Ухвала суду № 102781508, 26.01.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4371/21

Провадження № 1-кп/0203/451/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді – Черваньової Ю.М.,

при секретарі – Віліщук К.В.,

за участю прокурора – Бойка І.І.,

захисника – Маслія В.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041030000849 від 19.08.2021 року, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені у п.п 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час застосування та продовження останньому міри запобіжного заходу. Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому, він, розуміючи тяжкість майбутнього покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може переховуватися від суду. Також ОСОБА_1 , усвідомлює, що важливим доказом вчинення ним кримінального правопорушення є показання свідків, тому є всі підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може вмовлянням чи іншим способом незаконно впливати на свідків щодо зміни в подальшому ними свідчень по вищевказаному кримінальному провадженню, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, зазначив, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не має соціальних зв`язків, не працевлаштований, є підстави вважати, що є ризик вчинення ним кримінальних правопорушень задля прибутку.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою. Просили змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний період доби. При цьому просили врахувати стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, оскільки проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 з самого народження, а також його позитивну характеристику з місця проживання.

Вислухавши заявлені клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч 1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 183КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

20 серпня 2021 року ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, в подальшому запобіжний захід було двічі продовжено, востаннє – ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська 07 грудня 2021 року, якою строк дії запобіжного заходу визначено до 04 лютого 2022 року включно.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, у яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, яких дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

-тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Крім того, відповідно до п.47 рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 року у справі «Болдирєв проти України» викладені висновки про те, що, згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, зі спливом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення волі, і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою. На таку ж позицію ЄСПЛ вказував і в рішеннях у справах «Яблонський проти Польщі» та «І. А. проти Франції».

Відповідно до ч. 1 ст.177КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Під час розгляду заявлених клопотань щодо запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, та може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі.

Отже, враховуючи викладене, наявність постійного місця проживання обвинуваченого, наявність в нього родини, що свідчить про міцність соціальних зв`язків, позитивну характеристику обвинуваченого з місця проживання, та той факт, що обвинувачений тривалий час знаходиться під вартою, а саме з: 20.08.2021 року, на даний час провадження не розглянуто та потребує часу для розгляду, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який - домашній арешт.

При цьому суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя та може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177,178,311,369,372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт – задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 ,за винятком надання невідкладної медичної допомоги, строком на два місяця, тобто до 25 березня 2022 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_1 негайно звільнити з-під варти в залі суду та доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати орган поліції негайно поставити на облік особу, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Виконання ухвали покласти на ВП №7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Черваньова