Рішення № 10276841, 06.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.10 р. Справа № 40/135

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Гладковій К.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 8 690 грн. 18 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Колоденко Е.В. юрисконсульт

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього боргу з орендної плати в сумі 8 402 грн. 43 коп. та пені в сумі 532 грн. 77 коп. за прострочення виконання грошових зобовязань згідно договору оренди нежитлового приміщення б/н від 25.01.01р., та додаткової угоди до нього від 10.03.04р.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Таким чином, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

До прийняття рішення по справі представник позивача уточнив позовні вимоги у частині стягнення пені, яка дорівнює 287 грн. 75 коп. за період прострочення внесення орендних платежів з 16.12.09р. по 09.06.10р.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 25.01.01р. між Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, далі Орендодавець, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, далі Орендар, було укладено договір оренди б/н, загальною площею 48,0 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 „а”. Мета передачі майна у платне користування для здійснення торгівлі продовольчими товарами.

Факт передачі спірного майна підтверджено актом приймання передачі приміщення від 25.01.01р.

Окрім того, 10.03.04р. сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди. Строк дії договору, як це визначено у пункті 6.1 встановлено сторонами з моменту його підписання, а саме з 21.01.01р. до 25.01.11р.

Пунктом 3.1 додаткової угоди передбачено, що розмір орендної плати встановлюється відповідно до Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, затвердженої рішенням виконкому міської Ради від 26 листопада 2003р. за №534 (зі змінами та доповненнями), місячний розмір якої, згідно розрахунку орендної плати, яка є невідємною частиною цього договору (додаток №3,5), на дату підписання договору складає 3870 грн. 72 коп. на місяць, без урахування ПДВ

За приписами п. 3.3 додаткової угоди до договору передбачено, що внесення орендних платежів здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

За умовами пункту 6.2 угоди за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більш розміру, який встановлено законодавством України. Однак свої зобовязання за договором Орендар належним чином не виконував, внаслідок чого за період з 16.09.09р. по 16.06.10р. за ним утворився борг з орендної плати в сумі 8 402 грн. 43 коп., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки основне зобовязання не виконано, позивач, з урахуванням уточнень, намагається стягнути з відповідача додатково пеню за прострочення виконання грошових зобовязань в сумі 287 грн. 75 коп. за період з 16.12.09р. по 09.06.10р.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про те, що:

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759, 760 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обовязку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

·а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

·б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

·в) законні презумпції ( частина пята статті 35 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази.

Судом прийнято до уваги обставини, які визнанні загальновідомими та не потребують доказуванню згідно рішення господарського суду Донецької області у справі №24/232 від 17.11.09р., де встановлені обставини повязані з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 25.01.01р. за інший період утворення заборгованості з орендних платежів.

Зобовязання не припинилося виконанням правовідносин належним чином відповідно до вимог ст. ст. 193, 286 ГК України.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 8 402 грн. 43 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню. Додаткове зобовязання існує тільки тоді, коли існує основне зобовязання. Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є субєкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96р. за № 543/96-ВР, із змінами та доповненнями, ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобовязання мало бути виконано. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вказаним вище вимогам.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобовязань, у вигляді несвоєчасного внесення орендних платежів за договором, позов щодо стягнення з відповідача пені в сумі в сумі 287 грн. 75 коп., обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У задоволенні позову щодо стягнення решти пені в сумі 245 грн. 02 коп. за прострочення виконання грошових зобовязань щодо несвоєчасного внесення орендних платежів, слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в доход державного бюджету України згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову за нульовою ставкою.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. Представник позивача надав згоду на оголошення скороченого тексту судового рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 2, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст. 230, п. 6 ст. 232, ст. 759 ЦК України, ст.ст. 42, 55, ст. ст. 193, 286 ГК України, ст. ст. 22, 27, 35, 44, 49, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 05.02.99р., запис в журналі реєстрації за номером 1421, ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1 83055, АДРЕСА_1 „а”, на користь:

- Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, 83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, р/р 35412003004477, банк одержувач ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ід. код 33489905, борг з орендної плати в сумі 8 402 грн. 43 коп., пеню в сумі 287 грн. 75 коп., видавши наказ;

- державного бюджету України державне мито в сумі 105 грн. 49 коп., видавши наказ та надіславши його на виконання до Куйбишевськоїї державної податкової інспекції у Донецькій області.

3. У задоволенні позову щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 решти частини пені в сумі 245 грн. 02 коп. - відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя