Рішення № 10275871, 29.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.10 р.                     Справа № 13/114                               

Суддя господарського суду Донецької області Темкіжев І.Х.

при секретарі судового засідання Третяк А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля”, м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк

про стягнення 3290грн. 88коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Манерова Ю.В., довіреність № Н-01/1726 від 19.05.2008р.– юрисконсульт

Відкрите акціонерне товариство „Павлоградвугілля”, м. Павлоград, Дніпропетровська область, звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк, про стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 3290грн. 88коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 22-10-1п/р/09-12/2561-У від 06.11.2009р., оригінали накладних №№ 46505198, 46504051, 46505190, оригінали комерційних актів АQ 642460/15 від 23.02.2010р., № АQ 642459/14 від 22.02.2010р., довідку вартості вантажу, відомість обліку надходження рядового вугілля, лист № 310 від 13.05.2010р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Позивач був належним чином повідомлений про час розгляду справи про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні, але своїх представників у судове засідання не направив, про поважність причин нез’язвлення суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, надав відзив на позовну заяву, в якому просить з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України в позовних вимогах відмовити, оскільки вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Крім того, з посиланням на ст. 115 Статуту вважає, що позивачу потрібно довести ціну одиниці продукції. На виконання ухвали суду надав в копіях акти загальної форми: № с250 від 21.02.2010р., № 29 від 22.02.2010р., № ч294 від 23.02.2010р., № 31 від 23.02.2010р., які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до договору № 22-10-1п/р/09-12/2561-У від 06.11.2009р., укладеного між ВАТ “Павлоградвугілля” м. Павлоград (Замовник) та ТОВ „Енергоімпекс”, м.Донецьк (Виконавець), Замовник зобов’язується передати (поставити) Виконавцю вугілля для збагачення, сплатити послуги Виконавця пов’язані зі збагаченням Вугілля та прийняти Концентрат, а Виконавець зобов’язується прийняти Вугілля, виконати його збагачення та передати (поставити) отриманий у результаті збагачення Вугілля Концентрат Замовнику, в строки та на умовах обговорених даним договором та/або Специфікаціями. Відповідно до п. 1.1.3. договору Виконавець зобов’язується прийняти Вугілля, переробити (збагатити) його на ЗАТ „ЦОФ” Селидівська” та/або ВАТ „ЦОФ” Пролетарська” та передати отриманий у результаті збагачення вугілля Концентрат Замовнику на умовах „FCA, залізнична станція відправлення: Новогродівка” (код станції 482201) та/або „Макіївка” (код станції 483505) Донецької залізниці „Укрзалізниця”.

Отже, у виконання договору, вантажовідправником – ВАТ “Павлоградвугілля” за залізничними накладними №№ 46504051, 46505198 (досилка), 46505190 на адресу ЗАТ „ЦОФ” Селидівська”, станція призначення – Новогродівка, було відвантажене вугілля кам’яне марки Г – газове.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

За даними залізничної накладної № 46505190 на станції Богуславський Придніпровської залізниці вагон № 65751471 був прийнятий з вагою нетто 69т, за даними залізничної накладної № 46504051 на станції Богуславський Придніпровської залізниці вагон № 67299826 був прийнятий з вагою нетто 69т .

На підставі актів загальної форми № с250 від 21.02.2010р., № 29 від 22.02.2010р., № ч294 від 23.02.2010р., № 31 від 23.02.2010р на станції Красноармійськ Донецької залізниці було здійснене комісійне переважування зазначених вагонів на справних 150т електронних вагах, які пройшли перевірку. За результатами переважування виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничних накладних, а саме, у вагоні 67299826 у кількості 4150кг, у вагоні 65751471 у кількості 5800кг. Це засвідчено в комерційних актах № АQ 642460/15 від 23.02.2010р., № АQ 642459/14 від 22.02.2010р., які у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.

Комерційним актом № АQ 642460/15 від 23.02.2010р. з посиланням на акти загальної форми № ч294, № 31 від 23.02.2-010р. також встановлено, що вантаж прибув в технічно справному вагоні № 67299826, люки та двері закриті, течі вантажу немає. Навантаження рівномірне нижче рівня бортів на 20см, розрівняно, не маркіроване. У зазначеному вагоні над 6,7 люками поглиблення розміром 300см х ширину вагону х 100см.

Комерційним актом № АQ 642459/14 від 22.02.2010р. з посиланням на акти загальної форми № с250, № 29 від 21,22.02.2010р. встановлено, що вантаж прибув в технічно справному вагоні № 65751471, люки та двері закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, розрівняна, не маркірована. У зазначеному вагоні над 5,6,7 люками поглиблення розміром 200см х 180см х 40см.

Згідно ст. 110 Статуту та ст. 25 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту залізниць України.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083.

Нестача згідно комерційних актів № АQ 642460/15 від 23.02.2010р., № АQ 642459/14 від 22.02.2010р., складає загалом 9950кг. Відповідно до довідки відправника вантажу - ВАТ „Павлоградвугілля” № 45/3479 від 09.04.2010р., яка знаходиться в матеріалах справи, вартість 1 тонни вугілля у лютому 2010р. без урахування якості становить 384грн. 00коп. з ПДВ. Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, сума недостачі з урахуванням положень п. 27 Правил видачі вантажу складає 3290грн. 88коп., яка і заявлена до стягнення.

Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 130 Статуту залізниць України).

Однак одержувач спірного вантажу, ЗАТ „ЦОФ” Селидівська”, зробило поступку права пред'явлення претензій та позовів позивачу у справі – ВАТ „Павлоградвугілля”, про що зроблена відповідна примітка у розділі 6 накладних №№ 46504051, 46505198 (досилка), 46505190.

Під час судового засідання 29.06.2010р. відповідач, зокрема, наголосив на не доведеності позивачем ціни продукції з огляду на відсутність у матеріалах справи рахунку-фактури на спірний вантаж.

Як вбачається з матеріалів справи, нестача спірного вантажу мала місце на шляху прямування спірного вугілля до місця призначення - ЗАТ „ЦОФ” Селидівська” у виконання умов договору № 22-10-1п/р/09-12/2561-У від 06.11.2009р., правова природа якого надання послуг з переробки (збагачення) вугілля.

Тобто, постачання вантажу за договором купівлі-продажу не відбувалося, що відповідно і є наслідком відсутності рахунку-фактури на необхідність якого посилається відповідач.

Згідно ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Як вже зазначалося, у матеріалах справи є довідка ВАТ „Павлоградвугілля” № 45/3479 від 09.04.2010р. щодо вартості однієї тонни вугілля.

З огляду на вищевикладене, ціна вугілля за тону у розмірі 384грн. 00коп. з ПДВ заявлена позивачем обґрунтовано, заперечення відповідача в цій частині судом до уваги не приймаються.

Щодо інших доводів відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, вони судом до уваги теж не приймаються, оскільки посилаючись на ст. 24 Статуту залізниць України відповідач не врахував встановлені актами сліди доступу до вантажу, поглиблення над люками у спірних вагонах. Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в вищенаведених комерційних актах відповідач своїх зобов’язань за договором перевезення належним чином не виконав, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу в сумі 3290грн.88коп. підтверджений матеріалами справи, у зв’язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст. 24, 110, 113, 114, 115, 127, 129 Статуту залізниць України, ст.ст.23, 25, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля”, м. Павлоград до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк, про стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 3290грн. 88коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) вартість недостачі вантажу в розмірі 3290грн. 88коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 29.06.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 02.07.2010р.

Суддя