Рішення № 102785981, 25.01.2022, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/941/21

№ провадження 2/647/10/2022

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2022 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді - Миргород В.С.,

при секретарі - Дзежик Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Берислав Херсонської області цивільну справу №647/941/21 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої за договором представляє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, суд –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якої за договором представляє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна звернулися до Бериславського районного суду Херсонської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку.

В позовній заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_5 . Після смерті спадкодавця залишився заповіт, згідно змісту якого спадкодавець заповіла ОСОБА_1 належну їй на праві приватної власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 27.11.2018 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок. Разом з тим, після смерті спадкодавця залишилася земельна ділянка під вказаним житловим будинком, для обслуговування житлових будинків та господарських споруд. Звернувшись до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, позивач отримав відмову, з зв`язку з тим, що земельна ділянка не охоплена заповітом. Позивачу було рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.

Ухвалою суду від 13.04.2021 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19.11.2021 року справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 , адвокат Ковальчук І.М. в судове засідання не з`явилися. Від представника позивача – адвоката Ковальчук І.М., до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, на заявлених вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення. В подальшому відносно відповідача повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат помер».

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, повернувся конверт з відміткою «за закінченням строку зберігання».

Окрім цього виклик відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду, причина неявки суду ненадана, клопотань про відкладення розгляду справи від останніх не надходило, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надали.

У відповідності до ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Зі згоди представника позивача, яка заявою не заперечувала проти винесення заочного рішення, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст. 81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України – суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 0,1227 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , для обслуговування житлових будинків та господарських споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №253370 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 18, 15-17).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , у віці 98 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Веселівської сільської ради Бериславського району Херсонській області 18 квітня 2017 року, актовий запис №16 (а.с. 7).

ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 05.06.2018 року (а.с. 8).

Відповідно до копії заповіту, ОСОБА_5 залишила на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заповіт, посвідчений секретарем Веселівської сільської ради Бериславського району Херсонської області 27.12.2010 року, зареєстрований в реєстрі за номером 125.

Даним заповітом від 27.12.2010 року ОСОБА_5 заповіла будинок за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 (а.с. 9).

ОСОБА_1 звернувся до Бериславської державної нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та на земельну ділянку площею 0,1227, яку передано для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Бериславською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №233/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за заявами дітей померлої - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 19).

На ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.11.2018 року (а.с. 10).

Щодо земельної ділянки площею 0,1227 га, то вона не охоплена заповітом, тому вона спадкується за законом усіма спадкодавцями, які прийняли спадщину, в зв`язку з чим, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, що підтверджується листом завідуючої Бериславської державної нотаріальної контори Мікурової Л.Ю. №1524/02-14 від 27.11.2018 року (а.с. 19).

На виконання ухвали суду від 13.04.2021 року, завідувач Бериславської державної нотаріальної контори направила копію спадкової справи №233/2017 року після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 32-50).

З копію спадкової справи №233/2017 року вбачається, що ОСОБА_6 , яка є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , відмовилася від належної їй спадщини, яка залишилася після смерті її бабусі, ОСОБА_5 , на користь її рідного дядька, ОСОБА_1 , що підтверджується заявою від 19.09.2017 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (а.с. 48).

Відповідно до вимог статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частин 1,2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується на загальних підставах спадкоємцями за законом, до їх числа входять і ті спадкоємці відповідної черги за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Разом з тим, статтею 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого законом для прийняття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При цьому, спадкоємець за законом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч.2 ст. 1274 ЦК України).

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом (ст. 1245 ЦК України).

На підставі досліджених судом доказів, судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6520680400:01:006:0011, площею 0,1227 га, яка розташована АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування житлових будинків та господарських споруд, яка на праві власності належала ОСОБА_5 , не охоплена заповітом, а тому спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Тобто у встановлений законом строк позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку для обслуговування житлових будинків та господарських споруд не можна видати, оскільки вказана земельна ділянка не охоплена заповітом, тому вона спадкується за законом усіма спадкоємцями, які прийняли спадщину.

ОСОБА_6 , як зазначалося вище, яка є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , відмовилася від належної їй спадщини, яка залишилася після смерті її бабусі, ОСОБА_5 , на користь її рідного дядька, ОСОБА_1 .

Разом з тим, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не подали своїх заяв про відмову від спадщини за законом на користь свого брата ОСОБА_1 .

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 381 ЦК України визначено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір присадибної ділянки (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), на отримання якої в селищах із земель державної або комунальної власності мають право громадяни України, складає не більше 0,15 гектара (пункт «г» частини першої статті 121 ЗК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року в справі № 675/2372/16-ц (провадження № 61-29813сво18) зазначено, що: «Частиною першою статті 377 ЦК України (в редакції Закону № 1702-VI від 05 листопада 2009 року) передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Згідно з частиною першою статті 120 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 1702-VI від 05листопада 2009 року) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Вказані норми встановлюють єдність юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд. Власник, визначаючи юридичну долю збудованих будівель та споруд, одночасно визначає і долю земельної ділянки, на якій вони розташовані. […]

Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 30 травня2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив судам, що положення статті 1225 ЦК України про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності. Виходячи зі змісту вищевказаних норм, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка, з урахуванням нормативів, була виділена спадкодавцю для будівництва та обслуговування житлового будинку, інших будівель та споруд. […]

Згідно закону спадкоємцями земельної ділянки 0,1227 га, яка розташована АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування житлових будинків та господарських споруд після смерті ОСОБА_5 в рівних частках є її діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Враховуючи те, що ОСОБА_6 , як зазначалося вище, яка є донькою ОСОБА_3 відмовився від своєї частки в спадщині на користь ОСОБА_1 , тому ОСОБА_1 має право на 1/2 частини спадкового майна (1/2 від 0,1227 га ), а ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 мають право по 1/4 частині спадкового майна (по 1/4 від 0,1227 га).

Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, врахувавши цільове призначення спірної земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на праві власності, а також волю спадкодавця, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки предметом спору є 1/2 частина земельної ділянки від загальної площі 0,1227 га.

Слід визнати за позивачем права власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки в порядку спадкування, оскільки на цій земельній ділянці розташований житловий будинок спадкодавця та інші будівлі та споруди, спадкоємцем щодо майна якого по заповіту є позивач, а земельна ділянка, площею 0,1227 га, призначена саме для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

На підставі викладеного, в межах заявлених вимог, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, керуючись ст.ст. 12,13,77,81,259,263-265, 280 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером 6520680400:01:006:0011, площею 0,1227 га, яка розташована АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування житлових будинків та господарських споруд.

В решті позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду або через Бериславський районний суд Херсонської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 25.01.2022 року.

Суддя В. С. Миргород