Ухвала суду № 102785707, 26.01.2022, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/374/21

1-кп/583/47/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2022 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Плотникової Н.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Логвиненко Л.М.,

прокурора Волохатих К.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Калантаєнко С.В.

представника потерпілого Єфіменко Л.І.

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12020200060000643 від 05.12.2020 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи тим, що строк тримання під вартою закінчується, а судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики не зменшились, більш м`який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України. При цьому наголошує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, тому знаходячись на свободі і усвідомлюючи яка міра покарання йому може загрожувати у випадку визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, це може вплинути на його волевиявлення та стати причиною переховуватися від суду. Крім того, ОСОБА_1 власної сім`ї не має, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків, маючи працездатний вік, не має постійного місця роботи та джерел до існування, через що має нестабільне матеріальне становище, тому залишаючись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення та впливати на потерпілого в даному кримінальному провадженні. Ризики, враховані судом під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу не зменшились, і жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, мотивуючи тим, що прокурором не доведено існування ризиків, на які він посилається у своєму клопотанні, та не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Зазначили, що на даний час по кримінальному провадженню досліджено певний обсяг доказів, зокрема, допитано потерпілого та свідка, обвинувачений не буде на них впливати та не буде ухилятися від суду, тому просять змінити йому запобіжний захід на більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.02.2021 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 03 лютого 2021 року до 24.00 год. 03 квітня 2021 року.

Зі змісту ухвали суду вбачається, що міра запобіжного заходу була застосована обвинуваченому з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та з урахуванням особи обвинуваченого.

Ухвалами Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.03.2021 року, від 18.05.2021 року, від 15.07.2021 р., від 01.09.2021 р., від 11.10.2021 р., від 06.12.2021 р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 24.00 год. 27 травня 2021 року, до 24.00 год. 12 вересня 2021 року, до 24.00 год. 30 жовтня 2021 року, до 24.00 год. 09 грудня 2021 року, до 24.00 год. 03 лютого 2022 року.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1, п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ст. 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Суд вважає, що ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, які були враховані судом при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існують, вони не зменшились та їх існування не закінчилось.

При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти життя особи, за яким законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, сталих соціальних зв`язків не має, а тому в останнього дійсно може виникнути бажання переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене.

ОСОБА_1 маючи працездатний вік, не має постійного місця роботи та джерел до існування, через що має нестабільне матеріальне становище, тому залишаючись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також слід погодитись з ризиком незаконного впливу на потерпілого, оскільки обвинувачений є його дядьком, проживає разом з ним в одному населеному пункті, а тому обвинувачений може незаконно на нього впливати.

Клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, ніж тримання під вартою, у виді цілодобового домашнього арешту, суд відхиляє, виходячи з наступного.

Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , дані про його особу та наявність ризиків, відповідно до ст.177, ст.182 КПК України, суд вважає, що ці обставини виключають можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який, оскільки підстави запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, на даний час судовий розгляд справи не завершений, а тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечить належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого, тому наявна необхідність у продовженні такої міри запобіжного заходу.

Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, який спричинив загибель людини, суд дійшов висновку не визначати обвинуваченому розмір застави.

На думку суду, тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про особливо тяжке кримінальне правопорушення, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогами ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Керуючись ст. 7- 20, 22-29, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 24.00 год. 26 березня 2022 року.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Калантаєнко С.В. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області Н.Б. Плотникова