Рішення № 10276782, 01.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.10 р.                     Справа № 22/129                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Натурпродукт-Вега”, м.Тернопіль, ЄДРПОУ 21139268,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 34372707,

про стягнення 11718,75 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Орлова О.Я. – за довіреністю,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Натурпродукт-Вега”, м.Тернопіль, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 11718,75 грн., у тому числі 10649,70 грн. основного боргу та 1069,05 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки №25/2 від 02.03.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору на поставку косметичних засобів, харчових добавок, предметів санітарії та гігієни №25/2 від 02.03.2009р.; акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р.; претензії №123/7 від 05.03.2010р. разом із підтвердженням її отримання Відповідачем; видаткових накладних №DON0456 від 16.03.2009р., №DON1107 від 22.06.2009р., №DON1971 від 28.10.2009р.; податкових накладних №456/1 від 16.03.2009р., №1107/1 від 22.06.2009р. та №1971/1 від 28.10.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.203, 204, 212, 214, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України та ст.ст.22, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

02.06.2010р. у судовому засіданні представником Позивача надано лист №б/н від 02.06.2010р., яким останній підтверджує відсутність будь-яких інших письмових чи усних договорів із Відповідачем, окрім договору поставки №25/2 від 02.03.2009р.

          Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

02.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Натурпродукт-Вега” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс” укладено договір на поставку косметичних засобів, харчових добавок, предметів санітарії та гігієни №25/2 строком дії, у відповідності до п.10.10 договору, до 31.12.2010р.

Оцінивши укладену між сторонами угоду, з якої виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що даний правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Натурпродукт-Вега” (Постачальник) зобов’язано поставити та передати у власність Відповідачу (Покупцю), а останній зобов’язаний прийняти косметичні засоби, харчові добавки, предмети санітарії та гігієни.

За визначеннями п.1.2 договору поставки, асортимент, кількість, ціна одиниці та партії товару, а також інші умови поставки товару вказуються у видаткових накладних, що є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.5 угоди, датою поставки товару вважається дата підписання Покупцем та Постачальником видаткової накладної.

Право власності на партію товару, а також ризик випадкової загибелі партії товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання видаткової накладної (п.3.6 договору).

Враховуючи наведене, документом, який визначає погодження асортименту, кількості та ціни товару є накладні, підписані повноважними представниками сторін.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Матеріали справи містять видаткові накладні №DON0456 від 16.03.2009р., №DON1107 від 22.06.2009р., №DON1971 від 28.10.2009р., згідно з якими Товариством з обмеженою відповідальністю „Натурпродукт-Вега” передано продукцію Відповідачу на суму 16153,58 грн.

Постачальником (Позивачем) у зв’язку із поставкою товару складені податкові накладні №456/1 від 16.03.2009р., №1107/1 від 22.06.2009р. та №1971/1 від 28.10.2009р.

Зазначеною документацією податкового обліку обумовлено найменування сторін, правову підставу здійснення господарської операції (договір №25/2 від 02.03.2009р.), назву товару, його кількість, одиницю виміру, відпускну ціну за одиницю товару та загальну вартість продукції з урахуванням податку на додану вартість. Ці дані співпадають з відомостями, що містять наведені видаткові накладні.

Приймаючи до уваги наведене та норми матеріального права, суд дійшов висновку щодо визначення наданих видаткових накладних первинною документацією у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та умов укладеного між сторонами правочину, що відображає здійснення господарської операції у межах договору №25/2.

Отже, відповідно до даної первинної документації, Товариство з обмеженою відповідальністю „Натурпродукт-Вега” передало продукцію Відповідачу на загальну суму 16153,58 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами та печатками/штампами сторін на даних документах. При цьому, враховуючи даний факт, є наявним погодження Товариством з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс” асортименту товару, його кількість та ціни.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

За викладених обставин, приймаючи до уваги наведені вище положення договору, приписи вказаного закону, а також твердження Позивача щодо наявності єдиного укладеного правочину з Відповідачем, які не спростовані у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, обов’язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України у межах спірного договору на поставку косметичних засобів, харчових добавок, предметів санітарії та гігієни.

Згідно п.5.4 договору поставки, Відповідач зобов’язаний провести оплату за кожну партію поставленого товару на умовах передоплати або у визначений строк після отримання товару. Термін оплати вказується у видатковій накладній.

Як вбачається зі змісту представленої суду первинної документації, строк оплати товару поставленого у відповідності до видаткової накладної №DON0456 від 16.03.2009р. встановлений до 06.04.2009р., у відповідності до видаткової накладної №DON1107 від 22.06.2009р. – до 13.07.2009р. та №DON1971 від 28.10.2009р. – до 12.11.2009р.

Однак, Відповідач не здійснив розрахунки у повному обсязі у вище визначені строки. Станом на 14.04.2010р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс” становить 10649,70 грн.

Крім того, матеріали справи містять акт звірки з Покупцем взаєморозрахунків за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р., що підписаний та скріплений печаткою останнього. У відповідності до даного документу, Відповідачем визнано заборгованість саме в цій сумі (10649,70 грн.)

Одночасно слід зауважити в підтримання висновку щодо виникнення зазначеної суми заборгованості в межах договору той факт, що сторонами складений акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р. з посиланням на договір №25/2 від 02.03.2009р.

З огляду на наявні у матеріалах справи документи, Позивач з метою безпосереднього врегульовання спору звернувся до Відповідача з претензією №123/7 від 05.03.2010р., отримання якої останнім підтверджено поштовим повідомленням №460/800 414707.

Проте, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем у встановлені договором строки, як і на момент прийняття рішення суду, не виконано у сумі 10649,70 грн., що є порушенням статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи та наведене нормативне обґрунтування, суд дійшов висновку про наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у сумі 10649,70 грн. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Пунктом 4.2 договору поставки №25/2 від 02.03.2009р. передбачено, що при порушенні строків оплати за отриманий товар, передбачених у видатковій накладній, Покупець сплачує Постачальнику за кожен день затримки оплати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З врахуванням викладеного, Позивачем заявлено стягнення пені у розмірі 1069,05 грн.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку про те, що він не суперечить нормам діючого законодавства та сума заявлених штрафних санкцій підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Натурпродукт-Вега”, м.Тернопіль, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 11718,75 грн., у тому числі 10649,70 грн. основного боргу та 1069,05 грн. пені задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс” (87549, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Артема,134, ЄДРПОУ 34372707, п/р26006215245262 у МО ДОФ „Укрсоцбанк” м.Маріуполь, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Натурпродукт-Вега” (46006, м.Тернопіль, вул.Гайова, 48а, ЄДРПОУ 21139268, п/р26006301680059 у ЦВ ПІБ м.Тернополя, МФО 338426) 11718,75 грн., у тому числі 10649,70 грн. основного боргу та 1069,05 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс” (87549, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Артема,134, ЄДРПОУ 34372707, п/р26006215245262 у МО ДОФ „Укрсоцбанк” м.Маріуполь, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Натурпродукт-Вега” (46006, м.Тернопіль, вул.Гайова, 48а, ЄДРПОУ 21139268, п/р26006301680059 у ЦВ ПІБ м.Тернополя, МФО 338426) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 117,19 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У судовому засіданні 01.07.2010р. оголошено повний текст рішення.

6. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя