Ухвала суду № 102768772, 25.01.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/981/22

1-кс/308/275/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участі секретаря судових засідань - Киніва О.В., прокурора - Романець Ю.М., слідчого Глеба І.М., захисника - Бучак Д.М., підозрюваного - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП Закарпатській області Глеби І.М., погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури Романець Ю.М., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Великі Ком`яти, Виноградівського району, Закарпатської області, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2022 за №12022070000000013.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.01.2022 року біля 23 години 00 хвилин у АДРЕСА_2 , знаходячись на території автозаправної станції «Маркет», він - ОСОБА_2 , будучи у попередній злочинній змові з невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, із застосуванням фізичного насильства до потерпілого ОСОБА_3 , яке виразилось в умисному нанесені трьох ударів долонею руки по обличчі потерпілого та у подальшому психологічного насильства, яке виразилось у словесних погрозах про застосування фізичного насильства щодо останнього, під виглядом не існуючого боргу, незаконно вимагали у потерпілого грошові кошти у сумі 500 доларів США.

Так, 18.01.2022 року, біля 20 години 40 хвилин, у АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , будучи у попередній злочинній змові з невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне матеріальне збагачення за рахунок сторонніх осіб, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу спрямованого на незаконне заволодіння коштами потерпілого до кінця, зустрівся з потерпілим ОСОБА_3 , де застосовуючи психологічне насильство щодо потерпілого, яке виразилось у погрозах застосування щодо нього фізичного насильства, незаконно отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 2 200 гривень.

Крім цього, 22.01.2022 року, біля 19 години 30 хвилин, у АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , будучи у попередній злочинній змові з невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне матеріальне збагачення за рахунок сторонніх осіб, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння коштами потерпілого до кінця, зустрівся з потерпілим ОСОБА_3 , де застосовуючи психологічне насильство щодо потерпілого, яке виразилось у погрозах застосування щодо нього фізичного насильства, незаконно отримав від потерпілого ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 6 000 гривень.

Крім цього, 23.01.2022 року, у м.Виноградів, по вул. Вакарова 13, біля 22 години, ОСОБА_2 , будучи у попередній злочинній змові з невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне матеріальне збагачення за рахунок сторонніх осіб, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу спрямованого на незаконне заволодіння коштами потерпілого до кінця, зустрівся з потерпілим ОСОБА_3 , де застосовуючи психологічне насильство щодо потерпілого, яке виразилось у погрозах застосування щодо нього фізичного насильства, незаконно отримав від потерпілого ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 5 400 гривень, після чого о 22.29 годин 23.01.2022 року був затриманий співробітниками УСБУ в Закарпатській області, безпосередньо на місці вчинення кримінального правопорушення.

У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_2 та невстановлена досудовим розслідуванням особа незаконно заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 13 600 гривень.

За таких обставин, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років.

Клопотання мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, які вже встановлені, а саме потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_4 та тих, що будуть встановлені, для зміни ними показань на його користь, а тому будучи на волі він зможе здійснити підкуп чи застосувати насильство до учасників процесу; зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, які будуть встановлені та експертами, тим самим схиляти їх до зміни даних слідству показань; впливати і на понятих, які вже залучені у даному кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій; підшукувати осіб, які можуть надати вигідні для нього неправдиві показання; враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення (погрози застосування насильства), наявні підстави вважати, що останній будучи на волі може вдатися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.

Крім цього, у відповідності до вимоги про судимість Виноградівським районним судом розглядається обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, Ужгородським міськрайонним судом розглядається обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти поданого клопотання, просили відмовити у його задоволенні та обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Захисник надала письмові пояснення, в яких звертає увагу на особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, має молодий вік, має міцні соціальні зв`язки, а саме сім`ю, яка складається з мами, брата та бабусі. Зазначає, що ОСОБА_2 утримує сім`ю та допомагає по господарству.

Крім того, посилається на те, що прокурором не наведено доказів існування зазначених ризиків, а також беззаперечних доказів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу. Зазначає, що підозрюваний не має наміру перешкоджати ходу досудового розслідування. Посилання прокурора на тяжкість кримінального правопорушення, як на підставу для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необгрунтованним, оскільки лише сама тяжкість кримінального правопорушення, у вчинення якого підозрюється особа не може бути підставою для застосування до підозрюваного такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2022 за №12022070000000013.

24 січня 2022 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконний вплив на потерпілих, свідків, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя, враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об`єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин, клопотання слідчого задовольнити.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, а також особу підозрюваного, тяжкість висунутої підозри, те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_2 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обчислювати ОСОБА_2 з 22 год. 29 хв. 23 січня 2022 року по 21 березня 2022 року включно.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду І.О.Шепетко