Постанова № 10276617, 05.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2907/10/2370 05.07.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

при секретарі - Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

від позивача - Павленко М.В., за довіреністю,

від відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м.Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «МЧМ»про стягнення за рахунок активів 530295 грн. 07 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МЧМ»про стягнення 530295 грн. 07 коп.

Позивач зазначає, що відповідач має перед ним податковий борг у сумі 530295 грн. 07 коп., який у добровільному порядку сплачувати не бажає.

Позивач в судовому засіданні просить задовольнити її вимоги та стягнути з відповідача податковий борг за рахунок активів на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси в сумі 530295 грн. 07 коп.

Відповідач в судове засідання не зявився, заперечень проти позову не надав, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд встановив, що відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «МЧМ»являється юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Черкаської міської ради 09.02.2000 року №А00 615162 та перебуває на обліку в ДПІ м. Черкаси як платник податків.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідач має не погашений податковий борг перед бюджетом у сумі 530295 грн. 07 коп., яка виникла по податку на додану вартість та підтверджується: податковою декларацією від 20.10.09 № 215654 в сумі 304 984 грн.; податковим повідомленням - рішенням від 13.11.09 № 0019141502/0 в сумі 17960 грн. 64 коп., яке 17.11.09 вручено головному бухгалтеру відповідача; уточнюючим розрахунком від 30.11.09 № 9002058014 в сумі 22717 грн.; уточнюючим розрахунком від 30.11.09 № 9002056957 в сумі 18186 грн.; податковою декларацією від 21.12.09 № 9002332917 в сумі 52145 грн. податковим повідомленням - рішенням від 02.02.10 № 0001751502/0 в сумі 170 грн., яке 10.02.10 розміщено на дошці податкових оголошень; податковим повідомленням - рішенням від 03.02.10 № 0001771502/0 в сумі 2605 грн. 34 коп., яке 10.02.2010 року розміщено на дошці податкових оголошень; податковим повідомленням рішенням від 03.02.2010 року № 0001771502/0 в сумі 2605 грн. 34 коп., яке 10.02.2010 року розміщено на дошці податкових оголошень; податковою декларацією від 23.02.2010 року № 306439 в сумі 102 грн.; податковим повідомленням рішенням від 19.02.2010 року № 0002831502/0 в сумі 121863 грн. 51 коп., яке 16.03.2010 року відправлено відповідачу; податковим повідомленням рішенням від 25.02.2010 року № 0003171502/0 в сумі 170 грн. яке 06.04.2010 року розміщено на дошці податкових оголошень; податковим повідомленням рішенням від 26.03.2010 року № 0005001502/0 в сумі 170 грн., яке 07.04.2010 року відправлено відповідачу поштовою; податковим повідомленням рішенням від 25.05.2010 року № 0007791502/0 в сумі 6961 грн. 50 коп., яке вручено особисто директору відповідача.

Крім того, судом встановлено, що заборгованість відповідача по пені в сумі 48272 грн. 23 коп. по ПДВ виникла внаслідок нарахувань пені на основну суму недоїмки за кожен день прострочення її сплати згідно ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року (далі Закон України №2181).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 548034 грн. 99 грн., а саме, 66012 грн. 15 коп. (сплачено боржником)= 482022 грн. 84 коп. (борг) + 48272 грн. 23 коп. (пеня) = 530295 грн. 07 коп. (загальна сума боргу).

Судом встановлено, що керуючись п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу позивачем направлено та вручено податкові вимоги: №1/1565 від 08.09.2008 року на суму 62779 грн. №2/1763 від 13.10.2008 року на суму 63253 грн. 26 коп.

Також судом встановлено, що позивачем направлено рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу відповідача № 917/24-109 від 18.11.2008 року.

У звязку із наявністю податкового боргу податкова застава зареєстрована у державному реєстрі рухомого майна 15.09.2008 року за № 7910320.

Згідно положень ст.2 Закону України № 2181-III податкові органи є контролюючими органами та органами стягнення стосовно податків та зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону відповідач як платник податків і зборів зобов'язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.

Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач не проводить своєчасної сплати зазначеної заборгованості в сумі 530295 грн. 07 коп.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 3 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181-III платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом 10 календарних днів від отримання податкового повідомлення (з моменту його розміщення на дошці податкових оголошень). Вказані податкові повідомлення рішення не були оскаржені платником податків в апеляційному та судовому порядку, отже відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 ст.4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (розміщення на дошці податкових оголошень).

Суд зазначає, що частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 4 грудня 1990 року передбачено, що однією з функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є звернення до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суд зазначає, що спеціальним Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі за текстом Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25 червня 1991 року, податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно до статті 2 цього Закону платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Відповідно до пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року.

Положеннями пункту 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено звітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону України № 2181-III для подання податкової декларації.

Крім цього, на підставі статті 16 Закону №2181-III після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Суд зазначає, що відповідно до положень п.8.1 ст. 8 Закону України №2181-III активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Пунктом 8.2.2. ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Виходячи з п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181 активи платника податків можуть бути стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.

Отже, суд встановив, що податковий борг у сумі 530295 грн. 07 коп. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення його з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю «МЧМ», що знаходиться за адресою: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.2, ідентифікаційний код 30759318 в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у м.Черкаси, що знаходиться за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595 податковий борг у сумі 530295 (пятсот тридцять тисяч двісті девяносто пять) грн. 07 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.І. Коваленко