Постанова № 10276532, 24.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 р. № 2-а- 1082/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.

суддів - Мельникова Р. В., Шляхової О.М

при секретарі судового засідання - Пузіковій Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Межової К.П.

відповідача - Савінової І.С., Тарусіна Ю.В.

прокуратури - Галушко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тагіт"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

проскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ фірма «Тагіт» звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова) № 000020848/0 від 19.01.2010р., згідно якого визначена сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість 8447186,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4223593,00 грн., № 000010848/0 від 19.01.2010р. згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3003836,00 грн., штрафні санкції у сумі 1501255,00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми ст.7, ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 96 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначає, що податковий кредит ТОВ фірма «Тагіт» формувало у повній відповідності з діючими приписами законодавства, задекларовані підприємством суми ПДВ у податкових деклараціях документально обґрунтовані і підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. Та обставина, що суми податкового кредиту ТОВ фірма «Тагіт» не знайшли підтвердження за результатами вжитих податковим органом заходів щодо проведення зустрічних перевірок постачальників підприємства до виробника (імпортера), не може впливати на умови дійсності договорів, укладених підприємством, та намір на укладення договорів з метою настання реальних юридичних наслідків.

Крім того, позивач зауважив про те, що правомірність господарських стосунків ТОВ фірми «Тагіт» з ТОВ «Харків-Форвард» підтверджена у судовому порядку, про що свідчить ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009р. по справі № 22а-7866/09, згідно якої факт укладення правочину та виконання його умов, а також розрахунку по ньому ТОВ «Харків-Форвард» та ТОВ фірма «Тагіт» підтверджено податковими накладними, оформленими відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податком на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 та зареєстрованого у Мінюсті 23.06.1997р. за № 233/2037. Суми ПДВ за поставлені товари включені до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень та лютий 2007 року. При наведеному, помилковими є висновки податкового органу про відсутність факту поставки товару на адресу ТОВ фірма «Тагіт» від ТОВ «Харків-Форвард» та порушень позивачем приписів п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач надав до суду копії платіжних доручень за період з 06.09.2006р. по 23.02.2007р. відповідно до договору поставки № 24/06 від 09.08.2006р. та копії протоколів виїмки від 12.01.2010р, 02.06.2009р., 14.05.2009р., 15.05.2009р. та від 25.05.2009р., складених старшим слідчим слідчого відділу податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові на підставі постанови від 02.04.2009р. відповідно до яких у ТОВ фірми «Тагіт» були вилучені первинні документи (податкові та видаткові накладні, акти прийому-передачі векселів) по взаємовідносинам з ТОВ «Харків-Форвард», що підтверджували факт оприбуткування товару ТОВ фірмою «Тагіт» та проведені розрахунки за поставлений товар.

Представники відповідача - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові у наданих письмових запереченнях та у ході судових засідань, проти позову заперечують, просять ТОВ фірмі «Тагіт» в позові відмовити, посилаючись на отриману відповідь від ДПІ у Московському районі м.Харкова від 11.05.2007р. № 3349/7/23-106, довідку від 07.05.2007р. № 2269/23/33898875 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Харків-Форвард» з питань правових відносин з ТОВ фірмою «Тагіт» за січень, лютий 2007 року, згідно якої, одним з постачальників позивача по ланцюгу було ТОВ «Кайтем-2», постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009р. по справі № 22а-8077/09, приписи п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.216 ЦК України, п.1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. за № 644, та п.11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363.

В обґрунтування своєї позиції податковий орган зазначає, що ТОВ «Харків-Форвард» (основний постачальник товарів позивача у січні 2007 року) не є виробником товарів, а постачальником товарів у другій ланці ланцюга, зокрема, є ТОВ «Кайтем-2», господарські зобовязання якого на підставі договору № 13-10 від 13.10.2006р. з ТОВ «Харків - Форвард» визнані у судовому порядку недійсними. А тому витрати ТОВ фірми «Тагіт» по взаємовідносинах з ТОВ «Харків-Форвард» були понесені за нікчемною угодою, яка в силу ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків, віднесення підприємством ПДВ з таких витрат до податкового кредиту суперечить приписам чинного податкового законодавства. ТОВ фірма «Тагіт» безпідставно прийнято до податкового кредиту податкові накладні, складені ТОВ «Харків-Форвард», так як товар фактично не поставлявся ні ТОВ «Кайтем 2», ні ТОВ «Харків-Форвард».

Представник прокуратури Харківської області в судовому засіданні зазначив, що повністю підтримує позицію Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові 18.12.2009р., 21.12.2009р., та з 12.01.2010р. по 14.01.2010р. була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ фірми «Тагіт» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2007 року по взаємовідносинам з ТОВ «Харків-Форвард» у звязку з отриманням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009р. по справі № 22а-8077/09, та достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за лютий 2007 року.

За результатами наведеної перевірки складено акт від 14.01.2010р. № 27/48-0/23759288 про встановлені порушення вимог п.4.1, п.п.4.5.1, п.4.5, п.4.7, п.4.8, п.п.7.2.3. п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4. п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (з урахуванням висновків акту перевірки від 27.04.2007р. № 1157/48-0/23759288), що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає зарахуванню до сплати у бюджет у розмірі 8447186,00грн. (січень 2007року), завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3003836,00грн. (лютий 2007 року) та завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту ПДВ за лютий 2007 року у розмірі 1 942 149,00грн.

На підставі вказаного акту, відповідачем було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 000020848/0 від 19.01.2010р. згідно якого визначена сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість 8447186,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4223593,00 грн. та № 000010848/0 від 19.01.2010р. згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3003836,00грн., штрафні санкції у сумі 1501255,00грн.

З акту перевірки від 14.01.2010р. № 27/48-0/23759288р. та наданих позивачем документів, судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стосовно визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 8447186,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4223593,00 грн., а також податкового повідомлення-рішення № 000010848/0 від 19.01.2010р., згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3003836,00грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 1501255,00грн., відповідач зазначив порушення п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які виникли у звязку з тим, що ТОВ фірмою «Тагіт» були понесені витрати за нікчемною угодою, яка в силу ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків по взаємовідносинах з ТОВ «Харків-Форвард», яке в свою чергу на підставі договору № 13-10 від 13.10.2006р. мало взаємовідносини з ТОВ «Кайтем-2», що визнані у судовому порядку недійсними відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009р. по справі № 22а-8077/09. На цій підставі відповідачем зроблено висновок, що підприємством занижена сума ПДВ, яка підлягає зарахуванню до сплати у бюджет у розмірі 8447186,00грн. за січень 2007 року, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3003836,00 грн. за лютий 2007 року та завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту ПДВ за лютий 2007 року у розмірі 1 942 149,00 грн.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на таке.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

З аналізу наведених норм судом вбачається, що норми Закону України «Про податок на додану вартість»передбачають як підставу для формування податкового кредиту наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної та використання понесених витрат в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Судом встановлено, що ТОВ фірма «Тагіт» мало господарські стосунки з ТОВ «Харків-Форвард» на підставі укладеного договору постачання за № 24/06 від 09.08.2006р. На виконання умов даного договору в січні 2007 року було поставлено товари, про що виписані відповідні податкові накладні. Товар було оприбутковано, податкові накладні зареєстровані у Реєстрі отриманих податкових накладних. Суми податку на додану вартість по таким податковим накладним були включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за відповідні періоди.

З наданих позивачем до матеріалів справи документів: копій платіжних доручень за період з 06.09.2006р. по 23.02.2007р. та копій протоколів виїмки від 12.01.2010р, 02.06.2009р., 14.05.2009р., 15.05.2009р. та від 25.05.2009р., відповідно яких були вилучені первинні документи (податкові та видаткові накладні), акти прийому-передачі векселів по взаємовідносинам з ТОВ фірмою «Харків-Форвард», судом вбачається, що ТОВ фірма «Тагіт» виконало свої зобовязання щодо оплати отриманого товару відповідно до договору поставки № 24/06 від 09.08.2006р. та прийняло виконання його умов ТОВ «Харків-Форвард». Тобто наведений договір є виконаний сторонами.

Позивачем до суду надана копія ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009р. по справі № 22а-7866/09, з якої слідує, що на виконання договору постачання № 24/06 від 09.08.2006р. ТОВ «Харків-Форвард» поставлено ТОВ фірма «Тагіт» товарно-матеріальні цінності. Суми ПДВ у ТОВ «Харків-Форвард» за поставлені товари включено до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень та лютий 2007 року. Виписані ТОВ «Харків-Форвард» податкові накладні відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 наведеного вище Закону та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.1997р. № 165 та зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997р. за № 233/2037. ТОВ фірма «Тагіт» виконало свої зобовязання щодо оплати отриманого товару, що підтверджується актами прийому-передачі векселів та платіжним дорученнями. Таким чином, договір поставки № 24/06 від 09.08.2006р. виконаний сторонами, а операції з продажу товару за цим договором відображені у податковому обліку обох сторін. Отже відсутні факти, які б свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.70 КАС України передбачено належність та допустимість доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд враховує у якості допустимого доказу у справі ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009р. по справі № 22а-7866/09, як такий, що підтверджує правомірність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Харків-Форвард».

Суд вважає також за необхідне зауважити, що відповідно до положень п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ фірма «Тагіт» є платником податку, який зобовязаний здійснювати його утримання та внесення до бюджету.

Згідно з приписами ст. 10 наведеного Закону, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Крім того, приписами ст. 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

З аналізу норм чинного законодавства України судом вбачається, що жодна з них не передбачає обовязок сторони по угоді перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, та контролювати сплату ним податків. Крім того, не передбачена і відповідальність платника податків за несплату його контрагентами ПДВ до бюджету, як і залежність розрахунків з бюджетом платника податків від податкового обліку (стану) інших осіб.

Суд зауважує, що у випадку невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки настають лише для нього. Тобто несплата податку продавцем при фактичному здійсненні угоди не може впливати на податковий кредит покупця та не може бути підставою для притягнення його до відповідальності.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що ставляться звичайно у певних умовах.

Суд зауважує, що ТОВ фірма «Тагіт» є субєктом господарювання України, юридичною особою, яка набула правоздатності. Відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій продавець був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та належним чином звітував про результати своєї господарської діяльності. За таких обставин, покупець ТОВ фірма «Тагіт» не може нести відповідальності ні за сплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей, зазначених продавцем.

Суд також зазначає про те, що та обставина, що по ланцюгу постачання у деяких постачальників, як зазначає відповідач, діяльність проводилась з порушенням чинного законодавства, ніяким чином не впливає на правомірність формування податкового обліку ТОВ фірма «Тагіт», адже на час укладення відповідних угод сторони мали повну спеціальну правосубєктність.

Як встановлено судом, умови договору постачання, № 24/06 від 09.08.2006р., укладеного між ТОВ фірма «Тагіт» та ТОВ «Харків-Форвард» були виконані у повному обсязі, а операції з продажу товару за цим договором відображені відповідним чином у податковому обліку обох сторін.

Суд також вважає зауважити, що під час перевірки, відповідачем не було встановлено будь-яких фактів порушення правил ведення податкового обліку з боку ТОВ фірма «Тагіт», а також не встановлено фактів надання недостовірної інформації, яка б спотворювала дані податкового обліку підприємства.

Крім цього, судом не приймається до уваги посилання відповідача на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009р. по справі № 22а-8077/09 за позовом ДПІ у Московському районі м. Харкова до ТОВ «Харків-Форвард» та ТОВ «Кайтем-2» про визнання недійсним господарського зобовязання та застосування правових наслідків нікчемної угоди.

Суд вважає зауважити, що при уважному аналізу положень наведеної вище постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги ДПІ у Московському районі м. Харкова дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови у справі № 22а-8077/09, а саме, про відмову в задоволенні позовних вимог ДПІ у Московському районі м. Харкова до ТОВ «Харків-Форвард» та ТОВ «Кайтем-2» про визнання недійсним господарського зобовязання та застосування правових наслідків нікчемної угоди.

Судом не вбачається, що положення наведеної постанови взагалі містять будь-які правові наслідки стосовно господарських операцій ТОВ фірми «Тагіт» з постачальником ТОВ «Харків-Форвард» по договору № 24/06 від 09.08.2006р. Положення наведеної постанови стосуються інших господарських взаємовідносин, а відповідно до діючих приписів законодавства, платники податку самостійно відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету.

При зазначених обставинах, суд робить висновок про те, що ТОВ фірмою «Тагіт» податковий кредит було сформовано відповідно до приписів ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», задекларовані позивачем суми ПДВ у податкових деклараціях документально обґрунтовані і підтверджені належним чином.

Суд вважає за необхідне зауважити також і те, що та обставина, за якою суми податкового кредиту позивача не знайшли підтвердження за результатами вжитих податковим органом заходів щодо проведення зустрічних перевірок постачальників підприємства до виробника (імпортера), не може ніяким чином впливати на умови дійсності договорів, укладених ТОВ фірмою «Тагіт» та намір на укладення договорів з метою настання реальних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем своїх дій до суду не надано.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист прав та інтересів юридичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: Законом України "Про податок на додану вартість", а тому її дії є неправомірними.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Тагіт" п.4.1, п.п.4.5.1, п.4.5, п.4.7, п.4.8, п.п.7.2.3. п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4. п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» грунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові спірні податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0000010848/0 від 19.01.2010р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов"язань з ПДВ наступних податкових періодів ) з податку на додану вартість у розмірі 3003836 грн. та донараховано штрафні санкції у розмірі 1501255 грн., № 0000020848/0 від 19.01.2010р., яким визначена сума податкового зобов"язання з податку на додану вартість ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12670779 грн. є протиправними і повинні бути скасовані, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість", ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тагіт" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тагіт", а саме: № 0000010848/0 від 19.01.2010р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов"язань з ПДВ наступних податкових періодів ) з податку на додану вартість у розмірі 3003836 грн. та донараховано штрафні санкції у розмірі 1501255 грн., № 0000020848/0 від 19.01.2010р., яким визначена сума податкового зобов"язання з податку на додану вартість ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12670779 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідольністю фірми "Тагіт" (юридична адреса: 61054, м. Харків, вул. Ак. Павлова, 120) суму сплачених судових витрат - судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29 червня 2010 року.

Головуючий Заічко О.В.

Судді Мельников Р.В.

Шляхова О.М.