Рішення № 10277161, 18.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/42518.05.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання

екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»

до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення 2 154,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шевельов Є.О. представник за довіреністю №195/2010 від 14.01.2010 року;

від відповідача: не зявився.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення 2 154,43 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.06.2008 року на пл. Юри в м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даного ДТП були: автомобіль «ВАЗ», д.н. НОМЕР_8, яким керував ОСОБА_2 та застрахований у позивача автомобіль «Кіа Сід», д.н. НОМЕР_9, яким керував ОСОБА_3.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 2154,43 грн. для ремонту автомобіля.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_2 було застраховано ВАТ «СК «Універсальна».

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/425, розгляд справи призначено на 14.09.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2009 року продовжено строк розгляду справи, відкладено розгляд справи до 19.10.2009 року у зв'язку із неявкою представника позивача в судове засідання, а також необхідністю витребування доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2009 року розгляд справи відкладено до 01.12.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання, попереджено позивача, що у разі ненадання позивачем витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, позов може бути залишений без розгляду.

В судових засіданнях 01.12.2009 року та 19.01.2010 року оголошувались перерви для надання додаткових доказів по справі.

Листом Господарського суду міста Києва № 06-35/11 від 19.01.2010 року суддя Мудрий С.М. звернувся до Голови Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_5 з проханням в найкоротший термін надіслати на адресу Господарського суду м. Києва копію матеріалів адміністративної справи № 3-10602/08 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-2 КУпАП.

08.02.2010 року на адресу Господарського суду м. Києва надійшли документи від Сихівського районного суду м. Львова.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2010 року розгляд справи відкладено до 13.04.2010 року у зв'язку із неявкою представника позивача в судове засідання.

В судове засідання 13.04.2010 року представник відповідача не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з документами, що надійшли від Сихівського районного суду м. Львова.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, а також клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 18.05.2010 року.

В судове засідання 18.05.2010 року представник відповідача не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2010 року, а саме: регресну вимогу №04-1860 від 16.01.2009 року. підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЛВ №169383 від 12.06.2008 року, постанови Сихівського районного суду м. Львова у справі №3-10602/08 від 14.07.08 року та пояснень учасників ДТП, 03.06.2008 року о 12:00 год. ОСОБА_2 на пл. Юра у м. Львові, керуючи за дорученням автомобілем «ВАЗ 210994-20»д.н. НОМЕР_8, під час руху заднім ходом створив небезпеку для інших учасників руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «КІА», д.н. НОМЕР_9, завдавши йому шкоди, а також залишивши місце ДТП.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова у справі №3-10602/08 від 14.07.08 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «КІА», д.н. НОМЕР_7.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_6 у позивача на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів №156611 від 22.05.2008 року.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування № 11521 від 18.07.2008 року страхове відшкодування складає 2 154,43 грн.

Згідно рахунку-фактури АТВТ «Львів-Авто»№ЛА-011822 від 18.07.2008 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА», д.н. НОМЕР_7 становить 2154,43 грн.

Страховим актом від 18.07.2008 року випадок визнано страховим та вирішено виплатити 2154,43 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до платіжного доручення № 15643 від 28.07.2008 року позивач перерахував страхове відшкодування в розмірі 2 154,43 грн. для ремонту автомобіля.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 2154,43 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, транспортний засіб «ВАЗ 210994-20»д.н. НОМЕР_6, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «КІА», д.н. НОМЕР_7, належить ОСОБА_7.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи (ОСОБА_2), яка керувала автомобілем «ВАЗ 210994-20»д.н. НОМЕР_8, та який перебував у її користуванні, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між Львівською філією ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»та ОСОБА_7 було укладено договір (поліс) № ВВ/9523580 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ 210994-20»д.н. НОМЕР_6 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 та ОСОБА_2. Вказаним договором передбачено, що строк дії договору з 00:00 год. 05.03.2008 року до 04.03.2009 року включно, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Пунктом 2 полісу ВВ/9523580 передбачено, що франшиза складає 0,00 грн.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

Позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу вих. №04-1860 від 16.01.2009 року на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в якій просив перерахувати на його рахунок відшкодування в розмірі 2154,43 грн. До вказаного листа були додані необхідні документи для здійснення такої виплати.

У відповідь листом вих. №261/09-009 від 02.03.2009 року повідомив позивача про те, що згідно розгорнутої довідки УДАІ УМВС ДТП сталася 03.06.2008 року, а в постанові Сихівського районного суду м. Львова вказано, що подія сталася 12.06.2008 року. У звязку з цим, відповідач просив надати інформацію щодо дійсної дати ДТП.

Щодо дати ДТП, то з наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що вона в дійсності відбулася 03.06.2008 року.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «КІА», д.н. НОМЕР_7 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 2154,43 грн. (2154,43 грн. (вартість матеріального збитку) 0,00 грн.(франшиза)).

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 21/1, код ЄДРПОУ 20113829) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(юридична адреса: 01601, МСП, м. Київ, вул. О. Гончара, 65, фактична адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, р/р 26509010009980 в ВАТ «Фінанси та Кредит»м. Київ, МФО 300937; код ЄДРПОУ 24745673) суму основного боргу 2 154 (дві тисячі сто пятдесят чотири) грн. 43 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 05.07.2010 року.