Рішення № 102764436, 12.01.2022, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1877/22

Справа №754/17175/21

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 10 752,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01.05.2020 позивачем було припинено виплату пенсії відповідачу, оскільки відсутні підстави для її виплати, у зв`язку з укладенням відповідачем контракту на проходження служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій. Позивач просить стягнути з відповідача переплату, яка виникла за період з 27.03.2020 по 30.04.2020 в розмірі 10 752,39 грн. З метою досудового врегулювання питання щодо відшкодування надміру виплачених коштів на адресу відповідача були направлені листи, однак відповідач безпідставно отримані бюджетні кошти не повернув. За таких обставин позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення коштів з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.11.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 12.01.2022.

06.12.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника, в якій Управління позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

У судове засідання 12.01.2022 сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач з 01.05.2020 припинив виплату пенсії ОСОБА_1 , оскільки відсутні підстави для продовження її виплати у зв`язку з поновленням його на військовій службі в Державній службі України з надзвичайних ситуацій з 27.03.2020.

Звертаючись до суду із вищевказаним позовом, позивач зазначає, що за період 27.03.2020 по 30.04.2020 утворилась переплата пенсії в розмірі 10 752,39 грн.

Згідно з листами від 05.04.2021 та 07.05.2021 позивач повідомив відповідача про надмірно виплачені кошти в розмірі 10 752,39 грн. та просив їх повернути. Враховуючи, що відповідачем виплачені кошти не повернуто, позивач просить їх стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

У матеріалах справи наявна заява № 527 від 21.04.2020, в якій відповідач повідомив в ГУ ПФУ в м. Києві про його поновлення на військову службу, тобто в його діях не було недобросовісності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.

У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер"їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер"їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що доказів, які підтверджують недобросовісну поведінку з боку ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не надало, а також, що переплата пенсії виникла саме через рахункову помилку, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову немає.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року в справі № 554/6495/17-ц, від 31 жовтня 2019 року в справі № 607/657/17, від 20 березня 2019 року в справі № 345/1493/17-ц, від 30 березня 2020 року в справі № 524/1963/17.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 14, 19, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - ЄДРПОУ 42098368, місце знаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16.

Відповідач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25.01.2022.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК