Рішення № 10277085, 18.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/15018.05.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного підприємства „Парк”

до           акціонерного страхового товариства „Вексель”

про           стягнення 1777,35 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Іванцов Д.В. –представник за довіреністю № 1197 від 14.07.2008 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Приватне підприємство «Парк»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до акціонерного страхового товариства „Вексель” про стягнення основної заборгованості в розмірі 1500,00 грн., 127,35 грн. –втрат від інфляційних процесів, 150,00 грн. - пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.07.2007 року між приватним підприємством «Парк»(позивачем) та акціонерним страховим товариством „Вексель” (відповідачем) був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-5635/08 КЦСП.

Згідно розділу 2 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-5635/08 КЦСП відповідач прийняв під страховий захист майнові інтереси позивача, що не суперечать чинному законодавству та пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами Богдан А 092 (4 шт).

24.07.2008 року відбувся страховий випадок, після чого позивачем було подано відповідачу заяву про страховий випадок та перелік документів, що додаються до заяви.

За результатами розгляду повідомлення про випадок відповідачем було визнано зазначену подію страховим випадком, і на підставі страхового акту від 23.10.08 було сплачено позивачу 3744,67 грн.

За твердженням позивача, розраховуючи виплату за страховим випадком відповідачем було помилково завищено розмір франшизи, внаслідок чого позивачу було недоплачено 1500,00 грн. страхового відшкодування.

Станом на день подання позову розмір заборгованості відповідача за розрахунком позивача становить 1500,00 грн., крім того позивачем проведено нарахування пені в розмірі 150,00 грн. та втрат від інфляційних процесів в розмірі 127,35 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2010 року порушено провадження у справі № 33/150 і призначено до розгляду на 13.04.2010 року.

У судове засідання 13.04.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/150 від 22.02.2010 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 22.02.2010 року виконав, подав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача значиться інша адреса, а саме: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, а також заяву про продовження строку розгляду справи

Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 18.05.2010 року у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, а також необхідністю належного повідомлення відповідача на юридичну адресу.

У судове засідання 18.05.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/150 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 18.05.2010 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з перерахунком судом суми штрафних санкцій.

19.06.2008 року між приватним підприємством «Парк»(позивачем) та акціонерним страховим товариством «Вексель»(відповідачем) був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-5635/08 КЦСП.

Відповідно до розділу 2 договору добровільного страхування № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 страховик на підставі заяви страхувальника, на умовах цього договору прийняв під страховий захист майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України та пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, зазначеним у розділі 3 цього договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору страхування № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України та пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням наступними ТЗ: Богдан А 092 д.н. 046-79 КА, Богдан А 092 д.н. 046-80 КА, Богдан А 092 д.н. 046-81 КА, Богдан А 092 д.н. 046-82.

Відповідно до п.4.1 договору добровільного страхування № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 до страхових випадків зокрема належить пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 3.9 договору № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 загальна страхова сума становить 400000,00 грн.

Згідно з п. 3.11 договору добровільного страхування № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 встановлено безумовну франшизу за ризиком пошкодження при ДТП у розмірі 0,5 % від страхової суми по застрахованому ТЗ.

Відповідно до п. 3.13 договору від 03.07.2007 № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 виплата страхового відшкодування здійснюється з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Згідно з п. 8.1.5 договору добровільного страхування № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний надати страховику не пізніше 30 календарних днів з дня настання події, яка має ознаки страхової, заяву про виплату страхового відшкодування та документи, повний комплект яких є обґрунтуванням заяви про виплату страхового відшкодування.

В матеріалах справи знаходяться копія постанови ВДАІ з обслуговування адміністративної території Подільського району ГУМВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.08.08, з якої вбачається, що 24.07.08 на вул. Фрунзе в м. Києві відбулось зіткнення автомобіля «БМВ-316»д.н. 12064ЯА, під керуванням Мельника О.А. та автобуса «Богдан А092»д.н. 04681 КА, під керуванням Стояна О.В., внаслідок чого легковий мікроавтобус Богдан А092»д.н. 04681 КА отримав механічні пошкодження.

Як свідчать матеріали справи позивачем на виконання умов договору добровільного страхування № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 було 25.07.08 повідомлено відповідача про страхову подію, що підтверджується повідомленням про випадок № 1205 від 25.07.08.

Відповідачем було визнано зазначену подію страховим випадком, що підтверджується страховим актом від 23.10.08 № 10122/08 КАСКО та було сплачено позивачу 3744,67 грн. страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, розраховуючи розмір страхового відшкодування, відповідачем було визначено розмір франшизи у розмірі 2000,00 грн., тобто з розрахунку 0,5 % від 400000,00 грн., що становить вартість чотирьох застрахованих транспортних засобів, а не одного транспортного засобу, який отримав пошкодження в результаті ДТП), в той час як франшиза повинна складати 0,5 % від 100000,00 грн., тобто 500,00 грн.

В матеріалах справи міститься страховий акт № 0183/09 КАСКО від 09.04.09, на підставі якого відповідач виплатив позивачу на виконання умов договору добровільного страхування № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 страхове відшкодування по іншому страховому випадку, що стався з тим же транспортним засобом в межах страхової суми з вирахуванням розміру франшизи (0,5 % від страхової суми 100000,00 грн. –500,00 грн.).

27.02.09 позивач направив відповідачу претензію на суму 1500,00 грн. за № 1281, яка була отримана відповідачем 02.03.09, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 35122.

Відповідачем претензія була залишена без відповіді, вимоги про сплату заборгованості без задоволення.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування»встановлено, що при настанні страхового випадку страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом;

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування за договором добровільного страхування № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 в повному обсязі. Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача за виплатою страхового відшкодування на суму 1500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Пунктом 7.4.3 договору страхування № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 передбачено, що страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування у передбачені договором строки при визнанні страховим випадком події, що сталася із ТЗ. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені, розмір якої визначається умовами договору.

Відповідно до п.13.1 договору добровільного страхування № 202-5635/08 КЦСП від 19.06.08 за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України від суми невиконаного стороною зобов’язання за кожний день прострочення, але не більше 10 % від суми боргу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 150,00 грн. за період з 02.03.09 по 11.08.09, суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, що наданий позивачем в додатку до позовної заяви. Таким чином вимога позивача про стягнення пені в сумі 150,00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача суми інфляційних втрат за період з 02.03.09 по 25.01.10 в розмірі 127,35 грн. Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком суми інфляційних втрат, наданим позивачем у додатку до позовної заяви у розмірі 127,35 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 1500,00 грн., пені у сумі 150,00 грн., інфляційних втрат в сумі 127,35 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з акціонерного страхового товариства «Вексель»(03150 м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, код ЄДРПОУ 20031391) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного підприємства «Парк»(03062 м. Київ, вул. Червонозаводська, 7, р/р 2600333016881 в ВАТ КБ «Хрещатик»м. Київ, МФО 300830, код ЄДРПОУ 24102067) суму основного боргу в розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп., 150 (сто п’ятдесят) грн. 00 коп. пені, 127 (сто двадцять сім) грн. 35 коп. –інфляційних втрат, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 05.07.2010 року.