Ухвала суду № 102768200, 24.01.2022, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1250/19

Провадження № 1-кп/265/96/22

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

24 січня 2022 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С.С.,

за участю секретаря Лапоног Т.Г.,

прокурора Хаваліц О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Самодерженкової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дружківка Донецької області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, раніше судимого, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя перебувають вказані кримінальніпровадження.

Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 серпня 2020 року обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2021 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 в останнє було продовжено строком на 60 днів, а саме до 30 січня 2022 року, включно.

До вказаної дати судовий розгляд не може бути завершений, так як у справі, не допитані обвинувачений, усі потерпілі та свідки.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотаннявідповідно до якого, остання просила строк запобіжного заходу обвинуваченому продовжити, так як ризики, встановлені під час обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, менш суворий запобіжний захід, на думку прокурора, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Самодерженкова Т.О.заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на особисте зобовзання.

Вислухавши думку учасників судового засідання, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного в тому числі до тяжкого (ст. 12 КК України), неодружений, не працює, міцних соціальних зв`язків не має, раніше судимий.

Суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що заявлені при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, а саме ризик переховування від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшились та продовжують існувати та що інший, більш м`який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку у межах 60 днів.

На підставі наведеного, керуючись ст.331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» продовжити по 24 березня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Гноєвой С.С.