Рішення № 102762291, 26.01.2022, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1070/21 Провадження № 2/0274/95/22

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.22 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 ,доВиконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської областіпроприпинення стягнення аліментів, припинення обтяження у вигляді заборони на відчуження квартири та визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом, у якому просить:

- припинити стягнення з неї аліментів на утримання ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на підстав рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2015 р. у справі № 274/2548/15-ц, починаючи з березня 2016 р., та звільнити її від сплати заборгованості по аліментам, яка утворилася з березня 2016 р.;

- припинити обтяження у вигляді заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить їй на праві приватної власності, накладене рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2015 р. у справі № 274/2548/15-ц;

- визнати ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 12.03.2021 р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2015 р. у справі № 274/2548/15-ц ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на його утримання та накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 . У лютому 2016 р. ОСОБА_3 був усиновлений, відтак у ОСОБА_1 припинився обов`язок сплачувати аліменти на його утримання. ОСОБА_3 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 , однак його реєстрація місця проживання за цією адресою перешкоджає ОСОБА_1 здійснювати правомочності власника квартири.

Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області своєї позиції щодо позову у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомив.

Ухвалою від 26.01.2022 р. провадження у справі в частині позовних вимог про припинення стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на підстав рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2015 р. у справі № 274/2548/15-ц, починаючи з березня 2016 р., та звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам, яка утворилася з березня 2016 р., закрито у зв`язку з відмовою від цих вимог.

Судом з`ясовано, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2015 р. у справі № 274/2548/15-ц ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 у розмірі 300,00 грн. щомісячно шляхом перерахування коштів на особовий рахунок дитини, відкритий у відділенні Ощадбанку України, починаючи з 02.06.2015 р. і до досягнення дитиною повноліття, та накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , в якій зареєстрований її син - ОСОБА_3 (а. с. 20 - 22).

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , був усиновлений у лютому 2016 р., що підтверджується листом від 29.12.2020 р. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія-9", листом від 28.12.2020 р. Міської служби у справах дітей Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, висновком від 25.01.2022 р. Виконавчого комітету Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням (а. с. 13, 14, 72 - 73).

ОСОБА_3 орієнтовно з березня 2015 р. у належній ОСОБА_1 квартирі АДРЕСА_1 не проживає, квартира після двох пожеж сильно пошкоджена та не придатна для проживання, що підтверджується актом від 11.02.2021 р. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія - 9" (а. с. 15).

ОСОБА_3 вибув на постійне місце проживання в іншу область України, в сім`ю усиновлювача на правах сина, де проживає та зареєстрований під іншим прізвищем по теперішній час, що підтверджується висновком від 25.01.2022 р. Виконавчого комітету Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням (а. с. 72 - 73).

Відповідно до зазначеного висновку, Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області вважає за доцільне визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на житло - квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною першою статті 232 Сімейного кодексу України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. При усиновленні дитини однією особою ці права та обов`язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка.

Таким чином у лютому 2016 р. у ОСОБА_1 припинилися особисті та майнові права і обов`язки між нею та ОСОБА_3 .

Частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 Цивільного кодексу України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Частиною першою статті 405 Цивільного кодексу України встановлено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України та встановлені вище обставини, Суд вважає, що право ОСОБА_3 користуванням житлом - квартирою АДРЕСА_1 (сервітут), виникло на підставі закону як у члена сім`ї власника цього житла - ОСОБА_1 .

У зв`язку з усиновленням у лютому 2016 р. ОСОБА_3 останній перестав бути членом сім`ї власника зазначеного житла - ОСОБА_1 .

Пунктом 4 частини першої статті 406 Цивільного кодексу України визначено, що сервітут припиняється у разі: припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту.

Оскільки ОСОБА_3 перестав бути членом сім`ї власника житла (квартири АДРЕСА_1 ) - ОСОБА_1 , то припинилась обставина, яка була підставою для встановлення сервітуту (права користуванням житлом), а відтак цей сервітут припинився, тобто ОСОБА_3 втратив право користування цим житлом.

За таких обставин потреба у забороні на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , відпала та на даний час відсутня.

Зважаючи на наведене, Суд приходить до висновку. що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області (Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04053602) задовольнити.

2. Припинити обтяження у вигляді заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, накладене рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2015 р. у справі № 274/2548/15-ц.

3. Визнати ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут