Ухвала суду № 102762714, 26.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15499/21

2/357/611/22

У Х В А Л А

26.01.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до: 1) ОСОБА_3 , 2) ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) державний нотаріус п`ятої Київської державної нотаріальної контори Міністерства юстиції України Ковальчук Маріана Вікторівна, 2) Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, про визнання права власності на спадкове майно за законом,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, яку 23.12.2021 була зареєстрована судом та відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Бебешко М.М.

24 січня 2022 прку на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України отримано відповідь з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Суд дослідивши матеріали справи встановив, що позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття провадження, оскільки позивачем в порушення вимог статті 176 ЦПК України та статті 177 ЦПК України, не додано доказів справи судового збору.

При цьому, в позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору. Як підставу для звільнення від сплати судового збору посилається на те, що вона є мамою та законним представником малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та діє в його інтересах щодо захисту його прав.

Частиною 2 статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від справи встановлюється законом.

Відповідно до ч.2, 3 статті 136 ЦПК України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ, визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» (в чинній редакції від 07.12.2017) судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Положеннями пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Водночас у статті 8 вказаного Закону зазначено, що суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, «за умови, що особа діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб» (пункт «ґ» частини першої статті 8).

Крім цього, приписи процесуального законодавства не пов`язують можливість відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати з наявністю інших умов, окрім урахування майнового стану сторони (частини перша та третя статті 136 Цивільного процесуального кодексу України, однак встановлюють, що такі процесуальні дії суд може здійснити в порядку, передбаченому законом.

Отже, Закон України «Про судовий збір» не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їхніх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 367/5983/16-ц та ухвалі Апеляційного суду Черкаської області від 12.11.2018 у справі №712/5579/15-ц.

Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору не підлягає до задоволення.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 2 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у справах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 в позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру, а саме: про визнання права власності на спадкове майно (квартиру), при цьому вказано ринкову вартість такої квартири в даному населеному пункті, що становить 675 000, грн. та зазначено ціну позову 225 000,00 грн. (1/3 частини спадкового майна).

При цьому матеріали справи не містять належних доказів (висновку експерта) про вартість майна, на яке позивач просить визнати право власності, що не дає можливості суду визначити необхідний розмір судового збору, який повинен бути сплачений у даному випадку.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У відповідності до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» - звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.32 цього Закону оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності – суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Отже, позивачу необхідно надати докази дійсної вартості нерухомого майна (квартири), на підставі чого визначити ціну позову та сплати судовий збір відповідно до Закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що остання містить одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору з 01.01.2021 за подання до суду позовної заяви майнового характеру поданої фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн.).

Судовий збір за подання позовної заяви необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./Білоцерків.міс./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.185 ЦПК України).

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, а саме надати належні докази вартості спірного нерухомого майна (висновок експерта), відповідно якого визначити ціну позову та додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Частиною 3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.175, 185, 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яка діє в інтресах малолітнього ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до: 1) ОСОБА_3 , 2) ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) державний нотаріус п`ятої Київської державної нотаріальної контори Міністерства юстиції України Ковальчук Маріана Вікторівна, 2) Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, про визнання права власності на спадкове майно за законом - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяМ. М. Бебешко