Ухвала суду № 102777505, 26.01.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/425/22

№ 1-кс/183/82/22

26 січня 2022 року слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до документів, поданого відповідно до запиту компетентного органу Латвійської Республіки про міжнародну правову допомогу у кримінальній справі № 11816015519,

В С Т А Н О В И В:

до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів, подане відповідно до запиту компетентного органу Латвійської Республіки про міжнародну правову допомогу у кримінальній справі № 11816015519 про витребування інформації щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, виходжу з такого.

Згідно з ч. 4 ст. 4 КПК України, при виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення цього Кодексу. На прохання компетентного органу іноземної держави під час виконання на території України таких процесуальних дій може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародно-правовим договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору України за умови, що дане прохання не суперечить законодавству України.

Україна та Латвійська Республіка є Договірними Сторонами Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року (надалі за текстом Конвенція).

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Конвенції, Договірні Сторони зобов`язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї Конвенції, якнайширшу взаємну допомогу у кримінальному переслідуванні правопорушень, покарання яких, на момент прохання про надання допомоги, підпадає під юрисдикцію судових властей запитуючої Сторони. Частиною 1 Статті 3 Конвенції передбачено, що Запитувана Сторона виконує, у передбачений її законодавством спосіб, будь-які судові доручення, які стосуються кримінальної справи і які надсилаються їй судовими властями запитуючої Сторони з метою забезпечення свідоцьких показань або передачі предметів, які являють собою речові докази, матеріалів судової справи або документів.

Згідно зі ст. 561 КПК України на території України з метою виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені цим Кодексом або міжнародним договором.

Відповідно до ст. 542 КПК України міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.

За ч. 1 ст. 545 КПК України Генеральна прокуратура України визначена центральним органом України, що звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та відповідно розглядає аналогічні запити іноземних компетентних органів.

При цьому, ч. 4 ст. 545 КПК України передбачено можливість іншого порядку зносин, якщо КПК України або чинний міжнародний договір України визначає окремий орган, на якого поширюються повноваження щодо, зокрема, розгляду відповідних запитів іноземних компетентних органів.

Так, зазначена кримінальна процесуальна діяльність починається з отримання відповідного запиту від запитуючої сторони уповноваженим (центральним) органом України. У цьому випадку це може бути Генеральна прокуратура України або інший визначений законодавством окремий орган.

Сам порядок розгляду та виконання запиту іншої держави визначається статтями 554-571 КПК України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 558 КПК України, центральний орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений здійснювати зносини відповідно до ч. 3 ст. 545 цього Кодексу, за результатами розгляду запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу приймає рішення щодо доручення його виконання органу досудового розслідування, прокуратури або суду з одночасним вжиттям заходів щодо забезпечення умов конфіденційності.

Згідно зі ст.ст. 545, 554 КПК України Генеральна прокуратура України розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів та у межах своїх повноважень має право надавати вказівки щодо належного, повного та своєчасного виконання такого запиту, які є обов`язковими до виконання відповідним компетентним органом України.

За ч. 1 ст. 554 КПК України, отримавши запит про міжнародну правову допомогу від запитуючої сторони, уповноважений (центральний) орган України розглядає його на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів або міжнародних договорів України.

Запит запитуючої сторони є основною підставою надання міжнародної правової допомоги на території України, за умови його відповідності вимогам законів або міжнародних договорів України та обґрунтованості. Водночас за відсутності відповідних міжнародних зносин може бути застосована засада взаємності відносин.

Після перевірки запиту уповноважений (центральний) орган України на підставі ст. 558 КПК України приймає одне з наступних рішень: 1) доручення йоговиконання органу досудового розслідування, прокуратури або суду з одночасним вжиттям заходів щодо забезпечення умов конфіденційності;2) можливості виконання запиту із застосуванням законодавства іноземної держави;3) відкладення виконання, якщо це може перешкоджати кримінальному провадженню на території України, або погоджує з компетентним органом іноземної держави можливість виконання запиту на певних умовах;4) відмови у виконанні запиту з підстав, передбачених статтею 557 цього Кодексу;5) можливості виконання запиту, якщо витрати на таке виконання явно перевищуватимуть завдану кримінальним правопорушенням шкоду або явно не відповідатимуть тяжкості кримінального правопорушення (якщо це не суперечить міжнародному договору України);6) вчинення інших дій, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 562 КПК України якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно провести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, така дія здійснюється лише за умови отримання відповідного дозволу в порядку, передбаченому цим Кодексом, навіть якщо законодавство запитуючої сторони цього не передбачає. Підставою для вирішення питання щодо надання такого дозволу є матеріали звернення компетентного органу іноземної держави.

Натомість, в матеріалах провадження відсутні відомості про те, чи отримував взагалі Центральний Орган в розумінні вищезазначеного Договору і ст. 545 КПК України даний запит Запитуючої держави і на підставі якого документу його виконання було Центральним органом направлено саме до Новомосковської окружної прокуратури.

У свою чергу, ст. 554 КПК України передбачає, що саме уповноважений центральний орган України (в даному випадку Генеральна прокуратура України) розглядає його на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів або міжнародних договорів України. І лише в разі прийняття рішення про задоволення запиту уповноважений центральнийорган,надсилає запиткомпетентному органуУкраїни длявиконання (п. 1 ч. 1 ст. 558 КПК України).

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на таке.

Стаття 550 КПК України визначає доказову силу офіційних документів. Частиною першою зазначеної статті визначено, що документи, які направляються у зв`язку із запитом про міжнародне співробітництво, якщо їх складено, засвідчено у відповідній формі офіційною особою компетентного органу запитуючої сторони або запитуваної сторони і скріплено гербовою печаткою компетентного органу, приймаються на території України без додаткового засвідчення (легалізації) у разі, якщо це передбачено міжнародним договором України. Так, як убачається з матеріалів клопотання, документи, направлені запитуючою стороною не скріплено гербовою печаткою компетентного органу, вони не містять ні консульської легалізації чи проставляння апостиля.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про невідповідність клопотання і долучених до нього матеріалів вимогам ст.ст. 160, 545 КПК України, які самі по собі перешкоджають постановленню слідчим суддею законного і обґрунтованого рішення.

У відповідності до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення будь-яких справ чи клопотань в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.

Виходячи з викладеного та з огляду на зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК України, за з якими, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України, передбачено право слідчого судді, в разі невідповідності клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів вимогам ч. 2 ст. 160, ст. 545 КПК України, повернути його прокурору для усунення недоліків.

Зважаючи на вищезазначену неповноту, яка унеможливлює судовий розгляд цього клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення матеріалів клопотання прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 132, 160, 554-571 КПК України, слідчій суддя,-

У Х В А Л И В:

клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів, подане відповідно до запиту компетентного органу Латвійської Республіки про міжнародну правову допомогу у кримінальній справі № 11816015519 про витребування інформації щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - повернути прокуророві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1