Ухвала суду № 102771046, 25.01.2022, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1979/21

Номер провадження 1-кп/473/63/2022

У Х В А Л А

"25" січня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді – Домарєвої Н.В.,

з участю секретаря судового засідання – Козаченко О.І.,

прокурора – Жиганурової А.Н.,

потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілих – адвоката Джалапина М.Б.,

захисника обвинуваченого – адвоката Дурова Р.Б.,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську кримінальне провадження №12021150000000108 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

11.01.2022 до суду від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів з підстави наявності існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обумовленого, в свою чергу, тяжкістю інкримінованого злочину, суворістю покарання, що загрожує обвинуваченому, обставинами скоєння злочину, заподіянням незворотних наслідків у вигляді загибелі трьох людей (одна з яких була вагітною), а також з урахуванням даних про особу обвинуваченого, а саме стану здоров`я (який не заважає утриманню під вартою), а також відсутністю на утриманні інших осіб.

Прокурор в судовому засіданні дане клопотання підтримала та просила його задовольнити, при цьому заперечувала щодо задоволення клопотань про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого – адвокат Дуров Р.Б. просив суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на міцність соціальних зв`язків, незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, а також на те, що вказаний прокурором ризик переховування від суду не знайшов свого підтвердження.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд змінити відносно нього запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник – адвокат Джалапин М.Б. не заперечували проти задоволення клопотання прокурора та вважали клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши думки сторін, суд приходить до наступного.

30.03.2021 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався, востаннє – до 05.02.2022 включно.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини (рішення у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000).

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

Вирішуючи питання щодо необхідності продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , судом повністю враховуються обставини, визначені ст.178 КПК України.

З`ясувавши позиції сторін, суд оцінив в сукупності всі обставини, зокрема, доведеність обґрунтованості підозри, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими в інкримінованому кримінальному правопорушенні, дані про його особу.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою пенсійного віку.

Зазначені вище обставини в їх сукупності не зменшують існуючий ризик переховування від суду. Підстави, за яких судом відносно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали; обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою. На думку суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому клопотання сторони захисту про зміну останньому запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 183, 350, 369-370, 372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26.03.2022 включно, з його утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Дурова Р.Б. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором протягом п`яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.

Суддя Н.В.Домарєва