Рішення № 10277891, 30.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №03-13/762

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Єфіменка В.В., з секретарем Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача –Соломаха В.М., за посадою, Щербатюк Б.А. за довіреністю, від відповідача –Ахмістов О.М., Поставничий Р.В., за довіреністю,

від ІІІ особи - Щербак М.І., Заїка В.М., Грищенко І.Д., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу за позовом закритого акціонерного товариства “Мехрембуд”, м. Черкаси

до відкритого акціонерного товариства “Азот”, м. Черкаси

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог –комунальне підприємство “Черкасиводоканал”, м. Черкаси

про стягнення 199 244 грн. 58 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство (далі - ЗАТ) “Мехрембуд” звернулось з позовом до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) “Азот” про стягнення 199244 грн. 58 коп. збитків завданих внаслідок аварії, яка сталася 08.04.2006 на каналізаційному колекторі глибокого залягання біля будівлі № 70 по вул. Чигиринській у м. Черкаси.

          В якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог залучено комунальне підприємство (далі - КП) “Черкасиводоканал”.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.04.2007 р. позовні вимоги задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача 190331 грн. 50 коп. збитків внаслідок аварії 08.04.2006 на каналізаційному колекторі в районі вул. Чигиринської,70 у м.Черкаси, а також стягнуто 1903 грн. 32 коп. мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.06.2007 р. рішення від 06.04.2007 залишено без змін.

Відповідач рішення суду повністю виконав, проте подав касаційну скаргу (т.2, а.с. 207; т.3, а.с. 9).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2008 касаційну скаргу ВАТ “Азот”задоволено частково –рішення господарського суду Черкаської області від 06.04.2007 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 13/762 скасовано, а справу передано на новий розгляд господарському суду Черкаської області.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали, вважаючи вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними.

Представники ІІІ особи заявили, що вина КП “Черкасиводоканал”в пошкодженні каналізаційного колектора відсутня.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

Напірний колектор стічних вод збудовано і прийнято в експлуатацію в період 1970-1975 рр. (т.3 а.с. 103-106).

24.03.1992 виконком Черкаської міської ради за № 96 прийняв рішення про передачу стічних вод з міських очисних споруд на очистку виробничому об’єднанню “Азот”(нині –ВАТ “Азот”) (т.1 а.с.107).

          20.05.2002 Фонд державного майна України наказом № 860 наказав регіональному відділенню Фонду державного майна України по Черкаській області безоплатно передати ВАТ “Азот”очисні споруди, які не увійшли до статутного фонду ВАТ “Азот”(т.1 а.с.108).

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”(далі - Закон), види господарської діяльності, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, які не включені до переліку видів господарської діяльності, встановленого ст.9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню. Очищення промислових стічних вод, що є кінцевою стадією в процесі виробництва мінеральних добрив та господарської діяльності з надання санітарної послуги у вигляді збирання і оброблення стічних вод не відносяться до випадків, передбачених ч.2. ст.2 Закону та не включені до переліку видів господарської діяльності, встановленого ст.9 Закону.

          Факт прийому-передачі очисних споруд до ВАТ “Азот”підтверджується актом прийому-передачі від 02.07.2002 (т.1, а.с.109-116).

          02.11.2005 за № 648-213 між ВАТ “Азот”і КП “Черкасиводоканал” укладено договір про надання послуг по очищенню стічних вод. Додатком № 4 до цього договору сторони підписали Акт розмежування належності трубопроводів, арматури та споруд на них (т.1 а.с.35-41) і затверджено схему колекторів (т.3, а.с.74) і (т.5, а.с.34-35).

          01.12.2003 між третьою особою і відповідачем узгоджено та затверджено Інструкцію по оперативному взаємозв’язку між ВАТ “Азот” і КП “Черкасиводоканал”(т.6 а.с. 57-62).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на протязі чотирьох років –це вже четверта аварія.

          Факти аварій 28 та 31 грудня 2001 р. і 01 січня 2002 р. підтверджуються також рішенням господарського суду від 24.04.2003 у справі № 09/731 за позовом ЗАТ “Мехрембуд” до ВАТ “Азот”про стягнення 33713,15 грн.

          З вищевказаного рішення вбачається, що відповідно до висновків Державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту "УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ" щодо причин ушкодження труби “HOBAS”(“Хобас”) на дільниці каналізаційного колектора по вул. Чигиринській в м. Черкаси, де мала місце попередня аварія, ВАТ “Азот”допускав грубі відхилення від Правил технічної експлуатації. Відповідач, як відповідальна особа за ліквідацію аварії, не забезпечив своєчасний відвід стічних вод перекачуванням в обхід пошкодженої дільниці або через аварійний випуск, що призвело до затоплення стічними водами території та будівель позивача. Відповідач ухилився від співробітництва по огляду території та ліквідації наслідків затоплення, тому позивач своїми силами та засобами провів ліквідацію наслідків аварії (т.2 а.с.240-241).

За наслідками аварій 2001 –2002 років "УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ" розробив робочий проект ремонту частини напірного стального колектора (т.3 а.с. 129-198) і на підставі аналізу техніко-екологічних показників запропонував такі варіанти його ремонту:

1) І варіант – ремонт напірного колектора протягуванням в існуючому сталевому трубопроводі труби “Хобас”меншого діаметра – є найбільш прийнятним. В грошовому відношенні цей варіант трохи дорогий, але тривалість його експлуатації складає 50 років, а тривалість ремонту всього 1,5 місяці. Тому до реалізації рекомендується перший варіант як найбільш надійний і довговічний в експлуатації.

2) ІІ варіант – ремонт напірного колектора із збереженням існуючих труб шляхом посилення їх новим металом і укладкою назад в траншею з поворотом на 180 градусів. Цей метод є самим трудоємким і неефективним, так як строк служби сталевої труби завершений і цей ремонт продовжить строк служби на невеликий період для можливості побудови нового напірного колектора (т.3 а.с. 146).

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що відповідач по суті вищенаведених рекомендацій не виконав, а приєднав до металевих труб склопластикову трубу фірми “Хобас”.

Факт аварії 08.04.2006 крім поданих сторонами доказів підтверджується також Протоколом № 15 засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Черкаської облдержадміністрації від 08 ківтня 2006 р., з якого вбачається, що 08 квітня 2006 р. 0 6.30 в м. Черкаси, вул. Чигиринська,70, в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради (в 150 м від залізничного переїзду) на дільниці від камери переключення до очисних споруд ВАТ “Азот” стався порив каналізаційного колектора діаметром 1000 мм. Внаслідок пориву мав місце вилив неочищених стічних вод на прилеглу територію (т.1 а.с. 156-159; т.5, а.с. 38-42; а.с. 60-62).

          Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, в 2002-2003 роках монтаж труби фірми “Хобас” на напірному колекторі (що став аварійним 08.04.2006) виконувались силами ВАТ “Азот”, а ремонт труби виконувало ЗАТ “Стройсервіс”.

          Документи на придбання труби “Хобас” та про її якість і параметри у ВАТ “Азот”відсутні. Документи на установку та монтаж труби “Хобас”та її ремонт на аварійній дільниці ЗАТ “Стройсервіс” були знищені ВАТ “Азот” у 2007 році (т.5 а.с. 52-59).

          У відповідності з вимогами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Оцінюючи подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що напірний каналізаційний колектор, який проходить по вул. Чигиринській і зокрема біля будівлі № 70 (місцезнаходження позивача) – є джерелом підвищеної небезпеки – як для навколишнього середовища, так і для мешканців м. Черкаси та працівників підприємств розташованих в районі вулиці Чигиринської.

          На думку суду ВАТ “Азот”як володілець джерела підвищеної небезпеки при ліквідації аварій 2001 –2002 років мав би неухильно виконувати, як рекомендації "УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ", так і вимоги нормативно-правових актів, що регламентують прийняття в експлуатацію об’єктів каналізації після їх капітального ремонту і використання цих об’єктів для прийняття та відведення стічних вод.

          Водокористування і водовідведення комунальними та відомчими водопроводами і каналізаціями, взаємовідносини між підприємствами, які експлуатують водопровідно-каналізаційні системи, та їх абонентами на території України на час аварії 08.04.2006 регламентувались Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення (далі - Правила користування), затверджені наказом Держкомітету по житлово-комунальному господарству України № 65 від 01.07.1994.

Правила користування містять, зокрема такі положення:

1.5. Водоканал обслуговує лише ті вуличні, квартальні та дворові водопровідні й каналізаційні мережі, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі.

1.18. Каналізаційна мережа, що перебуває на балансі та території абонента, називається відомчою каналізаційною мережею і обслуговується відомствами, підприємствами, яким вона належить.

17.7. Абонент несе відповідальність за цілісність:

- каналізаційного колектора або магістралі, що проходить по його території;

17.10. При затопленнях, викликаних неправильною експлуатацією абонентом санітарно-технічних приладів, арматури, трубопроводів, ревізій, установлених на дворових та домових каналізаційних мережах абонента, відповідальність за заподіяні цим матеріальні збитки несе абонент.

Порядок технічної експлуатації мереж і споруд комунальних та відомчих систем водопостачання і каналізації на час аварії було визначено Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України (далі – Правила технічної експлуатації), які затверджені наказом Держкомітету України по житловому господарству № 30 від 05.07.1996.

Правила технічної експлуатації містять, зокрема такі положення:

Водоканал - підприємство, яке видобуває, очищує і подає в населений пункт питну воду, експлуатує зовнішні мережі і споруди водопостачання і каналізації населеного пункту та споруди для очищення стічних вод.

Водокористування - використання водних об'єктів для задоволення потреб населення і народного господарства.

Водопостачання - подача води певної якості споживачам.

Водопровід - комплекс споруд для видобування, очищення і подачі води певної якості споживачам.

Водоспоживач - юридична або фізична особа, яка здійснює водоспоживання.

Каналізація - сукупність заходів, споруд, що забезпечують приймання, очищення і відведення стічних вод з території населеного пункту, включаючи ліквідацію чи утилізацію осаду стічних вод.

Ремонт капітальний - комплекс технічних заходів і будівельно-монтажних робіт, спрямованих на відновлення або заміну зношених конструкцій, деталей, устаткування, споруд або трубопроводів.

Система планово-попереджувального ремонту (ППР) - сукупність організаційних і технічних заходів щодо нагляду і усіх видів ремонту трубопроводів, споруд і устаткування на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, які проводяться періодично за заздалегідь складеним планом.

1.2. Правила є обов'язковими для всіх виробничих підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (надалі - виробник), комбінатів комунальних підприємств або інших організацій, що експлуатують системи водопостачання та каналізації населених пунктів України, незалежно від їх відомчої належності та форми власності.

2.5. Відповідальність за виконання правил технічної експлуатації

2.5.1. Знання і виконання цих Правил в обсязі, який необхідний для даної посади, є обов'язковими для всіх працівників водоканалу.

2.5.2. Працівники, які порушили ці Правила, несуть відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

2.5.3. Аварії, брак і порушення в роботі споруд, комунікацій, устаткування ретельно розслідуються для встановлення причин і винних осіб.

Обов'язково розслідуються усі випадки псування і несправності споруд і устаткування, які мали місце в період пускових випробувань до їх приймання в експлуатацію.

2.5.4. За аварії і брак в роботі несуть відповідальність:

працівники, які безпосередньо обслуговують споруди, комунікації, устаткування, - за аварію і брак, які виникли з їх вини, а також за некваліфіковані дії під час ліквідації аварії на їхній ділянці;

працівники, що проводили ремонт устаткування, - за аварію і брак, які виникли через низьку якість ремонту, а інженерно-технічні працівники - за аварії і брак в роботі через невчасне проведення ремонту з їх вини;

начальники та інженерно-технічні працівники виробничих підрозділів, підприємств, служб - за аварії і брак, які виникли з їх вини чи з вини їхніх підлеглих;

керівник водоканалу і головний інженер - за аварії, які виникли на підприємстві, за невідповідність якості питної води вимогам ГОСТу 2874-82, аварійне обмеження водопостачання споживачів, невідповідність якості очищених стічних вод проектним показникам тощо.

За відсутність дозволу на спецводокористування та затверджених нормативів ГДС, за невчасне виконання заходів щодо досягнення ГДС та умов дозволу на спецводокористування, а також видачу технічних умов на підключення до перевантажених очисних споруд відповідальність несуть керівник і головний інженер.

2.5.5. За неоповіщення чи невчасне оповіщення місцевих органів державного санітарного нагляду і державного пожежного нагляду, а також територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності про аварії на мережах і в системах водопостачання і каналізації згідно з п. 2.1.11 цих Правил відповідальність несе керівництво водоканалу чи працівники, на яких цю функцію покладено наказом по підприємству.

2.5.6. Керівник водоканалу повинен пред'являти постачальникам акти-рекламації на кожний випадок пошкодження устаткування, механізмів, трубопроводів, які виникли з вини заводів-виготівників, проектних або будівельно-монтажних організацій.

2.6. Технічна документація

2.6.1. Для експлуатації і оперативного технічного управління роботою системи водопостачання і каналізації необхідно забезпечити постійне зберігання в комплектному вигляді технічної, експлуатаційної і виконавчої документації, а також матеріалів інвентаризації та паспортизації.

2.6.2. Оригінали документів повинні зберігатися в архіві водоканалу або підвідомчих підрозділів.

2.6.3. В підрозділах і службах водоканалу повинні зберігатися копії документів, необхідних для повсякденного використання під час експлуатації споруд, устаткування і комунікацій.

2.6.4. Працівники технічного відділу і підрозділів виробника зобов'язані вчасно вносити в документацію зміни конструкцій, схем і умов експлуатації споруд, устаткування і комунікацій.

Зміни вносять одразу після оформлення актів приймання і пуску в експлуатацію споруд і устаткування, що реконструювалися.

2.6.5. Вся документація (схеми і креслення) і внесені до неї зміни повинні оформлюватися згідно з чинною інструкцією із складання, оформлення і зберігання креслень.

2.6.6. Постійному зберіганню в архіві водоканалу підлягають:

повні комплекти затверджених проектів на будівництво (реконструкцію) систем водопостачання та водовідведення з усіма додатками, в т. ч.проекти зон санітарної охорони;

робочі креслення і виконавча документація на будівництво (реконструкцію) будинків, споруд, устаткування, комунікацій і т. ін.;

оперативні схеми систем водопостачання і каналізації міста чи його районів з розташуванням всіх споруд, основних комунікацій, засобів регулювання, автоматизації і диспетчеризації в масштабі 1:5000 (1:10000). На схемі повинна бути сітка з вказівкою номерів планшетів;

планшети в масштабі 1:2000, зроблені на геодезичній підоснові тушшю, розміром 50 х 50 см (1 км кв.).

на планшетах повинні бути нанесені усі будівлі, підземні комунікації та споруди на них.

На комунікаціях систем водопостачання та каналізації повинні вказуватися діаметр, довжина, матеріал та рік прокладання труб; повне обладнання і номери колодязів (камер) з геодезичними відмітками грунту, труби чи лотка; пожежні гідранти; аварійні випуски; абонентські приєднання та їх реєстраційні номери;

акти приймання споруд, комунікацій і обладнання в експлуатацію з долученням таких документів:

1) актів на заховані роботи на устрій фундаментів, упорів, ущільнення грунту, ізоляції та т. ін.;

2) сертифікатів і паспортів на труби, обладнання, конструкції чи документів, що їх замінюють;

3) відомостей випробувань бетонних кубиків на міцність, якщо застосовувався товарний бетон;

4) актів санітарної обробки магістралей і споруд;

5) зварювальної стрічки з вказівкою прізвища зварника і номера його посвідчення;

6) актів гідравлічних випробувань комунікацій і споруд на міцність та герметичність;

7) актів про ефект дії випусків;

8) виконавчих креслень, погоджених з управлінням (відділом) підземних споруд та іншими зацікавленими організаціями;

9) відомостей порушень (відступів), погоджених з проектною організацією, замовником та іншими зацікавленими організаціями;

10) відомостей недоробок і строків їх ліквідації;

11) гарантійних паспортів будівельної організації на об'єкт із зазначенням строку відповідальності будівельної організації за заховані дефекти;

12) журналу виконання робіт;

дозволи на спецводокористування та ГДС;

акти відведення ділянок під споруди водопроводу і каналізації;

повний комплект паспортів та інструкцій заводів-виготівників на устаткування, агрегати, механізми, контрольно-вимірювальні прилади, що перебувають в експлуатації;

повний комплект технічних паспортів (карт) на споруди, устаткування, комунікації, агрегати, підйомно-транспортне устаткування і т.ін.

Паспорт (карта) виробу повинен містити:

1) найменування заводу-виготівника і рік виготовлення виробу;

2) заводський та інвентарний (місцевий) номери;

3) рік початку експлуатації;

4) групу та шифр за номенклатурою основних фондів, затвердженою Міністерством статистики України;

5) технічну характеристику, розроблену на основі даних заводу-виготівника;

6) акти заводських випробувань;

7) дані експлуатаційних випробувань;

8) акти і дані ревізії та ремонту, а також протоколи післяремонтних випробувань;

9) акти аварій і аналіз їх причин;

10) дані технічної статистики про час роботи агрегату і т. ін.;

11) монтажні схеми устаткування;

12) монтажні схеми автоматизації агрегату;

13) перелік запасних частин;

14) величини бічних і вертикальних зазорів у підшипниках, а також зазорів в ущільнюючих кільцях і втулках;

15) дані про балансову вартість;

річні технічні звіти з експлуатації системи водопостачання та каналізації в цілому і окремих споруд;

державні стандарти, технічні умови та інші нормативні та керівні документи, що регламентують правила проектування, будівництва, експлуатації та користування системами водопостачання і каналізації;

повний комплект посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці, експлуатації та ліквідації аварії.

2.9.3. Огляди споруд і устаткування повинні проводитись періодично, за затвердженим керівництвом календарним планом.

2.9.4. На основі даних цих оглядів і профілактичного обслуговування складаються дефектні відомості, розробляється проектно-кошторисна документація і проводяться поточний і капітальний ремонти.

2.9.5. Дефектну відомість і журнал оглядів і ремонтів устаткування, споруд та будівель складають за формами, наведеними в табл. 2.1 і 2.2 Положення про проведення планово-попереджувального ремонту на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства (1990) і Положення про проведення планово-попереджувального ремонту промислових будівель та споруд.

Чинність цих Положень стосовно вказаних в них міжремонтних строків не поширюється на споруди, розташовані в районах підвищеної сейсмічності, з просадними грунтами та на територіях гірничних виробок.

6.2.1. Приймання в експлуатацію побудованих чи реконструйованих очисних споруд здійснюється згідно з СНиП 3.05.04-85 та СНиП 3.05.01-85.

Перед пуском очисних споруд в експлуатацію з подачею питної води споживачам проводиться їх пробний пуск та експлуатація.

6.2.4. Пробну експлуатацію очисних споруд проводять у режимі, передбаченому проектом (за витратою та технологією очищення води). У процесі пробної експлуатації перевіряють працездатність всіх очисних споруд, їх елементів, комунікацій, запірно-розподільного та контрольно-вимірювального обладнання.

Тривалість пробної експлуатації визначають залежно від часу досягнення якості води, що відповідає вимогам ГОСТу 2874-82. Подача води споживачам в період пробної експлуатації не допускається.

12.2. Нагляд за станом каналізаційної мережі

12.2.1. Технічне обслуговування мережі передбачає зовнішній і внутрішній (технічний) огляди мережі і споруд на ній: дюкерних і з'єднувальних камер, колодязів, напірних і самоплинних трубопроводів (колекторів), аварійних випусків, естакад і водопропускних труб під каналізаційними трубопроводами тощо.

12.2.2. Зовнішній огляд мереж виконують не рідше одного разу на місяць шляхом обходу трас ліній мережі і огляду зовнішнього стану пристроїв і споруд мережі.

При зовнішньому огляді опускання людей в колодязі не дозволяється.

12.2.3. Під час обходів і оглядів трас ліній мережі перевіряють:

стан координатних табличок;

зовнішній стан колодязів, наявність кришок, цілісність люків, кришок, горловин, скоб і драбин шляхом відчинення кришок колодязів з їх очищенням;

ступінь наповнення труб, наявність підпору (затоплень), засмічень та інших порушень, які видно з поверхні землі;

присутність газів у колодязях (за показаннями приладів або за запахом);

наявність просідання грунту на трасі ліній або поблизу колодязів;

наявність завалів на трасі мережі і на колодязях, розриття по трасі, а також недозволених робіт з улаштування приєднань до мережі;

наявність скиду поверхневих або інших вод до каналізаційної мережі.

12.3. Поточний і капітальний ремонти. Ліквідація аварій

12.3.1. На підставі даних зовнішнього і технічного оглядів каналізаційної мережі складають дефектні відомості, розробляють проектно-кошторисну документацію і проводять поточний і капітальний ремонти.

12.3.2. До поточного ремонту мереж входять:

профілактичні заходи: промивання і прочищення ліній, очищення колодязів (камер) від забруднень тощо;

ремонтні роботи: заміна люків, верхніх і нижніх кришок, встановлення скоб, заміна драбин, ремонт горловин колодязів, піднімання і опускання люків, обслуговування і регулювання засувок, вантузів, шиберів тощо

12.3.9. До капітального ремонту мережі належать роботи із:

спорудження нових або повної чи часткової реконструкції колодязів (камер);

перекладки окремих ділянок ліній з повною чи частковою заміною труб;

заміни засувок, шиберів, вантузів або їх зношених частин;

ремонту окремих споруд, пристроїв, устаткування.

12.3.10. Роботи з капітального ремонту, як правило, повинні виконуватися згідно з проектно-кошторисною документацією спеціалізованими будівельними організаціями. Для виконання нескладних робіт можуть залучатися працівники служби експлуатації.

Склад і кваліфікація робітників для проведення капітального ремонту повинні бути визначені в проекті виконання робіт.

12.3.11. Аваріями на каналізаційних мережах вважаються раптові руйнування або закупорення труб і споруд на мережі, які призводять до припинення відведення стічних вод і підтоплення (з виливом стічних вод на поверхню) і викликають необхідність розкопування трубопроводу.

12.3.12. Аварії на мережах і місцеві підтоплення, викликані засміченням труб, які перешкоджають нормальній експлуатації мережі, підлягають негайній ліквідації.

12.3.13. У разі виникнення аварії або підтоплення на мережі необхідно вжити термінових заходів для забезпечення:

відведення стічних вод перекачуванням в обхід пошкодженої ділянки або через аварійний випуск з повідомленням про це місцевим органам державного санітарного нагляду, а також органам Мінекобезпеки України;

відключення пошкодженої ділянки, а також мережі підвальних приміщень будинків, які перебувають під загрозою затоплення, шляхом закриття засувок або встановлення пробок.

12.3.14. Роботи з аварійного ремонту на каналізаційній мережі виконують аварійно-ремонтні бригади або експлуатаційний персонал служби мережі залежно від структури водоканалу.

12.3.15. Аварії та випадки підтоплення реєструються у спеціальному журналі. Про них негайно повідомляють органи державного санітарного нагляду, а при виливах стічних вод у водойми територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності.

12.5. Нагляд за будівництвом і прийманням в експлуатацію

12.5.1. Технічний нагляд за будівництвом здійснюють незалежно від вартості об'єкта. Для проведення нагляду в кошторисі на будівництво передбачаються відповідні кошти.

12.5.2. Представник водоканалу, який здійснює технічний нагляд, має право і зобов'язаний:

припинити роботи і вимагати переробки у разі виявлення дефектів, низької якості робіт, відхилень від проекту та технічних умов;

вносити зміни до проекту за узгодженням з проектною організацією, замовником та інстанцією, яка затвердила проект;

брати участь у приймальних комісіях;

брати участь у прийманні захованих робіт.

12.5.3. Прийманню в експлуатацію підлягають колектори і каналізаційні мережі, які можна приєднати до діючої системи і нормально експлуатувати. Для приймання в експлуатацію споруджених ділянок згідно із СНиП 3.05.04-85 призначають Державну або робочу приймальну комісію.

12.5.4. Будівельна організація повинна представити приймальній комісії документи згідно з переліком п. 2.6.6 цих Правил.

12.5.5. Приймальна комісія перевіряє відповідність документів натурі шляхом оглядів, обмірювання, контрольного шурфування, нівелювання та опитування осіб, які здійснювали будівництво і технічний нагляд. Після закінчення роботи комісії акт приймання з усіма матеріалами передається до водоканалу.

12.5.6. Перед здачею трубопроводу комісії представники технічного нагляду, будівельної організації і замовника оглядають його. Огляду підлягають усі камери і колодязі, випуски і водостоки. Під час обходу траси встановлюють виконання робіт з благоустрою, необхідного для експлуатації.

Перед здачею в експлуатацію трубопроводів діаметром 900 мм і більше представники будівельної організації та технічного нагляду оглядають труби зсередини, проходячи по них.

12.5.7. Приймання каналізаційної мережі супроводжується інструментальною перевіркою відміток лотків у колодязях (нівелюванням) і прямолінійності ділянок (за допомогою дзеркала). У трубопроводі круглого перерізу відображення в дзеркалі повинно мати правильну форму. Відхилення від форми кола по горизонталі допускається не більш ніж на 1/4 діаметра, але не більше ніж на 50 мм в кожний бік, по вертикалі відхилення не допускається.

12.5.8. Збудований трубопровід піддають гідравлічному випробуванню на герметичність згідно із СНиП 3.05.04-85.

12.6.1. Служба експлуатації каналізаційних мереж повинна мати і зберігати додатково до вимог п. 2.6 цих Правил таку технічну документацію:

виконавчі креслення усіх підземних мереж і споруд каналізації з координатною прив'язкою;

звіт інженерно-геологічної розвідки;

плани ліквідації аварій на колекторах і книгу ознайомлення з ними відповідних працівників;

акти комісій з розслідування аварій;

графіки оглядів каналізаційних мереж;

акти технічних оглядів;

графіки виконання поточних і планово-попереджувальних ремонтів;

проекти виконання робіт з капітального ремонту мережі;

акти захованих робіт;

книгу розпоряджень з відмітками про їх виконання;

паспорти водного господарства або екологічні паспорти підприємств з даними про склад водопровідно-каналізаційних споруд і мереж абонента, кількість і якісний склад стічних вод, режими їх надходження в комунальну каналізацію тощо.

13.2.1. Приймання в експлуатацію збудованих або реконструйованих очисних споруд здійснюється згідно із СНиП 3.05.04-85.

13.2.2. Споруди, що підлягають прийманню в експлуатацію, повинні бути виконані за затвердженим проектом з дотриманням всіх вимог, встановлених Будівельними нормами та правилами, технічними умовами та іншими нормативними документами.

13.2.3. Пуску очисних споруд каналізації в експлуатацію повинна передувати їх пробна експлуатація.

Пуск в експлуатацію споруд біологічної очистки проводять при гарантованій температурі стічних вод не нижче 12° C.

          Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, що діяли станом на 08.04.2006 (далі –Правила приймання стічних вод), затверджених наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, містять зокрема такі положення:

1.2. Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

В судовому засіданні представники позивача і третьої особи наголошували, що причиною аварії, яка сталася на каналізаційному колекторі 08.04.2006р., стало невиконання відповідачем рекомендацій Державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту „УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ".

Так, після аналогічної аварії на колекторі, що сталася у 2003р., ДНДІ “УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ”надав Відповідачу висновки по причинам аварії та рекомендації по відновленню зруйнованої труби „НОВАS".

Відповідно до вищевказаних рекомендацій, при відновленні зруйнованого колектора відповідач мав виконати наступні роботи:

- замінити розущільнений грунт основи;

- втрамбувати в грунт щебінь фракцією 20-40 мм наскільки можливо;

- влаштувати основу із щебеню фракцією 5-Ю мм або з гран відсіву;

- виконати зворотну засипку місцевим грунтом із ступенем ущільнення 0,95 на 300 мм. вище поверхні труби, та інш.

Також, відповідно до рекомендацій, ввід в експлуатацію напірного колектора був можливим лише після комплектації ГКНС-2 необхідними приладами, арматурою, приведенням насосних агрегатів в стан можливої сумісної ступінчатої роботи насосів, розробки робочої інструкції по безпечній сумісній роботі ГКНС-2 та ГКНС-1 і всіма напірними трубопроводами.

Відповідач рекомендації ДНДІ “УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ” проігнорував, перелічені у Правилах технічної експлуатації вимоги –не виконав. Відновлення зруйнованої труби „НОВАS" відповідач проводив власними силами, не залучивши при цьому спеціалізовану організацію і не погодивши проект з виробником труб.

Позивач стверджує, що саме грубі технологічні порушення, допущені відповідачем під час ремонту пошкодженої ділянки колектора у 2003 році, стали причиною повторного пориву на тій самій ділянці у 2006 році.

На підтвердження вищезазначеного, позивач вказує:

Пориви 2003 та 2006 років відбулися на ділянці колектора, на якій були встановлені труби –“НОВАS”. Роботи по прокладці вказаних труб проводив Відповідач.

Поряд із трубою „НОВАS", по вул. Чигиринській пролягає ще два напірних каналізаційних колектори старого зразка, які находяться в експлуатації з 1975р.

Не дивлячись на те, що вказані колектори мають значний рівень зношення, у порівнянні із новою трубою „НОВАS", вони жодного разу не виходили з ладу внаслідок так званого гідроудару. Той факт, що вказані сусідні колектори експлуатуються в тому ж режимі, що і ділянка колектора на якій сталися пориви) відповідач не оспорює.

Як висновок, причиною систематичних пошкоджень труби „НОВАS ", на ділянці напірного колектора по вул. Чигиринській,70, являється порушення технологічних вимог при її капітальному ремонті. Всі роботи по прокладенню труби „НОВАS" проводились відповідачем, а ВАТ „Азот" не являється спеціалізованою організацією, яка може кваліфіковано виконувати роботи такого характеру у відповідності з вимогами Правил технічної експлуатації.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області 24.11.2008 за № 01-07/1053 повідомила, що Черкаська адміністрація 05 серпня 2005 року видавала ліцензію серії АБ за № 222001 ВАТ “Азот”на будівельну діяльність, в тому числі по розділам:

-          1.00.00 інженерні вишукування за класами;

-          2.00.00 проектні роботи, тому монтаж конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем самопливних та напірних магістральних колекторів ця організація виконувати не має права (т.4, а.с. 20).

В судовому засіданні третя особа подала клопотання, щоб відповідач надав до суду документи, на підставі яких можна було б робити висновки по причинам пориву колектора у 2006 році, а саме:

- сертифікати на трубу “Хобас”;

- відомості про виконавців робіт (наявність у них відповідних ліцензій);

- погоджену із виробником проектну документацію по відновленню труби “Хобас”;

- акт випробування труби "Хобас";

- акти виконаних робіт по прокладенню труби "Хобас";

- акти на приховані роботи при прокладенні труби "Хобас".

Жодного із перелічених документів відповідач не надав, що на думку суду вказує на допущені відповідачем порушення вищеназваних Правил при відновленні колектора у 2003 р. і як наслідок - аварія 08.04.2006.

Натомість, відповідач надав документи, які не можна визнати належними доказами та покласти їх в основу судового рішення:

- локальний кошторис по ремонту напірного колектора ДУ-1000 складений на 07.02.2002 р. без акта виконаних робіт;

- висновки односторонньої комісії відповідача по причинам аварії та ін.

Відповідач не надав суду доказів того, що під час ліквідації попередніх аварій 2001-2003 р.р. посадові особи та спеціалісти відповідача виконали вимоги Правил технічної експлуатації системи водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству наказом № 30 від 05.07.1995.

За таких обставин, суд під час розгляду справи прийшов до висновку, що для повного, об’єктивного і всебічного розгляду справи необхідні спеціальні знання і в порядку ст.41 ГПК України неодноразово призначав комплексну судову будівельно-гідротехнічну експертизу.

Оскільки ініціатором перегляду раніше прийнятих судових рішень є ВАТ «Азот», оплату за проведення експертизи суд поклав на ВАТ «Азот».

За повідомленням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ці установи не змогли виконати вищеназвану експертизу, а тому враховуючи повідомлення МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ України від 09.09.2009 № 5512-0-32-09-36 про те, що відповідно до ч. 4 ст.7 Закону України «Про судову експертизу»для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань (т.5, а.с.102-104; 122; 149; 152-156) та за результатами розгляду у судовому засіданні вищеназваних повідомлень, суд прийшов до висновку про необхідність призначення комплексної судової будівельно-гідротехнічної експертизи, яку доручив експертам Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства (НДКТІМГ) (03035, м.Київ, вул.Урицького,35).

Враховуючи, що Український державний науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут «УКРДНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ»з 2002 року вже робив дослідження та робочий проект напірного каналізаційного колектора для ВАТ «Азот», і, це могло вплинути на об’єктивність та неупередженість висновків, тому з метою усунення сумнівів сторін в об’єктивності висновків експертів суд визнав неможливим залучення Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «УКРДНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ» для проведення експертизи (т.5 а.с.70).

Розпочинаючи експертні дослідження спеціалісти ДП «НДКТІМГ»прийшли до висновку, що необхідно одержати від ВАТ «Азот»наступну додаткову інформацію:

-          Копію ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, що була чинною станом на 8.04.06 р.

-          Технологічну схему напірних колекторів від ГНС-1 та ГНС-2 до майданчика КОС ВАТ «Азот»з обов'язковим зазначенням діаметрів трубопроводів, перемичок між колекторами, технічних характеристик арматури (засувок, клапанів гідроудару вантузів тощо).

-          Характеристику додаткових підключень до напірних колекторів (місце підключення, кількість і графік подачі стічних вод, діаметр підключеного колектору).

-          Технологічний регламент на напірні колектори і каналізаційну насосну станцію перекачування стічних вод (КНС ВАТ «Азот») або частина регламенту системи водовідведення, що стосується напірних колекторів та насосної станції.

-          Технологічну частину проекту будівництва напірних колекторів та їх підключення до насосних станцій.

-          Схему і характеристику приладів вимірювання продуктивності і тиску на напірних трубопроводах та насосній станції.

-          Проектно-кошторисну документацію на заміну трубопроводів на склопластикові з технічними розрахунками діаметрів трубопроводів.

-          Документи, які підтверджують, якою організацією і в якому порядку проводились роботи з перекладки вказаних труб.

-          Паспорт або сертифікат на склопластикові труби «Хобас», використані в напірному колекторі.

-          Акти на скриті роботи на ділянці перекладання колекторів; акти випробувань технологічної ділянки; акти випробувань труб.

-          Характеристику роботи КНС ВАТ «Азот», технологічний регламент експлуатації (або відповідна частина технологічному регламенту).

-          Характеристику режимів експлуатації КНС ВАТ «Азот»в нормальному режимі роботи (які насоси працювали, погодинна зміна витрат і тисків з 0.00 до 12.00).

-          Характеристику режимів експлуатації КНС ВАТ «Азот»з 1.04.06 по 12.04.06 (які насоси працювали, погодинна зміна витрат і тисків кожного дня з 0.00 до 12.00).

-          Виписки з журналів експлуатації з показаннями контрольно-вимірювальних приладів з 1.04.06 по 12.04.06.

-          Висновки сертифікаційної лабораторії про характер ушкоджень труби в місці аварії. Фотографії трубопроводу в місці пориву.

-          Документи, що підтверджують, якою організацією і в якому порядку проводились роботи з ремонту напірного колектору.

-          Рекомендації ДНДІ «Укрводоканалпроект»щодо ліквідації аварії на трубопроводах «Хобас», яка сталась у 2003 р., а також перелік заходів, які були здійснені відповідно до цих рекомендацій (т.6, а.с. 3-4).

Експертна установа і суд неодноразово вимагали від ВАТ «Азот»надати документи, які відповідач був зобов’язаний мати і зберігати відповідно до вищеназваних Правил та здійснити авансування оплати експертних досліджень.

Відповідач вимог суду та експертів повністю не виконав і тільки повідомив, що ВАТ «Азот»не проводить господарської діяльності з централізованого водовідведення, а лише:

-          очищує промислові стічні води, що є кінцевою стадією в процесі виробництва ВАТ «Азот»мінеральних добрив: капролактаму, аміаку, іонообмінних смол. Очисні споруди ВАТ «Азот»передбачені технологічною схемою виробництва мінеральних добрив та є невід’ємною частиною технологічного процесу підприємства ВАТ «Азот»;

-          в зв’язку з аварійним станом міських очисних споруд м. Черкаси, у відповідності до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.03.1992 та на підставі щорічних договорів з КП «Черкасиводоканал», ВАТ «Азот»надає КП «Черкасиводоканал»санітарну послугу у вигляді приймання стічних вод, що поступають від КП «Черкасиводоканал»та очищення їх від забруднення з наступним скидом у водоймище.

          Відповідач зокрема, подав суду пояснювальну записку робочого проекту ремонту трубопроводу діаметром 1000 мм, довжиною 1400 м з просуванням труб фірми «Хобас»в існуючому стальному трубопроводі ДУ 1000, а не проектно-кошторисну документацію виготовлену та затверджену у встановленому порядку.

          Документів передбачених п.2.6.6 та п.12.6.1 Правил технічної експлуатації (т.4, а.с. 34,58) ВАТ «Азот» ні експертам ні суду не надав.

          Відповідач зазначив, що монтаж трубопроводу ВАТ «Азот» виконував власними силами. Фотографії не збереглися, висновку лабораторії не було.

          Суд приходить до висновку, що за вищевикладених обставин на відповідача покладений тягар доказування того, що він в установленому порядку прийняв всі необхідні міри по недопущенню аварії, ліквідації її наслідків і в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Однак відповідач самоусунувся від доказування та участі експертів у вирішенні спору.

З’ясовуючи розмір збитків, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання розумної та справедливої компенсації внаслідок аварії каналізаційного колектора і неможливості тривалий час використовувати майно товариства для здійснення статутної діяльності.

Позивачем були надані докази про понесені ним збитки та їх розмір, у відповідності до ст. 33 ГПК України та ст. 22 ЦК України, а також про додаткові витрати для відновлення попереднього становища підприємства, які неодноразово досліджувались судом у судових засіданнях за участю представників сторін (т.1 а.с. 10-29; 71-104; 131-160; т.2 а.с. 9-22; 39-41; 44).

          Посилання відповідача на виконання ним робіт по відновленню становища до аварії на підприємстві позивача не підтверджено належними доказами. Надані шляхові листи та листи обліку моторесурсу тракторів не містять відомостей про прийняття виконаних робіт позивачем. З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконував роботи по зачищенню доріг загального використання, розчищенню доступу до місця аварії –по вул. Чигиринській в м. Черкаси, але не на території ЗАТ “Мехрембуд”.

          Заперечення відповідача стосовно відновлення технічного стану автомобілів, що не належать ЗАТ “Мехрембуд”не охоплюється предметом спору. Автомобілі та техніка (механізми, станки, в тому числі електродвигуни в обладнанні та зварювальні трансформатори) знаходилась на законних підставах на території ЗАТ “Мехрембуд”і володілець - нарівні з власником майна - вправі вимагати усунення наслідків затоплення майна.

          Відповідач не є стороною договору оренди рухомого майна і не довів в належний спосіб, яке його право порушено при наявних позадоговірних відносинах. Він не позбавлений права оспорити договори найму (оренди) майна в окремому позовному провадженні.

Посилання відповідача на неправильне оформлення актів виконаних робіт по усуненню наслідків аварії та невідповідність форм КБ-2 та КБ-3 вимогам СНІП (ДБН) –не приймається судом до уваги, оскільки вимоги СНІП (ДБН) поширюються лише на відносини підряду (капітального будівництва), планових робіт, а не усунення наслідків аварій, стихійного лиха тощо. Суд враховує, що договори підряду на виконання робіт на території позивача після 8 квітня 2006 року укладені вимушено – для усунення наслідків аварії на каналізаційному колекторі відповідача і повністю відповідають меті – відновлення становища підприємства до аварії.

          Твердження відповідача про відсутність у нього належних первинних бухгалтерських документів для оплати вимог позивача про відшкодування збитків спростовується зібраними доказами. Позивач довів у судовому засіданні, що відповідач достеменно знав про спричинення збитків як позивачу, так і іншим підприємствам, своєчасно отримав необхідні документи, приймав участь в роботі комісій, в тому числі і за участю представників органів місцевого самоврядування та облдержадміністрації, але не вчинив ніяких дій спрямованих на зменшення чи відвернення збитків та не відновив попереднє становище позивача. Представлені позивачем первинні облікові та фінансово-бухгалтерські документи в належний спосіб відповідачем не спростовані.

Суд також враховує підтвердження завдання збитків позивачу висновком міжвідомчої комісії (т.1; а.с.10-12).

Твердження відповідача стосовно відсутності повноважень у представника Шевченка М.О. діяти від імені позивача під час ліквідації аварії спростоване в судовому засіданні особистою заявою голови правління Соломахи В.М. про подальше схвалення юридичною особою дій Шевченка, вчинених на користь ЗАТ «Мехрембуд» - відповідно до вимог ст.241 ЦК України. На думку позивача, таке схвалення не потребує укладення договору доручення чи надання довіреності на вчинення дій.

          Встановлення вартості робіт слід розглядати як істотну умову договору за наявності договірних відносин. Суд не може втручатися у встановлення цін на ринку послуг з підстав, викладених в п.1 ст.12 ГПК України. Відповідач не є стороною договорів на усунення наслідків затоплення підприємства позивача.

          Суд враховує відсутність причинного зв’язку між аварією на колекторі та необхідністю придбання позивачем 750 метрів кабелю (товарний чек від 14 квітня 2006 року на суму 2250 грн.), а також придбання електродвигунів –83 грн. 08 коп. та цементу на суму 306 грн. і бітуму на суму 247 грн. 50 коп., відновлення майданчику перед кафе “Сова” та збитки по кафе “Сова” (3 370 грн. 08 коп., та 1516 грн. 41 коп. відповідно). Придбання вищеназваних матеріальних цінностей не обґрунтовано документально. Збитки ж по кафе – це лише очікуваний у майбутньому прибуток, який залежить від багатьох чинників. Відсутність прибутку є ризиком господарської діяльності товариства.

          Майданчик перед кафе не є майном позивача, оскільки майданчик виходить на вул. Чигиринську, яка є дорогою загального користування.

Суд враховує також наявність підйомного обладнання у позивача і вважає необґрунтованим залучення автомобільного крану у інших осіб для виконання робіт на суму 1140 грн. 01 коп.

          Доводи відповідача, викладені у відзивах на позовну заяву, не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються доказами позивача та третьої особи, дослідженими у судовому засіданні.

          Суд вважає, що посилання відповідача на нібито гідроудар в колекторі внаслідок дій працівників КП “Чекасиводоканал” є безпідставними, оскільки ці твердження ґрунтуються лише на окремій думці спеціалістів ВАТ “Азот”та на висновку спеціалістів проектно-вишукувального інституту "УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ", який у 2002 р. отримував замовлення від ВАТ «Азот»і є зацікавленою особою. Комісійний висновок про причини аварії на колекторі за участю спеціалістів третьої особи, комунальних служб та управління житлово-комунального господарства міста Черкаси, експлуатуючих організацій міста оформлений у відповідності з вимогами Правил технічної експлуатації, відповідачем суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач почав створювати комісії по розслідуванню причин аварії за участю КП «Черкасиводоканал»фактично через рік після аварії. При цьому ВАТ «Азот»не надав КП «Черкасиводоканал»витребуваних останнім документів.

Доводи відповідача про те, що дії працівників КП «Черкасиводоканал»призвели до аварії в системі каналізації, спростовуються матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні та поясненнями представника КП «Черкасиводоканал», який безпосередньо працював на об’єктах каналізаційної системи ГНС (т.2 а.с.31-35; т.5, а.с. 20-49), а також поясненнями представників позивача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 190331 грн. 50 коп. збитків, 1903 грн. 32 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні інших вимог необхідно відмовити, оскільки вони позивачем не доведені.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги задовольнити частково.

          Стягнути 190 331 грн. 50 коп. збитків, 1903 грн. 32 коп. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу з відкритого акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси, вул. Першотравнева,72, код 00203826 на користь закритого акціонерного товариства «Мехрембуд», м. Черкаси, вул. Чигиринська,70, код 05472502.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СУДДЯ           В.В.Єфіменко

Рішення оформлено і

підписано 05.07.2010