Ухвала суду № 102764489, 26.01.2022, Деснянський районний суд міста Києва

2-з/754/32/22

Справа № 754/18956/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, Суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Приватна експертна служба», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання звіту про оцінку майна недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, Суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Приватна експертна служба», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання звіту про оцінку майна недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.09.2021 року експертом було підготовлено Звіт про оцінку майна, а саме квартири АДРЕСА_1 у рамках виконавчого провадження, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Телявським А.М. Зі складеним Звітом позивачка не погоджується, а тому звертається до суду з даним позовом.

26.01.2022 року до суду надійшла заява позивачки про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Заява мотивована тим, що у позивачки існує обґрунтований страх того, що предмет іпотеки буде реалізовано раніше, ніж буде прийнято судове рішення за даним позовом, що порушує її права та законні інтереси. Також позивачка вказує, що не відчуває себе захищеною у правовому полі, а тому існує гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, оскільки ДП «СЕТАМ» призначено електронний аукціон з реалізації арештованого майна на 31.01.2022 року.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Згідно із п. 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном) тощо.

Як вбачається з поданої заяви, заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що існує обґрунтований страх того, що предмет іпотеки буде реалізовано раніше, ніж буде прийнято судове рішення за даним позовом, що порушує її права та законні інтереси, а також існує гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення продажу арештованого майна.

Також в обґрунтування забезпечення позову позивачем надано до суду повідомлення ДП «СЕТАМ» про призначення електронного аукціону щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 на 31.01.2022 року.

Згідно ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Крім того, суддя вважає, що можливість реалізації майна позивача в рамках виконавчого провадження є достатньо обґрунтованим припущенням того, що майно може зникнути на момент виконання рішення, а також обґрунтованими доводи заявника, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи предмет позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, суддя приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме квартири, загальною площею 44, 80 кв.м., жилою площею 29, 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали про виконання 3 роки.

Дані про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський Анатолій Миколайович, адреса: м. Київ, вул.. Ю.Поправки, 6, офіс 26.

Відповідач - Суб`єкт оціночної діяльності ТОВ «Приватна експертна служба», адреса: м. Київ, вул.. М.Лебедєва, 6, офіс 20.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», адреса: м. Київ, вул.. Фізкультури, 28Д.

Суддя О.В.Лісовська