Рішення № 10277907, 05.07.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2010 р.           Справа № 2/41. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго"

до 1. Відкритого акціонерного товариства "Хотинське АТП-17741"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

про розірвання договорів поруки

Головуючий суддя Скрипничук Iван Васильович

судді: Проскурняк Олег Георгійович

Швець Микола Васильович

Представники:

позивача - Шаховцева Т.В., довіреність від 25.05.2010 року

відповідача 1 - Гордієнко Т.В., довіреність від 25.05.2010 року

відповідача 2 - не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство “Арго”, с. Шилівці Хотинського району (код 22836526) звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Хотинське автотранспортне підприємство – 17741” м. Хотин (код 05461316) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” м. Київ (код 33104543) про розірвання договору поруки № 879_880/06/2007 від 11 червня 2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче-комерційне товариство “Арго” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг”, визначивши днем розірвання договору 01 жовтня 2009 року, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України; про розірвання договору поруки № 947_948/08/2007 від 07 серпня 2007 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним товариством “Арго” та товариством з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг”, визначивши днем розірвання договору 01.жовтня 2009 року, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України; про визнання недійсним пункту 9.1 договорів фінансового лізингу № 879/06/2007 та № 880/60/2007 від 11 червня 2007 року, а також договорів фінансового лізингу № 947/08/2007 та № 948/08/2007 від 07 серпня 2007 року, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю ”Ласка Лізинг” та Відкритим акціонерним товариством “Хотинське автотранспортне підприємство – 17741”.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги з посиланням на ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, відповідно до якої для розірвання вказаних договорів поруки є необхідні передумови, а саме:

– Під час укладення в 2007 році договорів поруки № 879_880/06/2007 та № 947_948/08/2007 сторони не могли передбачити настільки значного збільшення обмінного курсу долара США по відношенню до гривні. На той момент тенденція зміни валютних курсів була прямо протилежною, що знайшло своє вираження в пункті 7.1 договорів поруки, який містить гарантії для кредитора від зниження обмінного курсу долара США.

– Є очевидним, що зміна обставин (істотне збільшення курсу долара США) зумовлена причинами глобального економічного характеру, які Поручитель не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися.

– Виконання договорів поруки № 879_880/06/2007 та № 947_948/08/2007 за тих обставин, що склалися на 01 жовтня 2009 року, порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і нівелює економічний результат від надання Боржником Поручителю послуг по перевезенню вантажів, експедиторських та інших послуг, на що Поручитель розрахував при укладенні договорів поруки.

– Із суті договору або звичаїв ділового обороту прямо не випливає, що ризик настільки значної зміни валютного курсу несе Поручитель.

Відповідач 1 позовні вимоги не заперечує, оскільки виконання договорів поруки та фінансового лізингу на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені в статті 3 Цивільного кодексу України – принципу справедливості. Такі умови договорів фінансового лізингу є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду Боржника та Поручителя.

Ухвалою суду від 02.06.2010 року розгляд справи відкладено на 24.06.2010 року.

Відповідач 2 звернувся в суд з клопотанням про колегіальний розгляд справи, посилаючись на те, що даний спір підпадає під категорію складних.

Ухвалою суду від 24.06.2010 року розгляд справи відкладено на 05 липня 2010 року.

Відповідач 2 явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду.

Суд вважає, що не з’явлення у судове засідання представника відповідача 2. не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, що мають значення для справи, суд встановив:

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство “Арго” (Поручитель) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” (Кредитор) є сторонами договорів поруки № 879_880/06/2007 та № 947_948/08/2007 від 07 серпня 2007 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору поруки № 879_880/06/2007 Поручитель взяв на себе зобов’язання відповідати перед Кредитором за виконання Відкритим акціонерним товариством “Хотинське автотранспортне підприємство – 17741” (Боржник) його зобов’язань за договорами фінансового лізингу № 879/06/2007 та № 880/60/2007, які були укладені між кредитором та боржником 11 червня 2007 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору поруки № 947_948/08/2007 Поручитель взяв на себе зобов’язання відповідати перед Кредитором за виконання Боржником його зобов’язань за договорами фінансового лізингу № 947/08/2007 та № 948/08/2007, які були укладені між кредитором та Боржником 07 серпня 2007 року.

Решта умов договорів поруки № 879_880/06/2007 та № 947_948/08/2007, зокрема положення щодо обсягу відповідальності Поручителя, прав та обов’язків сторін, порядку виконання сторонами своїх зобов’язань, а також щодо умов припинення договору, є ідентичними.

Відповідно до пунктів 1.2 та 4.1 договорів поруки № 879_880/06/2007 та № 947_948/08/2007, у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником його зобов’язань за відповідним договором фінансового лізингу, зокрема зобов’язань щодо своєчасної сплати лізингових платежів, Кредитор набуває права вимагати погашення заборгованості, що виникла, у Боржника та Поручителя солідарно.

В свою чергу, відповідно до пункту 9.1 кожного з договорів фінансового лізингу № 879/06/2007, № 880/60/2007, № 947/08/2007 та № 948/08/2007, які були укладені між кредитором та Боржником, забезпеченням виконання зобов’язань Боржника за вказаними договорами є поручительство Поручителя.

Позивач вважає, що обставини, якими сторони у 2007 році керувалися при укладенні договорів поруки № 879_880/06/2007 та № 947_948/08/2007, станом на день подання цієї позовної заяви зазнали істотних змін, що є підставою для розірвання вказаних договорів поруки на підставі статті 652 Цивільного кодексу України, а також для визнання недійсним пункту 9.1 договорів фінансового лізингу № 879/06/2007, № 880/60/2007, № 947/08/2007 та № 948/08/2007.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, при укладені спірного договору позивачу були відомі усі умови договору та не існувало ніяких умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

Посилання позивача на те, що він не міг передбачити зміну курсу валют та те, що останній вважає цю обставину істотною обставиною для змінення договору, не можуть бути прийнятими до уваги з наступних підстав.

Також необхідно зазначити, що діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти – гривні.

Відповідно до ст. 36 Закону України “Про Національний банк України”, офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Поряд з цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 496 від 12.11.2003 року, визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про користування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, при укладенні цих договорів, позивач повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незамінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

Крім того, Позивач не звертався до Відповідача 2 з проханням укласти додаткові угоди до спірних договорів або основних договорів фінансового лізингу або внести зміни в частині розрахунків лізингових платежів. Позивачем не подано доказів того, що він здійснив всі заходи щодо усунення обставин, які спричинили зміну обставин. Отже, умова стосовно того, що позивач не міг усунути причини, які зумовили зміну обставинне можуть прийматися судом до уваги.

Суд погодився із запереченнями Відповідача 2, що розірвання спірних договорів порушить співвідношення майнових інтересів, яке буде полягати в тому, що ТОВ “Ласка Лізинг”, яке належним чином виконало свої зобов’язання за договором не отримає те, на що розраховувалось при укладенні договорів.

Також відповідач 2 має валютні зобов’язання перед своїми контрагентами і під час кризи він буде нести збитки із коливанням курсу гривні по відношенню до іноземних валют.

Узагальнюючи, суд вважає, що правових підстав для розірвання договорів поруки № 879_880/06/2007 та № 947_948/08/2007 немає. Як наслідок немає і підстав для визнання недійсним пункту 9.1 договорів фінансового лізингу № 879/06/2007 та № 880/60/2007 від 11 червня 2007 року, а також № 947/08/2007 та № 948/08/2007 від 07 серпня 2007 року, укладених з ТОВ “Ласка Лізинг” та ВАТ “Хотинське автотранспортне підприємство – 17741”.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Клопотання ТОВ “Ласка Лізинг” про колегіальний розгляд справи задовольнити.

2. У позові відмовити.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційному товариству “Арго” (інд. код 22836526) с. Шилівці Хотинського району довідку на повернення з державного бюджету державного мита в сумі 255 грн. як переплата.

Головуючий суддя                                         І.В. Скрипничук

суддя О.Г.Проскурняк

суддя М.В.Швець