Постанова № 102787429, 13.01.2022, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2595/21

Провадження № 3/163/53/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2022року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю секретаряКостюк Р.М.,

представника Волинської митниці Кондратюка І.П.,

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисника Ковальчука В.С.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0567/20500/21про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.482 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого,РНОКПП невідомий, паспорт НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 близько 21:35 години 20 липня 2021 року, здійснивши спробу незаконного перетину державного кордону України з Республікою Польща в напрямку прикордонного знаку № 957 на території Вишнівської територіальної громади Ковельського району Волинської області, вчинив дії спрямовані на переміщення поза митнимконтролем, тобто поза місцем розташування митного органу, 10 000 пачок (200 000 штук) сигарет загальною вартістю 365 785 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.482 МК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість фактично визнав частково і пояснив, що за пропозицією раніше незнайомих осіб погодився перебувати біля державного кордону і спостерігати за прикордонними нарядами, за що мав одержати винагороду. Не був обізнаний з дійсними намірами цих незнайомих осіб, сам до виявлених ящиків із сигаретами відношення не має, наміру перетинати кордон та переміщувати сигарети не мав.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Ковальчук В.С. в судовому засіданні підтримав раніше направлені письмові пояснення про відсутність в діях підзахисного складу правопорушення.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.482 МК України, стягнути витрати митниці і судовий збір.

ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, письмовими поясненнями порушника; схемою затримання порушника кордону, протоколами і постановами у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.2041 КУпАП; службовою запискою інспектора митниці, висновком експерта СЛЕД Держмитслужби.

Твердження ОСОБА_1 про непричетність до виявлених сигарет і відсутність наміру переміщувати їх через митний кордон не відповідають зібраним доказам.

Так, сам ОСОБА_1 визнав факт перебування поблизу кордону з метою спостереження за прикордонними нарядами. Ця обставина стверджена і постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 24 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.18510, ч.1 ст.2041 КУпАП.

Виявлення ОСОБА_1 неподалік ящиків із сигаретами поблизу кордону в сукупності з його ж поясненнями та матеріалами справи про адміністративні правопорушення свідчить про причетність ОСОБА_1 до виявлених тютюнових виробів. Той факт, що при ньому відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання не було виявлено якихось предметів, на такий висновок не впливає, оскільки з досліджених доказів встановлено факт втечі ОСОБА_1 після його виявлення прикордонним нарядом (злісної непокори), що очевидно свідчить про неможливість його пересування з такою кількістю тютюнових виробів.

При цьому сам факт перебування ОСОБА_1 поблизу державного кордону в сукупності із метою такого перебування достовірно свідчить про вчинення ним дій, спрямованих на переміщення предметів через державних кордон поза митним контролем.

При вирішення питання про обсяг відповідальності ОСОБА_1 встановлено таке.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 фактично частково визнав свою винуватість у вчиненому (ствердив факт перебування поблизу кордону і його мету). Він походить з багатодітної сім`ї, фактично виховувався як дитина, позбавлена батьківського піклування, на цей час не працевлаштований і не має постійного джерела здобуття засобів для існування.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Крім цього, в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Гірлян проти Росії" від 09.10.2018 (скарга № 35943/15, §31) зазначено, що положення Кодексу про адміністративні правопорушення Росії … не залишає за судом права винесення вироку стосовно будь-якого розсуду … шляхом надання права вибору між штрафом, еквівалентним, по крайній мірі, неоголошеній сумі, або конфіскації неоголошених готівкових коштів. На думку Суду, така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів и захистом права особи на власність. … ОСОБА_3 конфіскації поклала на заявника індивідуальне и надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину (див. Ісмаїлов, § 38, и Болевич, § 45, Танасов проти Румунії № 65910/09, § 28, 31 жовтня 2017 року).

Частина 1 статті 482 МК України в разі доведеності вини особи передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарівз конфіскацією цих товарів.

Таке стягнення є безальтернативним і позбавляє суд врахувати характер і суспільну шкідливість правопорушення та особу винного. За обставинами цієї справи очевидним є те, що накладення такого безальтернативного стягнення буде, фактично, покаранням виключно самого ОСОБА_1 , який не повною мірою був обізнаний з асортиментом і вартістю переміщуваних товарів, що дозволяло б йому достатньо повно оцінити можливість і обсяг власної відповідальності. При цьому особи, які залучили його для переміщення цих товарів, повинні були з високою долею ймовірності передбачувати такі обставини.

З огляду на зазначені вище обставини цієї справи та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування до ОСОБА_1 і штрафу, і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ч.1 ст.482 МК України як безальтернативне стягнення, буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".

Таким чином, встановлено підстави для накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді конфіскації предметів порушення митних правил без застосування штрафу.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі, а з врахуванням приєднаної до протоколу довідки митного органу – витрати митниці на зберігання товарів протягом 97 діб за курсом НБУ на дату розгляду справи в порядку ст.ст.519, 520 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 року № 731.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді конфіскації в дохід держави10 000 пачок (200 000 штук) сигарет загальною вартістю 365 785 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці витрати по справі на зберігання товарів врозмірі 3725 (три тисячі сімсот двадцять п`ять) гривень на рахунок UA488201720313231001201160491 в Державній казначейській службі України, місто Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 43958385, призначення платежу "за зберігання товарів").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Дата виготовлення повного тексту постанови – 17 січня 2022 року.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій