Рішення № 10277291, 20.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/17320.05.10 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Хост-Плюс»

До                               Міністерства вугільної промисловості України

Про                               стягнення 60000 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача                    Дешевий О.А. (за дов.)

          Зеленська О.О. (за дов.)

від відповідача           Доленко Є.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Хост-Плюс»до Міністерства вугільної промисловості України про стягнення 80000,00 грн..

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов’язання щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою суду від 19.03.2010 р. порушено провадження у справі № 6/173, розгляд останньої призначено на 26.04.2010 р..

Представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 60000 грн., оскільки відповідачем після подачі позову до суду частково погашено заборгованість.

26.04.2010 р. представниками сторін подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 26.04.2010 р. строк вирішення спору було продовжено на підставі частини 4 ст. 69 ГПК України.

Розгляд справи було відкладено на 20.05.2010 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, в судовому засіданні представник відповідача позов визнав.

Відповідачем подано клопотання про відстрочення виконання рішення до 01.09.2010 р..

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.09.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Хост плюс»(виконавцем) і Міністерством вугільної промисловості України (замовником) було укладено договір № 0303/09 про технічне обслуговування серверного та комп’ютерного обладнання (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання із здійснення технічного обслуговування комп’ютерного обладнання, серверного обладнання та технічних засобів з вересня по грудень 2009 року включно.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість робіт за місяць становить 20000 грн.. Замовник сплачує виконавцю суму за виконані роботи по обслуговуванню комп’ютерного обладнання на підставі актів виконаних робіт за місяць протягом 10 днів з моменту підписання акту.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна ціна Договору становить 80000 грн.

За період з 01.09.2009 р. по 23.12.2009 р. сторонами були складені і підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) до Договору на загальну суму 80000 грн., копії яких надані до матеріалів справи.

Відповідно до вищезазначених актів виконавцем були виконані роботи у повному обсязі на суму 80000,00 грн. та прийняті замовником.

У зазначений Договором строк замовник не виконав зобов’язання щодо сплати коштів за виконані роботи у сумі 80000,00 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2009 р..

20.01.2010 р. виконавець направив замовнику претензію з вимогою про сплату боргу на суму 80000,00 грн., яка була залишена Міністерством вугільної промисловості України без відповіді та без задоволення.

Станом на день розгляду справи замовник зобов’язання з оплати виконаних робіт виконав частково на суму 20000 грн.. Оплата на суму 60000 грн. відповідачем не проведена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Факт несплати відповідачем позивачу заборгованості за Договорами в розмірі 60000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно за заявою відповідача та враховуючи його фінансовий стан, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарсько-процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне відстрочити виконання рішення до 15.07.2010 р..

Враховуючи, що сплата боргу у розмірі 20000 грн. мала місце після звернення з позовом до суду, тобто спір в цій частині виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати повність покладаються на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства вугільної промисловості України ( 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код 33833561) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хост плюс»(юридична адреса: 01015, м. Київ, вул. І. Мазепи, 26; поштова адреса: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, 10, блок 10, код 24924973) 60000 грн. боргу, 800 грн. державного мита та 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення до 15.07.2010 р.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

Рішення підписано 06.07.2010 р.