Вирок № 102782011, 25.01.2022, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/398/21

Провадження № 1-кп/348/106/22

25 січня 2022 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Нагорняк Г.М., Кушнірчук М.Д.,

за участю: прокурора - Хомина А.І.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Надвірна кримінальне провадження № 12020095200000175 від 05.10.2020 року про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, пенсіонера, одруженого, на утриманні немає нікого, несудимого, українця, громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщення.

Злочин ним вчинено при наступних обставинах:

Обвинувачений ОСОБА_2 , попередньо знаючи про те, що у підсобному приміщенні, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та яке належить ОСОБА_3 , знаходяться електричні станки для обробки дерева та інші електроінструменти, вирішив вчинити крадіжку зазхначених станків та електроінструментів.

З цією метою, 02.10.2020 року приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_2 , діючи умисно, підійшов до підсобного приміщення, що належить ОСОБА_3 , в АДРЕСА_2 , та, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнені двері проник до підсобного приміщення, звідки таємно викрав один електричний станок для деревообробки, кустарного виробництва, циркулярного типу, вартістю 2775 грн. та один електричний станок для деревообробки, кустарного виробництва, циркулярного типу (гиблярка), вартістю 2867 грн., які належать ОСОБА_1 .

Після вчинення крадіжки ОСОБА_2 місце вчинення злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, продавши станки невстановленим досудовим розслідуванням особам.

Продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом на викрадення станків та електроінструментів, які знаходяться у підсобному приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , через півтора-два тижні, в період часу з 13 по 16 жовтня 2020 року (точна дата не встановлена досудовим розслідуванням), у вечірній час ОСОБА_2 підійшов до підсобного приміщення, яке належить ОСОБА_3 та, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнені двері проник до підсобного приміщення, звідки таємно викрав тример садовий марки «Expert Garden», моделі 60001, вартістю 317 грн., компресор марки «Werk» модель «ВМ-50», вартістю 1950 грн. та бензопилу марки «STARKE», модель ST-GS45AS, вартістю 967 грн., які знаходилися на підлозі підсобного приміщення, та належать ОСОБА_1 .

Після вчинення крадіжки ОСОБА_2 місце вчинення злочину покинув, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 спричинено майнову шкоду на загальну суму 8876 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав.

Суду пояснив, що він є сусідом батька потерпілого ОСОБА_1 . Його знайомий ОСОБА_4 сказав, що хотів би мати такі станки, як у ОСОБА_1 .

Тому, 02.10.2020 року близько 20 год. 00 хв. він прийшов до господарства ОСОБА_1 , оскільки знав, що там ніхто не живе, відкрив майстерню і вирішив вчинити крадіжку. Так як сам він станки винести не міг, то попросив вказаного вище знайомого ОСОБА_4 та його товариша. Спочатку вони винесли один станок, потім повернулися і взяли другий станок.

Через деякий час десь приблизно з 13 по 16 жовтня 2020 року він ще раз пішов в майстерню і викрав звідти тример садовий марки «Expert Garden», моделі 60001, компресор марки «Werk» модель «ВМ-50» та бензопилу марки «STARKE», модель ST-GS45AS, які знаходилися на підлозі підсобного приміщення та також належали ОСОБА_1 .

Викрадені речі він відніс додому та поставив у гараж. Вказує, що їх він планував використовувати на власні потреби, разом з тим, зазначив, що станки в подальшому продав.

У вчиненому щиро розкаюється, обіцяє стати на шлях виправлення та розуміє, що вчинив умисний злочин. Просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, його вина повністю доводиться іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що знає обвинуваченого ОСОБА_2 , як сусіда. Стосунки до даної події між ними були нормальні.

В період, коли мала місце крадіжка, він знаходився на роботі в Харківській області. Йому подзвонила тітка і сказала, що обікрали його майстерню за адресою АДРЕСА_2 . За цією адресою проживав його покійний батько, а після його смерті там ніхто не жив, однак там знаходяться господарські будівлі, а також майстерня, де він зберігав станки та інструменти.

Після цієї звістки, він подзвонив до матері, яка написала заяву в поліцію про викрадення майна.

Зазначає, що викрали два електричні станки для обробки дерева, саморобного виробництва, циркулярного типу, різні різці для обробки дерева, електрообмотку і щитки.

Пізніше він виявив, що були викрадені і інші речі, а саме: тример садовий, компресор, бензопила.

На даний час всі збитки йому відшкодовано повністю, тому просить карати обвинуваченого ОСОБА_2 не суворо.

Також вина ОСОБА_2 в скоєному доводиться письмовими доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 від 04.10.2020 року, з якої встановлено що в період часу з 30.09.2020 року по 04.10.2020 року в АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 шляхом проникнення через незамкнені двері таємно викрав із підсобного приміщення столярні станки та електроінструменти, які належать ОСОБА_1 (а.к.п.49);

- протоколом огляду речового доказу від 24.11.2020 року та фототаблицею до нього, згідно якого оглянуто викрадений в період часу з 13 по 16 жовтня 2020 року в ОСОБА_1 тример садовий марки «Expert Garden», моделі 60001 (а.к.п. 52-56);

- висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/109/14/2-889ТВ/20 від 26.11.2020 року, щодо встановлення вартості викраденого майна (а.к.п.59-62);

- протоколом огляду речового доказу від 24.11.2020 року, згідно якого оглянуто викрадений в період часу з 13 по 16 жовтня 2020 року в ОСОБА_1 компресор марки «Werk» модель «ВМ-50» (а.к.п.66);

- висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/109/14/2-897ТВ/20 від 04.12.2020 року, щодо встановлення вартості викраденого майна (а.к.п.70-73);

- протоколом огляду місця події від 17.10.2020 року та фототаблицею до нього, в яких деталізовано, що саме в АДРЕСА_2 , мала місце вказана подія (а.к.п.77-91);

- протоколом огляду речового доказу від 17.12.2020 року та фототаблицею до нього, згідно якого оглянуто викрадену в період часу з 13 по 16 жовтня 2020 року в ОСОБА_1 бензопилу марки «STARKE», модель ST-GS45AS (а.к.п.93-96);

- висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/109/14/2-970ТВ/20 від 24.12.2020 року, щодо встановлення вартості викраденого майна (а.к.п.98-101);

- висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/109/21/619-ТВ від 19.01.2021 року, щодо встановлення вартості викраденого майна (а.к.п.112-116);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.01.2021 року та СD - диском до нього (а.к.п.119-124).

Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілого по справі.

Тому, оцінюючи показання потерпілого, суд надає їм віри, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та знаходяться в об`єктивному зв`язку із матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими об`єктивними доказами.

Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

А згідно ст.85 КПК України докази є належними, якщо вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Беручи до уваги наведене, суд, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину, повністю доведена, а умисні дії ОСОБА_2 , які виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у інше приміщення, слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст.12 КК України до тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого: перебуває на обліку в наркологічному кабінеті, на обліку у психіатричному кабінеті не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, а також його поведінку до і після вчинення злочину, ставлення до скоєного та обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , відповідно до ч.ч.1, 2 ст.66 КК України, суд враховує його визнання вини у вчиненому, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, думку потерпілого ОСОБА_1 щодо призначення обвинуваченому несуворого покарання, відсутність у потерпілого матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Надвірнянського міськрайонного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області у обвинуваченого середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі тільки за умови інтенсивного нагляду та становить середній ризик небезпеки для суспільства чи окремих осіб (а.к.п.28-29).

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З врахуванням всіх обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд прийшов до висновку, що йому слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень в межах санкції інкримінованої йому статті, що передбачає покарання за вчинений злочин, а саме у виді позбавлення волі.

Разом з тим, беручи до уваги всі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , думку потерпілого щодо призначення несуворого покарання та обставини, що пом`якшують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ще можливе без ізоляції від суспільства, і наявні підстави звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, застосувавши ст.75 КК України, а тому з врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід визначити іспитовий строк - 1рік.

Згідно ст.76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_2 під час іспитового строку слід покласти обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На думку суду, саме таке основне покарання у виді позбавлення волі, але з іспитовим строком, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити в основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, оскільки справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню; категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування, суд сприймає, як діяння, яке б вказувало на те, що саме у цій ситуації та обставинах, при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики, ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Враховуючи наведене, обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину та обставинам провадження, але й особі самого обвинуваченого, є обгрунтованим та буде відповідати меті покарання.

Судові витрати за проведення у даному кримінальному провадженні товарознавчих експертиз відшкодовано повністю.

Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, арешт на майно - не накладався.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування та судового розгляду не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_2 ст.75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком - 1 (один) рік.

Згідно п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України під час іспитового строку покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази:

- тример садовий марки «Expert Garden», який згідно постанови інспектора СД Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Витвицького В.Р. від 24.11.2020 року переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 , після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 .

- повітряний компресор марки «Werk ВМ-24/50», який згідно постанови інспектора СД Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Витвицького В.Р. від 24.11.2020 року переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 , після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 .

- бензопилу марки «STARKE», модель ST-GS45AS, яку згідно постанови старшого слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Гелембина А.І. від 17.12.2020 року передані на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 , після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 .

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 - в той самий строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Грещук Р.П.