Рішення № 10277564, 01.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.10                                                                                           Справа№ 11/88

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Кохавинська паперова фабрика», с.м.т.Гніздичів Жидачівського району Львівської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький легіон», м.Новояворівськ, Яворівського району Львівської області

Про стягнення заборгованості в розмірі 34723,04грн.

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача - не з’явився

Суть спору: Позов заявлено Закритим акціонерним товариством „Кохавинська паперова фабрика»про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький легіон»34723,04грн. боргу, з яких: 27966,62грн. - сума основної заборгованості, 5593,32грн. –інфляційні втрати та 1163,10грн. - річні.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.06.2010року.

В зв’язку із неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 01.07.2010року.

В судове засідання 01.07.2010року сторони повторно не забезпечили явки повноважних представників, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 02.01.2007року між сторонами було укладено Договір № 15 відповідно до якого позивач (продавець згідно договору) зобов’язався передати у власність покупцю, а відповідач (покупець згідно договору) прийняти та оплатити товар: основу туалетного паперу ф-1050-2300мм.

На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 42995,83грн., що підтверджується видатковою накладною від 23.10.2008року № РН-003240, копію якої долучено до матеріалів справи. Товар отримано відповідачем згідно довіреності серії ЯПГ № 327275 від 23.10.2008року.

Відповідно до п.2.6 договору у випадку поставки товару, за згодою продавця, без попередньої оплати, покупець зобов»язаний провести оплату за товар в термін не пізніше семи календарних днів з моменту отримання товару.

За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково, внаслідок чого на момент подання позову заборгував позивачу 27966,62грн.

Враховуючи тривалу відсутність оплати зі сторони відповідача, позивач нарахував відповідачу 5593,32грн. – інфляційні втрат та 1163,10грн. –річних за користування чужими коштами.

Таким чином, загальна сума позову складає 34723,04грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2.6 договору у випадку поставки товару. За згодою продавця, без попередньої оплати, покупець зобов»язаний провести оплату за товар в термін не пізніше семи календарних днів з моменту отримання товару.

Позивач, звертаючись до суду із позовом посилається на відсутність повного розрахунку зі сторони відповідача за поставлений йому товар.

Дана вимога, підтверджена долученими до справи матеріалами, зокрема документами первинного бухгалтерського обліку.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за Договором.

Згідно вимог ст. ст. 32. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У відповідності до вимог ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано 3% за користування чужими коштами, що складає 1163.10грн. та 5593,32грн. –інфляційних втрат.

Окрім того, пункт 2 статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, Емітент (Відповідач) повинен сплатити на вимогу кредитора (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

По-друге, боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, стаття 536 ЦК України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

суд,-

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький легіон», вул. Вокзальна, 6, м.Новояворівськ, Яворівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 30765253) на користь Закритого акціонерного товариства „Кохавинська паперова фабрика», вул. Коновальця, 6, с.м.т.Гніздичів Жидачівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22351935) 27966,62грн. –основного боргу, 5593,32грн. –інфляційних, 1163,10грн. - річних, 347,23грн. - державного мита та 239,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя