Рішення № 10277801, 06.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р. Справа № 66/195-10

вх. № 4225/1-66

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Антонюк В.М. 3-ї особи Маковєєва Г.В. відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків

до ТОВ "Вікмак", м.Харків

про зобов'язання виконати умови договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 66/195-10 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до відповідача ТОВ "Вікмак", м.Харків про зобов'язання відповідача виконати умови Договору зберігання майна цивільної оборони №18 від 08.06.2005р., щодо проведення капітального ремонту несучих конструкцій об'єктів цивільної оборони - сховища вантажів тривалого зберігання № 79457 по вул. Котлова, 67 міста Харкова та сховища вантажів тривалого зберігання № 79528 по вул. Довгалевського, 7 міста Харкова, а також їх інженерного та спеціального обладнання та систем життєзабезпечення, та призначено справу до розгляду на 01.06.2010 р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду від 01.06.2010 року розгляд справи відкладався до 15.06.2010 року о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2010 року розгляд справи відкладався до 06.07.2010 року о 11:30 год.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації і здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України “підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття встановлених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням”.

Статтею 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених законодавством України.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами приватизації цілісного майнового комплексу "Харківського керамічного заводу імені 8-ї річниці Жовтня у 1995 році", до статутного фонду створюваного на його базі відкритого акціонерного товариства "Харківський керамічний завод" не увійшли окремі об'єкти, які не підлягали приватизації та залишились у державній власності.

До майна, яке залишились у державній власності, були віднесені окремі об'єкти житлової та соціальної сфери, а також два об'єкти цивільної оборони - сховище вантажів тривалого зберігання № 79457 по вул. Котлова, 67 міста Харкова та сховище вантажів тривалого зберігання № 79528 по вул. Довгалевського, 7 міста Харкова. При цьому, вказане державне майно було поставлене на баланс ВАТ Харківський керамічний завод" і перебувало на його утриманні та зберіганні.

Відповідно до "Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999р. № 908/68, регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області наділене повноваженнями здійснення управління державним майном, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації.

08.06.2005р. між ліквідатором ВАТ "Харківський керамічний завод" Водкою І.В., регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікмак-2005" було укладено Договір зберігання майна цивільної оборони №18, зазначені об'єкти цивільної оборони були передані відповідачу за Актом прийому-передачі.

Розділом 2 зазначеного Договору зберігання майна цивільної оборони №18 від 08.06.2005р., відповідач зобов’язувався прийняти вказані об'єкти цивільної оборони на баланс, провести капітальний ремонт їх несучих конструкцій, інженерного та спеціального обладнання та систем життєзабезпечення, а також використовувати зазначені об'єкти, забезпечуючи їх ефективне використання, відновлення та збереження.

Пунктами 2.4.5., 2.4.7. розділу 2 Договору передбачено, що відповідач несе повну відповідальність за збереження та експлуатацію вказаних об'єктів цивільної оборони, а також відшкодовує можливі збитки заподіяні майну з вини Зберігача.

За результатами проведеної фахівцями РВ ФДМУ по Харківській області, на виконання доручення Кабінету Міністрів від 19.05.2005р. №24085/18/1-04 «Про заходи щодо ефективного використання та належного утримання об'єктів цивільної оборони», перевірки стану вказаних об'єктів цивільної оборони, встановлено, що загальний стан захисних споруд погіршився, а їх капітальний ремонт відповідачем проведено не було.

Позивач листами від 16.01.2007р. № 18-227, від 05.06.2008р. № 18-4211 та від 08.05.2009р. № 18-3637 повідомляв відповідача про необхідність виконання зобов’язань за Договором зберігання майна цивільної оборони №18 від 08.06.2005р та пропонував йому вжити заходи для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до положень Акту перевірки № 574 від 20.01.2010р., затвердженого заступником начальника РВ ФДМУ по Харківській області, робочою групою з перевірки стану об'єктів цивільної оборони - сховища вантажів тривалого зберігання № 79457 по вул. Котлова, 67 міста Харкова та сховища вантажів тривалого зберігання № 79528 по вул. Довгалевського, 7 міста Харкова було встановлено, що їх стан вкрай незадовільний і жодних ремонтних робіт проведено не було.

Як встановлено матеріалами справи відповідачем до теперішнього часу не виконано умови передбачені Договором №18 від 08.06.2005р.

У відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також у відповідності до п. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім цього у відповідності до ст.173 Господарського кодексу України, -“Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку”.

Також у відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України - “суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться”.

У зв'язку з викладеним, незважаючи на умови договору та норми діючого законодавства України, відповідач до теперішнього часу не виконав умови Договору №18 від 08.06.2005р. та не проведено капітального ремонту несучих конструкцій об'єктів цивільної оборони - сховища вантажів тривалого зберігання № 79457 по вул. Котлова, 67 міста Харкова та сховища вантажів тривалого зберігання № 79528 по вул. Довгалевського, 7 міста Харкова, а також їх інженерного та спеціального обладнання та систем життєзабезпечення.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими до матеріалів справи документами, та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікмак-2005" (61082, м. Харків, вул. Харківських Дивізій, буд. 4/2, кв. 59, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні, і. к. 33477910) виконати умови Договору зберігання майна цивільної оборони №18 від 08.06.2005р., щодо проведення капітального ремонту несучих конструкцій об'єктів цивільної оборони - сховища вантажів тривалого зберігання № 79457 по вул. Котлова, 67 міста Харкова та сховища вантажів тривалого зберігання № 79528 по вул. Довгалевського, 7 міста Харкова, а також їх інженерного та спеціального обладнання та систем життєзабезпечення.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікмак-2005" (61082, м. Харків, вул. Харківських Дивізій, буд. 4/2, кв. 59, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні, і. к. 33477910) до державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 85,00 грн.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікмак-2005" (61082, м. Харків, вул. Харківських Дивізій, буд. 4/2, кв. 59, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні, і. к. 33477910) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис)

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.07.2010 року.