Постанова № 10276158, 01.07.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 року 16:56 Справа № 2а-3242/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

при секретарі судового засідання Сірик К.Л.

за участю:

представника позивача: Шкарупа Є.М.

представника відповідача: Горобченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо технічної фірми «МК Інантруд ЛТД»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

про: скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, викладене у акті №231 від 26.05.2010

08.06.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо технічна фірма «МК Інватруд ЛТД» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ ВТФ «МК Інватруд ЛТД», викладене у акті №231 від 26.05.2010.

Ухвалою суду від 09.06.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3242/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 24.06.2010. У судовому засіданні оголошувались перерви до 30.06.2010 та 01.07.2010.

Також, ухвалою суду від 09.06.2010 у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову було відмовлено.

У судовому засіданні позивач заявив усне клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стосовно ТОВ ВТФ «МК Інватруд ЛТД» до вирішення справи по суті. На обґрунтування клопотання позивач зазначає ті ж самі підстави, викладені у клопотання про забезпечення позову за яким, ухвалою суду від 09.06.2010 вже було відмовлено у його задоволенні.

У задоволенні клопотання позивача було відмовлено у звязку з його необґрунтованістю.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 01.07.2010 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначає, що підстава анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, на яку посилається орган державної податкової служби, в своєму акті № 231 від 26.05.2010 а саме: «встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання», не може застосовуватись при прийнятті рішень щодо анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, так як не передбачена п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлено вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника цього податку. Також зазначає, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», на яке посилається відповідач у спірному акті втратило чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 р. № 1071-р. Вважає рішення суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя акт про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 231 від 26.05.2010 незаконним та таким що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Відповідач не погодився з позовними вимогами, з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що позивачем на виконання вимог наказу ДПА України від 18.04.2008 №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» при звірці показників податкової звітності по ТОВ ВТФ «МК-ІНВАТРУД ЛТД» за результатами автоматизованого співставлення встановлено факти декларування податкових зобов'язань менше, ніж податкового кредиту за період: квітень 2010 року на загальну суму 4696 грн. 25 коп. по деяким контрагентам позивача. На підставі зазначеного та керуючись нормами діючого законодавства підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ ВТФ «МК-ІНВАТРУД ЛТД» є підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено можливість анулювання реєстрації з будь-яких інших причин. Також зазначив, що розпорядження КМУ від 09.09.2009 №1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» набрало чинності з 09.09.2009. В зв'язку з цим норми зазначеного розпорядження застосовуються, починаючи з 09.09.2009 до всіх операцій платників податку на додану вартість, в тому числі і до операцій з виписування та обліку податкових накладних, незалежно від дати виписки податкових накладних. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та надані додаткові докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо технічна фірма «МК-ІНВАТРУД ЛТД» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер юридичної особи 136270708257), що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №00022355 від 19.08.1997.

26.05.2010 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя складено акт №231, в якому прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В акті №231 від 26.05.2010 зазначено, що акт складений комісією, створеною відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя №677 від 19.09.2008 (із змінами від 28.09.2009 №787), за наслідками встановлення факту виписування позивачем податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, що є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість».

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивач звернувся до суду.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість.

Згідно п.п. «в» п.9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регулюється Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №79 від 01.03.2000 (надалі за тестом - Положення).

Відповідно до п. 25 Положення, реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо:

а) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 81 Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Як зазначено в акті про анулювання платника податку на додану вартість №231 від 26.05.2010 анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, було здійснено на підставі п.п. «в» п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» та розпорядження КМУ від 09.09.2009 № 1120-р «Деякі питання адміністрування податків зборів (обов`язкових платежів)» у звязку з встановленням факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобовязання.

Судом встановлено, що на час проведення анулювання реєстрації позивача були відсутні обставини, визначені п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивач не реєструвався як платник єдиного податку та не став суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Посилання ж відповідача на те, що підставою для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, були положення «в» п.п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним, оскільки п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить такої підстави для скасування реєстрації як встановлення органом державної податкової служби факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобовязання.

Конструкція п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині «або з будь-яких інших причин» не дає підстав для застосування розпорядження КМУ від 09.09.2009 № 1120-р «Деякі питання адміністрування податків зборів». Системний аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що законодавець мав на увазі «будь-які інші причини» з яких суб`єкт господарювання отримує пільги або звільняється від сплати податку на додану вартість.

До того ж, розпорядження КМУ від 09.09.2009 №1120-р «Деякі питання адміністрування податків зборів» втратило чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 № 1071-р. Дата набрання чинності 19.05.2010.

Таким чином на час прийняття спірного акту №230 від 26.05.2010 розпорядження КМУ №1120-р від 09.09.2009 втратило чинність.

Крім того, підпунктом 25.2.1 Положення передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах “б” - “ґ” пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

-Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону).

В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою №6-ПДВ (Додаток № 5 до Положення) передбачено обов`язкове заповнення графи «документ, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ».

В оскаржуваному акті жоден із вищеперерахованих документів не зазначений. При цьому зазначення у вказаній графі положень п.п. «в» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», розпорядження КМУ від 09.09.2009 №1120-р «Деякі питання адміністрування податків зборів» є безпідставним, оскільки нормативне обґрунтування не є і не може бути документальним підтвердженням наявності підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач по справі не довів правомірність своїх дій щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Виробничо технічна фірма «МК Інантруд ЛТД», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо технічної фірми «МК Інантруд ЛТД» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ ВТФ «МК Інватруд ЛТД» (69089, м.Запоріжжя, вул.Піщана, буд.3, код ЄДРПОУ 13627077), оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №231 від 26.05.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ ВТФ «МК Інватруд ЛТД» (69089, м.Запоріжжя, вул.Піщана, буд.3, код ЄДРПОУ 13627077) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 02.07.2010