Рішення № 10277703, 24.06.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2010 р. Справа № 14/77

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

про стягнення заборгованості та штрафних санкції за поставлений природний газ в сумі 9 566 484 грн. 13 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : представник по довіреності Рак Л. В.

Від відповідача : представник по довіреності Янкевич Л. Д.

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз". Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 7 834 636, 81 грн. за відпущений природний газ на підставі договору на постачання природного газу № 06/08-2398 від 31.12.2008 року, пеню в сумі 948 429, 12 грн., нараховану за період з 27.11.2009 року по 27.05.2010 року, інфляційні в розмірі 587 793, 88 грн. нараховані за період з квітня 2009 року по квітень 2010 року та три проценти річних за період з 18.03.2009 року по 27.05.2010 року в сумі 195 624, 32 грн.

До винесення рішення зі спору від позивача надійшла заява № 31/10-6402 від 23.06.2010 року про зменшення позовних вимог. У даній заяві позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідачем були проведені оплати до моменту звернення ДК "Газ України" з позовною заявою, борг становить 6 834 636, 81 грн., відтак позивач зменшує свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на свою користь основний борг в сумі 6 834 636, 81 грн., пеню, нараховану за період з 27.11.2009 року по 27.05.2010 року, в сумі 939 437, 12 грн., інфляційні за період з квітня 2009 року по квітень 2010 року в розмірі 587 793, 88 коп. та три проценти річних за період з 18.03.2009 року по 27.05.2010 року в сумі 194 312, 32 грн.

До винесення рішення зі спору від відповідача надійшло клопотання № 10-1632 від 23.06.2010 року, у якому останній просить зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, і обгрунтовує вказане клопотання наступним.

Відповідно до пункту третього статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 2.4 роз'яснення ВАСУ № 02-5/293 від 29.04.94р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" зазначено, що зменшення розміру пені можливе виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

ВАТ "Рівнегаз" проводилась оплата по договору № 06/08-2398, прострочення в оплаті становить за період починаючи з грудня 2009 року, тобто є незначним.

Неповне виконання зобов'язань за договором є наслідком збігу комплексних причин, зокрема несвоєчасних та неповних проплат споживачів за спожитий природний газ, що в свою чергу привело до несвоєчасного виконання зобов'язань.

Саме причиною несвоєчасного виконання умов договору є наявність заборгованості суб'єктів господарювання та відсутність грошових коштів, за рахунок яких товариство могло виконати зобов'язання перед позивачем.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

31 грудня 2008 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", як Постачальником та ВАТ "Рівнегаз", як Покупцем, було укладено договір на постачання природного газу № 06/08-2398.

У відповідності до вищезазначеного договору постачальник передав у власність покупцю протягом січня-грудня 2009 року природний газ на загальну суму 30 623 110, 75 грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу. Згідно пункту 5.1. Договору розрахунки за газ Покупець здійснює грошовими коштами внаціональній валюті України шляхом поточного перерахування на рахунок Постачальника протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок проводиться Покупцем до 18 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

ДК "Газ України" свої зобов'язання згідно договору виконала, передавши відповідачу протягом січня-грудня 2009 року природний газ.

Відповідач свої зобов'язання по договору поставки природного газу виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ на загальну суму 23 788 473, 94 грн.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду сума боргу відповідача перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" становить 6 834 636, 81 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 6 834 636 грн. 81 коп. грунтується на договорі та законі, є правомірною, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України, статтями 258, 549 - 551 Цивільного кодексу України, пункту 6.2. Договору за несвоєчасну оплату природного газу, відповідач зобов'язаний сплатити на користь ДК "Газ України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 9.5 Договору строк позовної давності, в тому числі по стягненню неустойки, встановлюється у 3 (три) роки. Неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

З огляду на вищенаведене обгрунтованою є і вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату вартості отриманого природного газу.

Однак стосовно розміру нарахованої позивачем пені суд зазначає наступне.

В порядку пункту третього статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при прийнятті рішення має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені). Право зменшення розміру неустойки передбачено частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Суд вважає, що клопотання відповідача є обгрунтованим, а відтак розмір пені, нарахованої позивачем підлягає зменшенню на 50 %. При цьому суд врахував такі обставини.

Пунктом 2.4 роз'яснення ВАСУ № 02-5/293 від 29.04.94р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" зазначено, що зменшення розміру пені можливе виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

ВАТ "Рівнегаз" проводилась оплата по договору № 06/08-2398, прострочення в оплаті становить за період починаючи з жовтня 2009року, тобто є незначним.

Неповне виконання зобов'язань за договором є наслідком збігу комплексних причин, зокрема несвоєчасних та неповних проплат споживачів за спожитий природний газ, що в свою чергу привело до несвоєчасного виконання зобов'язань.

Саме причиною несвоєчасного виконання умов договору є наявність заборгованості суб'єктів господарювання та відсутність грошових коштів, за рахунок яких товариство могло виконати зобов'язання перед позивачем.

Крім того слід зазначити, що фінансова криза негативно вплинула на грошовий обіг та можливість вчасного виконання господарських зобов'язань на всіх без винятку суб'єктів підприємницької діяльності, що вплинуло і на розрахунки відповідача із позивачем.

Пеня є лише санкціями за невиконання грошового зобов 'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. Тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

Крім стягнення пені позивач нараховує та стягує три проценти річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем.

Відповідач не ухиляється від повернення заборгованості позивачу, що підтверджується сплатою ним 23 788 473, 94 грн. заборгованості.

Таким чином до стягнення підлягає пеня в сумі 469 718, 56 грн.

Згідно з вимогами пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Отже грунтуються на законі і вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати, в тому числі від суми зменшеного розміру пені, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з рахунку Відкритого акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (вул. Білякова 4, м. Рівне, 33027, р/р 260061419202 Рівненське відділення КБ "Кліринговий дім", МФО 300647, ЗКПО 03366701) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденко, 1, м. Київ 116, 04116, код ЄДРПОУ 31301827) основний борг в розмірі 6 834 636 (шість мільйонів вісімсот тридцять чотири тисячі шістсот тридцять шість) грн. 81 коп. за відпущений природний газ на підставі договору на постачання природного газу № 06/08-2398 від 31.12.2008 року, пеню в розмірі 469 718 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 56 коп., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 587 793 (п'ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 88 коп., 3 % річних від основного боргу в сумі 194 312 (сто дев'яносто чотири тисячі триста дванадцять) грн. 32 коп., 25 500 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 469 718 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 56 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "02" липня 2010 р.