Рішення № 10276780, 01.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.10 р.                     Справа № 26/27                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Іванченкової О.М., суддів Лейби М.О., Попкова Д.О.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотрейд ЛТД”, м.Миколаїв, ЄДРПОУ 34889044,

до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Коммунтранс”, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 32026358,

про стягнення 70226,45 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: Шевчук С.В. – за довіреністю,-

Згідно ст.77 Господарського процесуального

кодексу України в судовому засіданні

оголошувалась перерва з 20.04.2010р. по

13.05.2010р., з 13.05.2010р. по 27.05.2010р.

та з 10.06.2010р. по 01.07.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Новотрейд ЛТД”, м.Миколаїв, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Закритого акціонерного товариства „Коммунтранс”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 70226,45 грн., у тому числі 62835,20 грн. основного боргу, 3153,79 грн. пені, 3098,57 грн. штрафу та 1138,89 грн. інфляційних витрат та зобов’язання Відповідача провести звірку взаєморозрахунків за договором за період з 23.04.2009р. по 07.07.2009р.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки №23/04/09 від 23.04.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії договору поставки №23/04/09 від 23.04.2009 року разом із специфікацією до нього; претензії №25-09 від 14.05.2009 року; видаткової накладної №НТ-0000015 від 27.04.2009р. та №НТ-0000020 від 29.04.2009р.; довіреності №109 від 27.04.2009р.; виписок банку; рахунків-фактур №НТ-0000012 від 27.04.2009р. та №НТ-0000014 від 29.04.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.11, 14, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.74, 173, 193, 222, 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 2, 5, 6, 7, 12, 13, 15, 45, 46, 49, 54, 55, 56, 57, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

          13.08.2009р., 18.08.2009р., 02.09.2009р., 10.09.2009р., 16.09.2009р., 29.09.2009р., 02.12.2009р., 15.12.2009р., 20.04.2010р., 13.05.2010р., 15.06.2010р. та 17.06.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача надавались суду заяви про збільшення, зменшення розміру позовних вимог, їх уточнення, виправлення помилки.

За змістом останньої заяви №71-10 від 11.06.2010р., представленої суду 17.06.2010р., Товариством з обмеженою відповідальністю „Новотрейд ЛТД” остаточно визначені позовні вимоги та фактично до стягнення заявлено 102098,52 грн., у тому числі 60000,00 грн. основного боргу, 15383,75 грн. пені, 13800,00 грн. штрафу, 6118,89 грн. інфляційних витрат, 2195,88 грн. 3% річних та 4600,00 грн. інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України дана заява прийнята судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.

У підтвердження інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, Позивачем надано суду копію договору про надання юридичних послуг №б/н від 04ю05.2009р., акту виконаних робіт №2 від 31.07.2009р., видаткового касового ордеру від 03.08.2009р., рахунку №б/н від 29.07.2009р., фіскального чеку №0562003657 від 29.07.2009р., посвідчення про відрядження №НТ-0000001 від 28.07.2009р., а також акт виконаних робіт №3 від 20.08.2009р., №4 від 17.09.2009р., №5 від 01.12.2009р., копії видаткових касових ордерів від 20.08.2009р., 01.12.2009р., 17.09.2009р.

У судовому засіданні 13.05.2010р. представником Відповідача надано відзив на позовну заяву №б/н від 13.05.2010р., та 27.05.2010р. через канцелярію господарського суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог станом на 13.05.2010о. та на 27.05.2010р. Відповідно до наведених відзивів, Закрите акціонерне товариство „Коммунтранс” просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки за висновками останнього вони є незаконними та необґрунтованими.

В обґрунтування викладеної позиції Відповідач зазначає, що на підставі п.6.4 договору поставки відкладною обставиною щодо оплати поставленого товару є підписання акту звірки взаєморозрахунків. Приймаючи до уваги, що такої звірки не проведено, перебіг строку для оплати за поставлену продукцію не почався і прострочення Відповідача стосовно оплати за поставлену Позивачем продукцію не відбулося. Тому, оскільки відсутній факт порушення грошового зобов’язання, відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат. Крім того, вказується на помилковий розрахунок даних вимог. Щодо стягнення інших витрат, пов’язаних з розглядом даної справи, звертається увага на те, що у акті №2 від 04.05.2009р. зафіксовано понесення витрат на оплату послуг щодо представництва інтересів Позивача у господарському суді Дніпропетровської області, що жодним чином не пов’язано із розглядом даної справи.

10.06.2010р. представником Позивача надані пояснення по справі стосовно трактування п.6.4 договору поставки №23/04/09 від 23.04.2009р., порядку оплати за ним. Крім того, зазначено, що посилання у довіреності №109 від 27.04.2009р. на договір №16/04/09 від 16.04.2009р. є виключно механічною помилкою, між ним та Відповідачем жодних інших договорів укладено не було.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзивах, представлених суду.

Суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засіданні представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначеннями статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

23.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Новотрейд ЛТД” (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством „Коммунтранс” (Покупець) було укладено договір поставки №23/04/09 зі строком дії, відповідно до п.11.2 договору, до 31.12.2009р. та до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Оцінивши укладену між сторонами угоду, з якої виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що даний правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Новотрейд ЛТД” зобов’язано поставити, а Відповідач зобов’язаний прийняти та оплатити нафтопродукти (бітум БНД 60/90, БНД 90/130), найменування, марка й кількість яких вказується у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною цього договору, на умовах, що викладені у ньому.

Відповідно до розділу 3 договору, постачальник здійснює поставку товару автомобільним та/або залізничним транспортом на умовах EXW – Лисичанський НПЗ; постачальник здійснює поставку товару партіями на підставі заявки Покупця та в терміни, що вказані в заявці. Заявка надається Покупцем не пізніше ніж за 1 день до необхідної поставки товару; поставка товару підтверджується товарними накладними, накладна підписується на фактично поставлений товар; датою поставки товару вважається дата відвантаження цього товару Покупцем, що підтверджується підписом повноважної особи Покупця у товарній накладній.

Розділом 2 договору визначено:

-          ціна на товар, який поставляється за цим договором, складає 2820,00 грн. за 1 тону, у тому числі податок на додану вартість 470,00 грн.

-          загальна вартість товару визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма видатковими накладними до даного договору;

-          в загальну вартість товару не включені витрати Постачальника по організації відгрузки та транспортування.

У розділі 5 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

-          Покупець здійснює оплату в гривнях за банківськими реквізитами Постачальника. Термін оплати за поставлену за договором кожну партію товару складає 14 календарних днів з дати постачання товару;

-          датою оплати вважається дата отримання коштів банком Постачальника;

-          остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки, який складається і підписується сторонами, протягом п’яти робочих днів з дня складання акту звірки. Сторони домовились, що проведення остаточних фінансових взаєморозрахунків здійснюється в обов’язковому порядку і не рідше одного разу на місяць.

Пунктом 8.3 та 8.4 договору сторонами визначена відповідальність Покупця за прострочення терміну оплати, вказаного у п.6.1 договору. Так, у випадку допущення Закритим акціонерним товариством „Коммунтранс” визначеного порушення на нього покладається обов’язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення. Також, відповідно до положень п.8.4 договору, у випадку прострочення терміну оплати, на Відповідача покладена сплата на адресу Позивача неустойки у вигляді штрафу у розмірі 23% річних від суми невиконання зобов’язань за договором.

Згідно видаткових накладних №НТ-0000015 від 27.04.2009 року та №НТ-0000020 від 29.04.2009 року Продавець передав Покупцеві товар вартістю 2820,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість за 1 тону на загальну суму 144835,20 грн. Останнім означений товар прийнято, що підтверджується підписами уповноважених осіб на вказаних накладних.

Повноваження особи, що здійснила приймання товару від Відповідача, підтверджуються довіреністю №109 від 27.04.2009р.

Суд приймає до уваги пояснення Позивача щодо помилкового посилання у довіреності №109 на договір №16/04/09 від 16.04.2009р., оскільки видаткові накладні №НТ-0000015 від 27.04.2009 року та №НТ-0000020 від 29.04.2009р., у яких правовою підставою здійснення господарської операції за ними визначений договір №23/04/09 від 23.04.2009р., містять вказівки на отримання товару Старовєровим Є.Г. за довіреністю №109 від 27.04.2009р. Крім того, визначена довіреність видана безпосередньо на отримання бітуму БНД 60/90, який є предметом постачання за умовами укладеного між сторонами правочину та за змістом наведеної первинної документації. Одночасно період, на який видана довіреність №109, охоплює дати здійснення фактичної поставки товару Позивачем.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні та довіреність є належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім саме в межах умов договору поставки №23/04/09 від 23.04.2009р. Докази незгоди Відповідача з належністю виконання Продавцем своїх зобов’язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.

Як було зазначено вище, у відповідності до п.6.1 договору поставки, Покупець здійснює оплату за кожну поставлену партію продукції протягом 14 календарних днів з дати постачання товару.

При цьому, у п.6.4 зазначеної угоди вказано, що остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки, який складається і підписується сторонами, протягом п’яти робочих днів з дня складання акту звірки. Сторони дійшли згоди, що проведення остаточних фінансових взаєморозрахунків здійснюється в обов’язковому порядку і не рідше одного разу на місяць.

За висновками Відповідача, при наявності п.6.4, початок перебігу строку для оплати за поставлену продукцію пов’язаний із відкладною обставиною, якою є поставка товару та складання акту звірки між сторонами. Оскільки акт звірки між сторонами складений не був, перебіг строку для оплати поставленої продукції не почався і прострочення Відповідача стосовно оплати за поставлену Позивачем продукцію не відбулося.

Проте, суд не погоджується з наведеними висновками Закритого акціонерного товариства „Коммунтранс” з огляду на те, що п.6.1 договору є основоположною умовою здійснення розрахунків за укладеним правочином, зважаючи на встановлення ним певного строку розрахунків та моменту, з якого він починає свій перебіг. Пункт 6.4 договору поставки за своїм змістом є додатковим положенням, що регулюють відносини сторін у випадку переплати, безпідставного отримання грошових коштів або сплати суми без врахування копійок з метою впорядкування бухгалтерської звітності. Отже, шляхом підписання актів звіряння сторони можуть виявити незначні розбіжності та, керуючись п.6.4 договору, врегулювати їх.

Одночасно, згідно ст.692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття чи прийняття товарносупровідної документації на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю повну вартість переданого товару, якщо правочином не передбачена розстрочка.

Зі змісту договору поставки №23/04/09 від 23.04.2009р. виходить, що розстрочка не передбачена та сторонами чітко обумовлений строк оплати після постачання товару у п.6.1 договору.

Крім того, зважаючи на п.6.4, сторони дійшли згоди, що проведення остаточних фінансових взаєморозрахунків здійснюється в обов’язковому порядку і не рідше одного разу на місяць.

Таким чином, з огляду на наявність обставин наведених вище, суд дійшов висновку, що оплата товару у повному обсязі за накладною №НТ-0000015 від 27.04.2009 року повинна була відбутись не пізніше 11.05.2009р. та за накладною №НТ-0000020 від 29.04.2009р. не пізніше 13.05.2009р.

За твердженням Позивача та приймаючи до уваги виписки банку, що містять матеріали справи, Відповідач частково здійснив оплату поставленого товару на суму 82000,00 грн.

Враховуючи заяву Позивача №89-09 від 07.08.2009р., якою визначено суму основного боргу, що підлягає стягненню, та виписку банку з рахунку останнього з 05.08.2009р. по 06.08.2009р., Відповідач 05.08.2009р. в рахунок погашення боргу за договором здійснив перерахування 2835,20 грн.

Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на момент прийняття рішення суду на суму 60000,00 грн. не виконане.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення совокупно за кожною видатковою накладною становить 6118,89 грн., 3% річних - 1195,88 грн.

Перевіривши даний арифметичний розрахунок за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період нарахування, суд дійшов висновку про задоволення вказаних позовних вимог у розмірі 5794,06 грн. інфляційні витрати та 3% річних у сумі, визначеній Позивачем.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб’єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного вбачається право сторін при укладенні господарського правочину щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

Пунктом 8.3 та 8.4 договору сторонами визначена відповідальність сторін. За неналежне виконання зобов’язань, передбачених п.6.1 даного договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення, що відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а також неустойку у вигляді 23% річних від суми невиконання зобов’язань за договором.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування пені, дійшов висновку щодо задоволення штрафних санкцій у вигляді пені у сумі 7460,53 грн., оскільки Позивачем при розрахунку суми даних позовних вимог у розмірі 15383,75 грн. не додержано вимог наведеної норми Господарського кодексу України та період їх нарахування визначений у 365 днів, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Пунктом 8.4 договору поставки №23/04/09 від 23.04.2009р. визначена сплата неустойки у розмірі 23% річних від суми невиконання зобов’язань за договором. Беручи до уваги положення ст.611 Цивільного кодексу України, штраф обчислюється Позивачем у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а не за кожний день прострочення виконання. Оскільки даний розрахунок не протиречить вимогам діючого законодавства, неустойка у розмірі 23% обумовлена сторонами у договорі поставки, дані позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі, заявленому Товариством з обмеженою відповідальністю „Новотрейд ЛТД”.

На ряду з зазначеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати, пов’язані з розглядом справи, у сумі 4600,00 грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд вважає, що в контексті ст.44 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату послуг адвоката, у тому числі юридичної допомоги підлягають стягненню за умови, якщо надання таких послуг підтверджено документально.

Позивачем надано договір про надання юридичних послуг №б/н від 04.05.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Новотрейд ЛТД” та Головченко Анжелікою Валеріївною. Згідно з умовами даного договору, Виконавець бере на себе зобов’язання з представництва, захисту прав та законних інтересів Замовника в господарських судах України з господарських справ, що стосуються інтересів Замовника, надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Також у підтвердження понесення витрат, пов’язаних з юридичною допомогою, Позивачем надано акти виконаних робіт №2 від 31.07.2009р., №3 від 20.08.2009р., №4 від 17.09.2009р., №5 від 01.12.2009р.

Суд не приймає до уваги зауваження Відповідача щодо складання акту №2 від 31.07.2009р. стосовно виконання Головченко Анжелікою Валеріївною послуг виключно в господарському суді Дніпрепотровської області, оскільки вважає таке формулювання помилковим. Цей висновок робиться з огляду на той факт, що справа, за якою надавались юридичні послуги визначена за №26/27. Крім того, дата, за якою передані та прийняті вказані роботи (30.07.2009р.) – це дата проведення судового засідання у господарському суді Донецької області у цій справі, про що свідчать відповідні процесуальні документи.

Окрім наведених доказів понесення витрат на юридичну допомогу по розгляду даної справи, Позивачем представлено видатковий касовий ордер від 03.08.2009р., рахунок від 29.07.2009р., фіскальний чек №0562003657 від 29.07.2009р., посвідчення про відрядження №НТ-0000001 від 28.07.2009р., а також копії видаткових касових ордерів від 20.08.2009р., 01.12.2009р., 17.09.2009р., що підтверджують сплату Головченко Анжелці Валеріївні 4600,00 грн.

Суд вважає надані Позивачем документи належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами надання йому юридичної допомоги для проведення даного процесу у господарському суді Донецької області за справою №26/27.

На підставі викладеного, вимоги щодо стягнення витрат на юридичну допомогу є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотрейд ЛТД”, м.Миколаїв, до Відповідача, Закритого акціонерного товариства „Коммунтранс”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 102098,52 грн., у тому числі 60000,00 грн. основного боргу, 15383,75 грн. пені, 13800,00 грн. штрафу, 6118,89 грн. інфляційних витрат, 2195,88 грн. 3% річних та 4600,00 грн. інших витрат, пов’язаних з розглядом справи задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Коммунтранс” (84313, м.Краматорськ Донецької області, вул.Південна, б.21, ЄДРПОУ 32026358, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотрейд ЛТД” (54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 20/4, ЄДРПОУ 34889044, банківські реквізити не відомі) 93850,47 грн., у тому числі 60000,00 грн. основного боргу, 7460,53 грн. пені, 13800,00 грн. штрафу, 5794,06грн. інфляційних витрат, 2195,88 грн. 3% річних та 4600,00 грн. інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Коммунтранс” (84313, м.Краматорськ Донецької області, вул.Південна, б.21, ЄДРПОУ 32026358, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотрейд ЛТД” (54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 20/4, ЄДРПОУ 34889044, банківські реквізити не відомі) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 930,93 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 216,93 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В судовому засіданні 01.07.2010р. оголошено повний текст рішення

6. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя