документа та матеріали, на підставі яких було вчинено вище вказаний виконавчий напис.
26.10.2021 року заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 67063757, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гуріною Тетяною Вікторівною на підставі виконавчого напису № 12178 від 16.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичемпро стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 25000,00 грн.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичемухвала суду про витребування доказів не виконана.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. До позову додано заяву представника позивача про розгляд справи без присутності позивача та його представника.
Представник відповідача, який про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позов не надходило.
Тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Від третьої особи, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Т. В., в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О. видано виконавчий напис № 12178 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 25000,00 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гуріною Тетяною Вікторівною відкрито виконавче провадження № 67063757 щодо виконання виконавчого напису № 12178 від 16.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 25000,00 грн (а.с.14-16).
Не погоджуючись з виконавчим написом нотаріуса, позивач звернувся до суду з даним позовом. За результатами аналізу вищенаведеного, суд приходить до наступних висновків.
Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок).
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, вчиняють нотаріальні написи.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Так, нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Отже, станом на 16.06.2021 року (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», з моменту її прийняття.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать, що стягнення заборгованості за виконавчим написом відбулося на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.
Проте, незважаючи на це, всупереч вимогам закону, відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус у свою чергу вчинив 15.07.2021 виконавчий напис № 99596, всупереч правилам встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 12178 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними ВП ВС у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (п. 77-95).
Судом достовірно встановлено, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений, що виходить за межі компетенції нотаріуса та свідчить про порушення нотаріусом ЗУ «Про нотаріат». Зазначені обставини є самостійною і достатньою підставою для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим інші доводи судом не оцінюються.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса віднесено до виконавчих документів.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
З урахуванням зазначеного вище, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
За таких обставин, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича №12178, виданий 16.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 25000,00 грн. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
З урахуванням положення ст.141 ЦПК України з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті ним судового збору за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в розмірі 908,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову, яку задоволено Ухвалою від 01.11.2021 року у розмірі 454,00 грн., а всього 1362,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 142, 247, 259, 263-265, 280-281, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , за участі представника позивача – адвоката Карлаш Івана Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича №12178, виданий 16.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 25000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч нуль гривень нуль копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні нуль копійок).
Скасувати заходи забезпечення позову встановлені ухвалою суду від 26.10.2021 року.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Карлівський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. С. Попов
Судове рішення № 102787850, Карлівський районний суд Полтавської області було прийнято 27.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 531/2252/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: