Рішення № 102766843, 25.01.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31108/21

Провадження № 2/127/5156/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25.01.2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Фінрезерв Плюс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15.03.2021, реєстровий №12082, а також стягнути понесені судові витрати.

Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки був вчинений без правових підстав, зокрема, не щодо посвідченого нотаріально кредитного договору, заборгованість за кредитним договором не є безспірною та виконавчий напис вчинено з пропуском строку, в межах якого могло бути вчинено вказаний виконавчий напис.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак надав суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, розглянути справу у його відсутність, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача – ТОВ «ФК «Фінрезерв Плюс» до судового засідання також не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся судом неодноразово належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В. в судове засідання не з`явилися, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 10.12.2010 між ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір №004-01501-101210, відповідно до умов якого банк надав кредит в сумі 5000 грн. строком на 364 календарні дні, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (а.с. 18-20).

Позивач належним чином не виконував умови договору, тому в нього утворилася заборгованість.

15.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за №12082, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №004-01501-101210 від 10.12.2010, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги від якого перейшло до Нового кредитора - ТОВ «Росвен Інвест Україна», відповідно до Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами №31/К від 06.10.2017. В подальшому, 30.12.2020 між ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ТОВ «ФК «Уно Капітал» було укладено договір факторингу №1-30/12, на підставі якого ТОВ «ФК «Уно Капітал» набуло право Нового кредитора. В подальшому, ТОВ «ФК «Фінрезерв Плюс» відповідно до Договору про відступлення прав вимоги №1-27/01 від 27.01.2021 набуло право Нового кредитора до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором. Стягнення проведено за період з 27.05.2018 по 27.01.2021, сума заборгованості становить 10647,15 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4905,58 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 4616,57 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 1125,00 грн.; а також 150,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 21).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. від 02.06.2021 на підставі виконавчого напису від 15.03.2021 за №12082, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було відкрито виконавче провадження №65653267 (а.с. 22).

Крім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. від 02.06.2021 в межах виконавчого провадження №65653267 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., виданого 15.03.2021, зареєстрованого в реєстрі за №12082 стягнуто з боржника ОСОБА_1 основну винагороду в розмірі 1079,72 грн. (а.с. 24-25).

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус керувалася ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 внесено зміни до зазначеного вище переліку документів. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом з назвою: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Так, у пункті 2 переліку вказано на можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На зазначений пункт 2 переліку послалася нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 17 травня 2017 року, був визнаний незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

У подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Зокрема, пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, не містив пункту 2 та стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до вказаної вище постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).

Оскаржуваний у даній справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 15.03.2021, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).

Крім того, представлену нотаріусу заборгованість ОСОБА_1 не можна вважати безспірною, оскільки судом встановлено, що позивач заперечує суму заборгованості, період стягнення та умови. Таким чином, грошова вимога стягувача не є безспірною.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Тому, з урахуванням вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно ст. 141 ЦПК України.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, тому понесений позивачем судовий збір по справі в загальній сумі 1362,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 №296/5, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 15, 16, 18, 546, 547, 626, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273-284, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 15.03.2021 (реєстровий №12082), вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №004-01501-101210 від 10.12.2010, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги від якого перейшло до Нового кредитора - ТОВ «Росвен Інвест Україна», відповідно до Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами №31/К від 06.10.2017. В подальшому, 30.12.2020 між ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ТОВ «ФК «Уно Капітал» було укладено договір факторингу №1-30/12, на підставі якого ТОВ «ФК «Уно Капітал» набуло право Нового кредитора. В подальшому, ТОВ «ФК «Фінрезерв Плюс» відповідно до Договору про відступлення прав вимоги №1-27/01 від 27.01.2021 набуло право Нового кредитора до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором. Стягнення проведено за період з 27.05.2018 по 27.01.2021, сума заборгованості становить 10647,15 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4905,58 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 4616,57 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 1125,00 грн.; а також 150,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір в сумі 1362,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем або третьою особою протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс», ідент. код 44109676, адреса: вул. Ризька, 73-Г, офіс №7, м. Київ, 04060.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, офіс 215, м. Київ, 01054.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, адреса: вул. Соборна, 8, офіс 301, м. Вінниця, 21050.

Суддя: